Ухвала суду № 70597236, 30.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 листопада 2017 року м. Київ № 826/15312/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до державного реєстратора Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Петрушевської Ірини Валентинівни, в якому просить визнати протиправними дії державного реєстратора Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Петрушевської Ірини Валентинівни щодо державної реєстрації Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кремінь-1»; визнати протиправним та скасувати реєстраційний запис за №10731020000031757 від 16.06.2016, внесений державним реєстратором Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Петрушевською Іриною Валентинівною в Єдиний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про проведення державної реєстрації Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Кремінь-1».

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленими ст. 106 КАС України.

Так, у силу ч. 2 ст. 106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви, предметом оскарження виступають дії реєстраційний запис №10731020000031757 від 16.06.2016 щодо проведення державної реєстрації Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кремінь-1».

Разом з тим, матеріали позовної заяви не містять доказів внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань оскаржуваного запису.

Таким чином, на виконання вимог даної ухвали суду позивачу слід надати суду докази внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань оскаржуваного запису.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 106 КАС України, позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

У той же час, щодо заявленого ОСОБА_1 клопотання про звільнення останньої від сплати судового збору, враховуючи майновий стан останньої, слід зазначити таке.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 88 КАС України.

Водночас, при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена у приписах Аналізу практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року N 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», затвердженого Вищим адміністративним судом України.

Таким чином, з урахуванням вказаних положень, позивачу слід надати суду або докази на підтвердження відсутності відповідних коштів для сплати судового збору, або належним чином оформлений документ на підтвердження сплати судового збору. При цьому, сам факт сплати позивачу пенсії та наявності в останньої субсидії на надання комунальних послуг не є безумовним свідченням тяжкого майнового стану та відсутності інших джерел доходів.

З огляду на вказане, слід зазначити, що приписами пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 640,00 грн. станом на момент звернення з даним позовом до суду.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Відтак, розмір судового збору за заявлені позовні вимоги становить 1 280,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що розглядувана позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст. 106 КАС України, а тому позивачу належить усунути вищенаведені недоліки в п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до канцелярії суду із супровідним листом: доказів внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань оскаржуваного запису; належним чином оформленого документу на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Керуючись ст.ст. 106, 107, ч. 1 ст. 108, ст.ст. 160, 165 КАС України, суддя Окружного адміністративного суду м. Києва

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок