Постанова № 70596250, 29.11.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5579/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю,

відповідачі не зявилися,

треті особи не зявилися,

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю Кей-Колект, ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій,-

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю Кей-Колект, ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій в якому позивач просив суд:

- визнати протиправним дії щодо прийняття рішення та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (як державного реєстратора з вилученням запису) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27079686 від 14.12.2015 року номер запису про право власності 12527549 за товариством з обмеженою відповідальністю Кей-Колект (код ЄДРПОУ 37825968) на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

-визнати протиправним дії щодо прийняття рішення та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (як державного реєстратора з вилученням запису) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31913722 від 18.10.2016 року номер запису про право власності 16950332 за ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

ПАТ «Укрсиббанк» згідно з договором споживчого кредиту надав ОСОБА_2 кредитні кошти у формі кредитної лінії, ліміт якої встановлено суму у розмірі 63000,00 грн. швейцарських франків, термін надання якого здійснюється з 20.06.2007 р. по 20.06.2017 р

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, позивач передав в іпотеку нерухоме майно у вигляді квартири за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд.19/1 кв.10.

Зазначений договір іпотеки укладений 20.06.2007 р. та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6

В подальшому ПАТ «Укрсиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект», відповідно до договору факторингу свої права вимоги та зобовязання ОСОБА_2 по кредитному договору, а відповідно змінений іпотекодержатель по зазначеному іпотечному договору.

ОСОБА_7 нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27079686 номер запису про право власності 12527549 за ТОВ «Кей-Колект» на квартиру за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд.19/1 кв.10, де підставою виникнення права власності зазначено договір іпотеки, серія та номер 3483, виданий 20.06.20007 р., приватним нотаріусом Одеського МНО ОСОБА_6

ОСОБА_7 нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31913722 право власності за ОСОБА_5 на квартиру за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд.19/1 кв.10, де підставою виникнення права власності зазначено договір купівлі-продажу.

19.10.2016 р. колекторами були здійснені спроби заволодіти квартирою за адресою м. Одеса, вул. Варненська, буд.19/1 кв.10, шляхом примусового вселення нового власника ОСОБА_5, керуючись договором купівлі-продажу від 18.10.2016 р. з розстрочкою платежу за яким, ТОВ «Кей-Колект» передало у власність ОСОБА_5 зазначену квартиру.

Позивач вважає, що дії відповідачів вчинені з грубим порушенням норм чинного законодавства, а тому належать до скасування.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві та уточненнях до неї (т. а.с.3-11, 170-172).

Відповідачі та треті особи у судове засідання не зявилися про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно.

19.01.2017 р. через канцелярію суду від відповідача ОСОБА_7 нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 надійшли заперечення на адміністративний позов, в яких в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі (т.1 а.с.121).

В обґрунтування письмових заперечень відповідач зазначив, що ним 18.10.2016 р. було посвідчено договір купівлі-продажу квартири з розстрочкою платежу . Оскільки підстави для відмови в державній реєстрації прав були відсутні, то 18.10.2016 р., на виконання вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», він прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31913722. Отже на думку відповідача він діяв в правовому полі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 є власником нерухомого майна у вигляді квартири за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд.19/1 кв.10, право власності виникло на підставі договору дарування №238 від 13.02.2001 р., що підтверджується відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно (т.1 а.с.203).

20.06.2007 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 уклали договір про надання споживчого кредиту ( т.1 а.с.18-22).

20.06.2007 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 уклали іпотечний договір, в силу якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності (т. 1 а.с.14) майно квартиру № 10, що знаходиться в м. Одеса, вул. Варненська, буд.№19/1 (т. 1 а.с.16-17).

12.12.2011 р. між ПАТ «Укрсиббанк», яке є правонаступником Акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено договір факторингу №1 та договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, згідно з якими право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки перейшло до ТОВ «Кей-Колект» (т.1 а.с. 114-115, 110-112).

ОСОБА_7 нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27079686 номер запису про право власності 12527549 за ТОВ «Кей-Колект» на квартиру за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд.19/1 кв.10, де підставою виникнення права власності зазначено договір іпотеки, серія та номер 3483, виданий 20.06.20007 р., приватним нотаріусом Одеського МНО ОСОБА_6, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (т.1 а.с.207-208).

ОСОБА_7 нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31913722 право власності за ОСОБА_5 на квартиру за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд.19/1 кв.10, де підставою виникнення права власності зазначено договір купівлі-продажу, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.122-124).

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові й службові особи повинні діяти порядком та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку, іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ст. 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 ст.35 Закону України Про іпотеку передбачено, що в разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ст.37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Враховуючи вищезазначені норми права, законодавцем чітко передбачений порядок набуття права власності на предмет іпотеки в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання за договором перед іпотекодержателем.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України Про іпотеку, у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки

Частиною 3 ст. 33 Закону України Про іпотеку передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. №868 встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотеко держателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотеко держателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Суд зазначає, що аналіз наведеної вище норми дає підстави для висновку про те, що обов'язок з надіслання вимоги може вважатися виконаним тільки в разі, коли така вимога отримана іпотекодавцем і строк її виконання обчислюється з моменту отримання такої вимоги.

Відповідачі впродовж судового розгляду справи не надали належних доказів, які б підтверджували отримання такої вимоги. Даний факт унеможливлює прийняття нотаріусом законного рішення про перереєстрацію права власності.

Відповідно до положень ст.7 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси під час вчинення нотаріальних дій повинні дотримуватися Законів України, постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-IV в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №1952-IV).

Згідно з ч.1 ст.2 Закону №1952- IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, державній реєстрації, відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України № 1952-ІV, належать виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству та поданим документам.

Частина 1 ст.15 Закону України № 1952-ІVвстановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст. 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 1952-ІV, у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний субєкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону № 1952-ІV, державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень передбачені ч. 1 ст. 24 Закону України № 1952-ІV, серед яких, зокрема, зазначено наступні:

2) обєкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, повязаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених ч. 9 ст. 15 цього Закону;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, обєктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію.

Відповідно до ч.2 ст.24 зазначеного Закону, за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно з п.2 Порядку №868 орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна.

Тобто, враховуючи той факт, що обєкт нерухомого майна, щодо якого ТОВ Кей-Колект звернулося із заявою про проведення реєстрації права власності, розташовано у м. Одесі, державна реєстрація речових прав на зазначене нерухоме майно та їх обтяжень може вчинятися лише нотаріусами Одеського міського нотаріального округу.

Таким чином, вже на підставі цих обставин, відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, керуючись положеннями ст. 24 Закону України № 1952-ІV, повинна була відмовити ТОВ Кей-Колект у проведенні державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Згідно з ч.9 ст.15 Закону України № 1952-ІV, державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням такої дії.

Відповідно до ч.5 ст.3 вказаного Закону, державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, обєктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Згідно з п.2 Порядку №868, нотаріус проводить державну реєстрацію права власності на нерухоме майно виключно у випадку вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном.

Отже, суд зазначає, що законодавством не передбачено можливості проведення державної реєстрації речових прав на обєкт нерухомого майна нотаріусом без вчинення ним нотаріальної дії, повязаної із переходом таких прав на нерухоме майно.

ОСОБА_7 нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27079686 номер запису про право власності 12527549 за ТОВ «Кей-Колект» на квартиру за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд.19/1 кв.10, де підставою виникнення права власності зазначено договір іпотеки, серія та номер 3483, виданий 20.06.20007 р., приватним нотаріусом Одеського МНО ОСОБА_6

Таким чином, суд робить висновок, що відповідачем приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 нотаріальна дія з нерухомим майном предметом іпотеки не вчинялась, посвідчення факту виникнення, переходу або припинення права на нерухоме майно не мало місця, а тому у нотаріуса не було повноважень на прийняття оскаржуваного рішення та проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З огляду на встановлені факти, суд робить висновок, що рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 270796686 від 14.12.2015 р. номер запису про право власності 12527549 за ТОВ «Кей-Колект» на квартиру за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд.19/1 кв.10 противоправна та належить вилученню з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно оскільки його наявність у даному реєстрі є безпідставною та порушує норми чинного законодавства України.

Суд зазначає, що для відновлення порушених прав позивача, який звернувся за судовим захистом, суд має право ухвалити відповідне рішення про визнання протиправними дії щодо прийняття рішення та скасування похідного рішення ОСОБА_7 нотаріуса Київського міського торіального округу ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:31913722 від 18.10.2016 р., номер запису про право власності 16950332, за ОСОБА_5 на квартиру за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд.19/1 кв.10, оскільки набуття права власності за ТОВ «Кей-Колект» відбулося з порушення вимог чинного законодавства а відповідно і рішення ОСОБА_7 нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_5 індексний номер: 31913722 від 18.10.2016 р. є протиправним та належить до скасування.

Таким чином, суд дійшов робить висновок, що позовні вимоги належать до задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним дії щодо прийняття рішення та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (як державного реєстратора з вилученням запису) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27079686 від 14.12.2015 року номер запису про право власності 12527549 за товариством з обмеженою відповідальністю Кей-Колект (код ЄДРПОУ 37825968) на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

3. Визнати протиправним дії щодо прийняття рішення та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (як державного реєстратора з вилученням запису) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31913722 від 18.10.2016 року номер запису про право власності 16950332 за ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

4. Стягнути з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 2 067 (дві тисячі шістдесят сім),00 грн., та з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 2 067 (дві тисячі шістдесят сім),00 грн. на користь ОСОБА_2.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 29 листопада 2017 року.

Суддя О.Я. Бойко

.