Ухвала суду № 70595528, 28.11.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/8462/17 Головуючий у І інстанції Ярмола О. Я.Провадження № 22-ц/780/5232/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 28.11.2017

УХВАЛА

Іменем України

28 листопада 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Олійника В.І.,

суддів Березовенко Р.В., Лівінського С.В.,

при секретарі Топольському В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2017 року у справі за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2015 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом про стягнення заборгованості, який обґрунтовував тим, що 08.04.2008 року ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 уклали кредитний договір №295/П/33/2008-840, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в розмірі 51300 доларів США із розрахунку 13,69% на рік строком від 08.04.2008року до 08.04.2033 року.

В забезпечення виконання боржником ОСОБА_3 обовязків по кредитному договорі 295/П/З3/2008-840 між банком та ОСОБА_5 було укладено договір поруки, відповідно до мов якого остання зобовязалася відповідати перед позивачем за належне виконання позичальником зобовязань, що випливають з кредитного договору в повному обсязі.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем обовязків щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, станом на 31.08.2015 року за відповідачем наявна заборгованість за кредитним договором в сумі 426514 грн. 38 коп., у тому числі: непогашений кредит - 256338 грн. 47 коп., несплачені відсотки - 74594 грн. 50 коп., несплачена пеня - 32089 грн. 89 коп., реструктуризована пеня - 22487 грн. 43 коп., реструктуризований штраф - 41004 грн. 09 коп.

Так як відповідачі заборгованість за кредитним договором в добровільному порядку не погасили, то позивач просив суд стягнути солідарно зі ОСОБА_3 і ОСОБА_5 заборгованість в розмірі 426514 грн. 38 коп.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 426 514 грн. 38 коп. та судові витрати по справі в сумі 6397 грн. 72 коп.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" ОСОБА_2 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_5, як поручителя, заборгованості за непогашеним кредитом в сумі 256 338,47 гривень, за несплаченими відсотками в сумі 74 594,5 гривень та реструктуризованою пенею 22 487,43 грн. та реструктуризованим штрафом в сумі 41004 грн. 09 коп.

Ухвалене судом рішення зазначеним вимогам відповідає.

Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За змістом ч.3 ст.10 та ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Встановлено, що 08.04.2008 року ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого від 04.02.2011 року є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_3 уклали кредитний договір №295/П/33/2008-840, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) в доларах США на загальну суму: 51 300 доларів США із розрахунку 13,69% на рік строком від 08.04.2008 року до 08.04.2033 року.

Відповідно до п.5.3. Кредитного договору у разі порушення позичальником вимог п.п.4.3. за виключенням п.п.4.3.8., 4.3.9. Кредитного договору позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 10% від суми кредиту, визначеної в п.1.1. Кредитного договору, за кожен випадок.

За п.8.4. кредитного договору договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов'язань.

Згідно з п.1.2 договору Поруки від 08.04.2008 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зобовязалися відповідати перед позивачем як солідарні боржники.

Відповідно до цих умов, ОСОБА_5 поручилася перед позивачем за належне виконання позичальником зобов'язань, що витікають з кредитного договору, а саме: повернути кредит; сплатити відсотки за користування кредитними коштами; сплати інші платежі, передбачені кредитним договором; сплатити можливі штрафні санкції (штраф, пеня).

За п.5.3 договору поруки дія цього договору закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобовязань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобовязань, згідно з умовами цього договору.

30.05.2013 між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3 був укладений додатковий договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 8.04.2008 року, згідно з яким відбулася зміна валюти зобов'язання в національну валюту по курсу 1 долар США - 7,993 грн. і кредитна заборгованість склала 256338 грн. 47 коп.

Пункт 2 додаткового договору передбачає умови реструктуризації заборгованості.

Згідно з п.п.3.1 додаткового договору банк має право відмовитися від подальшого кредитування та вимагати від позичальника дострокового виконання боргових зобовязань за кредитним договором у наступних випадках:

- затримання сплати частини кредиту або процентів за користування, згідно графіку платежів, щонайменше на 3 календарні місяць;

- перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш, ніж на 10 відсотків;

-несплату чергового платежу, згідно графіку платежів, у разі якщо його розмір перевищує 5 відсотків від суми наданого кредиту.

Цим підпунктом договору також визначається поняття іншого істотного порушення умов кредитного договору, яке надає право банку відмовитися від подальшого кредитування та вимагати дострокового виконання боргових зобовязань.

Пункт 3.2 додаткового договору передбачає, що у разі відмови банку від подальшого кредитування позичальник зобовязується не пізніше 60 календарних днів з дня отримання відповідної вимоги достроково повернути кредит, сплатити нараховані, відповідно до вимог цього договору проценти, а також виконати інші боргові зобовязання за кредитним договором.

Пунктом 8.1 визначено нарахування штрафу та пені за порушення позичальником умов кредитного договору.

Пункт 11 додаткового договору передбачає, що за умови належного виконання позичальником умов кредитного договору та додаткового договору протягом 12 місяців з дати укладення цього договору сторони домовились: - скасувати пеню та штраф, що були нараховані на момент укладання додаткового договору в повному обсязі.

Встановлено, що 30.05.2013 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_5 укладено Додатковий договір про внесення змін та доповнень №1 до Договору поруки від 08.04.2008 року, згідно з п.п.1.1 якого поручитель зобовязується в порядку, передбаченому кредитним договором, відповідати перед кредитором за належне виконання ОСОБА_3 в повному обсязі грошових зобовязань за кредитним договором, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, які можуть мати місце у майбутньому, а саме, зобовязань по поверненню кредиту, сплаті відсотків, комісій, неустойки, відшкодування збитків та інших платежів.

Згідно з п.п.2.1 додаткового договору поруки кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобовязання за кредитним договором при умові, якщо у встановлений кредитним договором строк виконання зобовязання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані належним чином.

За п.п.2.3 додаткового договору поруки поручитель зобовязаний виконати взяті на себе зобовязання по цьому договору не пізніше 3 банківських днів з дня отримання повідомлення від кредитора про невиконання позичальником зобовязань за кредитним договором.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Таким чином, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання, згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно умов Договору кредиту позичальник взяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту з нарахованими відсотками до 08 квітня 2033 року, повертаючи заборгованість частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів. Графіком платежів в редакції від 30 травня 2013 року встановлено строк сплати щомісячного платежу до 20 числа кожного місяця.

Отже, поряд з встановленням строку дії сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору .

Згідно з ч.3 ст.254 Цивільного Кодексу України строк виконання боржником кожного щомісячного зобов'язання спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу, що відповідає правовій позиції Верховного суду України в постанові від 19 березня 2014 року у справі 6-20цс14.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, так як поручитель відповідно до статті 554 ЦК України відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що і боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини 4 статті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений ч.4 ст.559 ЦК України строк предявлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Відповідно до графіку платежів (в редакції Додаткового договору від 30.05.2013 року чергові платежі позичальник повинен здійснювати не пізніше 20 числа кожного місяця, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до ст.261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого ч.4 ст.559 ЦК України шестимісячного строку для предявлення вимог до поручителя.

Так як позовна заява надійшла до суду 26.11.2015 року, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про припинення договору поруки відповідно до вимог ч.4 статті 559 ЦК України, до платежів за період від 30.05.2013 року до 20.05.2015 року.

Згідно графіку платежів в період від 30.05.2013 року до 20.05.2015 року, включно, сплаті підлягає 9394 грн. 48 коп. на погашення тіла кредиту.

Відповідно до наданого позивачем до позовної заяви розрахунку за період від 30 травня 2013 року до 30.04.2015 року було нараховано та підлягало сплаті 59897 грн. 77 коп.

Строк сплати реструктуризованої пені та реструктиризованого штрафу визначено в графіку від 03.05.2012 року, який є невідємною частиною договору кредиту.

Відповідно до графіку строку сплати реструктуризованої пені та реструктуризованого штрафу наступив 20.06.2014 року, а тому суд прийшов до вірного висновку про припинення договору поруки в частині сплати реструктуризованої пені в сумі 22487 грн. 43 коп. та реструктуризованого штрафу в розмірі 41004 грн. 09 коп. у зв'язку з пропуском 6-ти місячного строку встановленого ч.4 ст.559 ЦК України.

Отже, як вірно вважав суд, зобов'язання поручителя щодо сплати періодичних платежів за період від 30.05.2013 року до 20.05.2015 року в сумі 69292 грн. 25 коп. є припиненими в силу пропуску позивачем шестимісячного строку, встановленого ч.4 ст.559 ЦК України.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порядок виконання Договору поруки (в редакції Додаткового договору від 30.05.2013) визначений розділом 2 Договору поруки.

Відповідно до пункту 2.1 Договору поруки Кредитор набуває право вимагати від Поручителя виконання Зобов'язання за Кредитним договором при умові, якщо у встановлений Кредитним договором строк виконання Зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані належним чином.

Пунктом 2.2. Договору поруки визначено, що у разі невиконання та/або неналежного виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором Кредитор направляє Поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов'язання Позичальника в цілому (або в тій чи іншій частині).

Згідно з пунктом 2.3 Договору поруки поручитель зобовязаний виконати взяті на себе зобов'язання по цьому договору не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дня отримання повідомлення від Кредитора про невиконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором. У повідомленні зазначається номер і дата договору поруки; зміст порушеного Зобов'язання, розрахунок розміру заборгованості за Кредитним договором, номери рахунків для внесення (перерахування) відповідного платежу.

Повідомлення направляється поручителю рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою Поручителя, що вказана у цьому Договорі.

Отже, сторонами в договорі поруки встановлено однозначний порядок предявлення вимоги до поручителя, та однозначно встановлено момент виникнення у кредитора права вимоги від поручителя виконання його зобов'язань за договором поруки, та чітко встановлено, що строк виконання поручителем свого обов'язку визначений моментом предявлення вимоги.

Згідно з ч.4 ст.559 ЦК України якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Умовами розділу 2 Договору поруки в редакції від 30.05.2013 року чітко встановлено, що основне зобов'язання поручителем має бути виконане після предявлення відповідної вимоги від банку.

Як вбачається з матеріалів справи, суду не надано доказу направлення вимоги поручителю. Позовна заява надійшла до суду 26.11.2015 року, а Додатковою угодою від 30.05.2013 року до Договору поруки від 0.04.2008 року було викладено в новій редакції договір поруки, розділом 2 якого було встановлено, що строк виконання основного зобов'язання поручителем визначений моментом предявлення вимоги кредитора.

А тому, як вірно вважав суд першої інстанції, у позивача відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_5, як поручителя, заборгованості за непогашеним кредитом в сумі 256338 грн. 47 коп., за несплаченими відсотками в сумі 74594 грн. 50 коп., реструктуризованою пенею в сумі 22487 грн. 43 коп. та реструктуризованим штрафом в сумі 41004 грн. 09 коп.

Відповідно до договору поруки ним чітко встановлено порядок виконання поручителем вимог кредитора, але позивачем, як вірно зазначив суд, не надано жодних доказів того, що він в порядку, визначеному договором поруки, повідомляв поручителя про необхідність погашення заборгованості за договором кредиту.

Також відповідач ОСОБА_3 не подав до суду жодного клопотання чи заперечення на позов.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги підлягали до часткового задоволення і з відповідача ОСОБА_3 підлягав до стягнення борг в сумі 426514 грн. 38 коп., а також судові витрати по справі.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.І. Олійник

Судді: Р.В. Березовенко

ОСОБА_6