Ухвала суду № 70596388, 30.11.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5853/17

У Х В А Л А

30 листопада 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І., розглянувши адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Головне управління ДФС в Одеській області з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області від 20.10.2017 року.

Ухвалою суду від 16.11.2017 року позов було залишено без руху та позивачу наданий термін для усунення недоліків шляхом направлення до Одеського окружного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового збору за подання позовної заяви, у строк до 29 листопада 2017 року.

16.11.2017 року позивач отримав копію ухвали від 16 листопада 2017 року про залишення позовної заяви без руху, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою про отримання від 16.11.2017 року.

27 листопада 2017 року від представника позивача надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову.

Суддя вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, входячи з наступного.

Відповідно до ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

В обґрунтування клопотання представник позивача зазначає про неможливість сплати судового збору у зв’язку з арештом рахунку призначеного для сплати судового збору. На підтвердження вищевикладеного, позивач надав лист ГУДКСУ в Одеській області від 23.10.2017 року №10-08/720-6636 «Про надходження документів щодо безспірного стягнення».

З наданого до суду листа ГУДКСУ в Одеській області від 23.10.2017 року №10-08/720-6636 «Про надходження документів щодо безспірного стягнення» не вбачається накладення арешту на рахунки ГУ ДФС в Одеській області.

Таким чином підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову не має.

Згідно ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, суддя вважає за можливе продовжити строк позивачу для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 106, 108 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ГУ ДФС в Одеській області про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову - відмовити.

Продовжити позивачу строк для усунення недоліків адміністративного позову.

Адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 згідно рішення ГУ ДФС в Одеській області від 20.10.2017 року – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунути недоліки у строк до 12 грудня 2017 року.

Роз’яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом термін, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п.1 ч.3 ст.108 КАС України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Суддя Л.І. Свида