Ухвала суду № 70597631, 28.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/22494/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЙ - КОЛЕКТ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕЙ - КОЛЕКТ" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕЙ - КОЛЕКТ", в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають в прийнятті рішення про проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 від 16.07.2015 року №22928022, прийнятого о 18:50:53 за ТОВ "Кей-Колект" (код ЄДРПОУ 37825968, країна реєстрації Україна, адреса: м. Київ, вул. Іллінська, будинок №8), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 682112912101;

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у внесенні 16.07.2015 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційного запису про право власності 10443501, здійсненого 16.07.2015 року о 18:46:10, про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ "Кей-Колект" (код ЄДРПОУ 37825968, країна реєстрації Україна, адреса: м. Київ, вул. Іллінська, будинок №8), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 682112912101;

- скасувати прийняте відповідачем рішення про проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 від 16.07.2015 року №22928022, прийнятого о 18:50:53 за ТОВ "Кей-Колект" (код ЄДРПОУ 37825968, країна реєстрації Україна, адреса: м. Київ, вул. Іллінська, будинок №8), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 682112912101;

- скасувати запис від 16.07.2015 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №10443501 про реєстрацію за ТОВ "Кей-Колект" (код ЄДРПОУ 37825968, країна реєстрації Україна, адреса: м. Київ, вул. Іллінська, будинок №8) права власності на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 682112912101) - квартиру №42, загальною площею 45,6 кв.м., житловою площею 27,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2017 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕЙ - КОЛЕКТ" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, а у разі не прийняття постанови про залишення без задоволенння позовних вимог -постановити ухвалу про закриття провадження у справі.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а провадження у справі закриттю, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що предметом спору у даній справі є правомірність дій державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича щодо реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ „Кей-Колект" та правомірність рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 22928022 від 16.07.2015 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ „Кей-Колект".

Матеріали справи свідчать, 14.09.2007 між ОСОБА_4 та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" укладено договір про надання споживчого кредиту № 11215837000, згідно якого позивач отримав кредит в іноземній валюті в сумі 76 500,00 доларів США (що на дату укладення договору становило 387 330 грн.), з кінцевим строком повернення кредиту до 13 вересня 2034 року (відповідно до графіку платежів).

Згідно п.2.1 договору з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальником банком прийнята застава нерухомості, а саме: квартира в житловому будинку літ.А-9 квартира №42 загальною площею 45,6 кв.м., житловою площею 27,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та є власністю ОСОБА_2; порука згідно договору №11215837000/2 ОСОБА_5, ІНН НОМЕР_1.

Строк дії кредитного договору встановлюється з дати його укладення (дати підписання Договору Сторонами) до повного повернення Банку всієї суми кредиту за Договором та повного погашення плати за кредит і неустойки, у разі її нарахування.

Також, згідно договору купівлі-продажу від 14.09.2007 року позивачем придбано у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 45,6 кв.м., житловою площею 27,3 кв.м. Продаж за домовленістю сторін здійснено за 386 325,00 грн.

Тобто, квартира АДРЕСА_1 придбана позивачем за грошові кошти, надані позивачу за кредитним договором про надання споживчого кредиту № 11215837000 від 14.09.2007 року.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Кохан Г.Л. та зареєстровано у реєстрі за №2772, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів №4607492 від 14.09.2007 року ГН №113614.

В подальшому, з метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №11215837000, між позивачем та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" укладений договір іпотеки №11215837000/1 від 14.09.2007, відповідно до умов якого іпотекодавець передав в іпотеку належну йому на праві власності квартиру № квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 45,6 кв.м., житловою площею 27,3 кв.м.

Між тим, 12.12.2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" укладено договір факторингу № 1, за яким передав, а ТОВ "Кей-Колект" прийняв у власність права вимоги, в тому числі і за Договором про надання споживчого кредиту № 11215837000 від 14.09.2007 року.

Крім того, 12.12.2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, за яким ПАТ "УкрСиббанк" передав, а ТОВ "Кей-Колект" прийняв права вимоги, в тому числі і за договором іпотеки від 14.09.2007 року.

На підставі заяви ТОВ "Кей-Колект" про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфіном Б.М. згідно рішення №22928022 від 16.07.2015 року проведено державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1

Вважаючи дії та рішення нотаріуса щодо проведення державної реєстрації протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що спір у справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції позиція суду першої інстанції не узгоджується з вимогами ст.17 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Таким чином, колегія суддів вважає, що спірні правовідносини мають вирішуватися поза межами юрисдикції адміністративного суду.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У свою чергу, поновлення порушеного права або ж визнання права має здійснюватись судом, до компетенції якого віднесене вирішення цивільних спорів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» у рішенні від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Верховний Суд України у своїх постановах висвітлював правову позицію про те, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про реєстрацію права власності на підставі правоустанавлюючих документів, оспорювання права власності має вирішуватись у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право (постанова Верховного Суду України від 17.05.2016 року).

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи те, що у справі, яка порушена за адміністративним позовом ОСОБА_2 спірні правовідносини пов'язані із оспорюванням законності набуття ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» права власності на квартиру, якою володів позивачка, колегія суддів дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з цивільних правовідносин, оскільки стосується питання права власності і має вирішуватися судом за правилами ЦПК.

Аналогічну позицію було висловлено колегією суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у постанові від 14.06.2016 року у справі за №21-41а16.

Крім того, аналогічної позиції дійшов і Вищий адміністративний суд у подібній справі №К/800/33014/16, ухвала від 12 квітня 2017 року.

Пунктом 1 частини першої статті 157 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Виходячи з норм КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки наявність спору про право було виявлено після відкриття провадження у справі, провадження у справі необхідно закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, так як відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 198, 203 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду та закрити провадження у справі, про що суд апеляційної інстанції постановлює ухвалу.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, а тому постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2017 року підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про закриття провадження в адміністративній справі.

Керуючись ст. ст. 41, 157, 160, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЙ - КОЛЕКТ" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2017 року скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Суперфіна Бориса Михайловича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕЙ - КОЛЕКТ" про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії закрити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 29 листопада 2017 року.