Рішення № 70594989, 24.11.2017, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 360/944/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Київської області в складі: головуючого судді ? ОСОБА_1

за участю секретарів - Андрієнко М.О., Буларги Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк», третя особа – ОСОБА_4 про визнання договору частково недійсним,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог (т.2 а.с.78-79), мотивуючи свої вимоги тим, що 17 грудня 2007 року між ПАТ «КБ «Експобанк» та ОСОБА_3 укладений договір кредиту і забезпечення №274/АК-2207 в іноземній валюті у розмірі 35 000 доларів США зі сплатою 12% річних за час фактичного користування грошовими коштами, а відповідачка зобов'язалася повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування кредитом і виконати свої зобов'язання згідно з даним договором у повному обсязі. 17 грудня 2007 року між ОСОБА_2 акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк» та ОСОБА_4 укладений договір поруки. Згідно з п.1.2 вказаного договору поручитель відповідає перед кредитором, як солідарний боржник у повному обсязі, як і позичальник, зокрема за повернення кредиту у розмірі 35 000 доларів США у встановлений договором кредиту строк, сплату процентів за користування кредитом у розмірі, визначеному договором кредиту, неустойки у випадках та розмірі, що передбачені договором кредиту. Згідно з п.1.3 кредитного договору відповідачка зобов'язалася забезпечити повернення кредиту не пізніше 16 грудня 2014 року та сплатити відсотки за користування кредитом щомісячно по останній робочий день кожного місяця, але не пізніше 16 грудня 2014 року. Свої зобов'язання за договором кредиту відповідачка не виконала, тому станом на 15 квітня 2015 року має заборгованість у розмірі 136 913,97 доларів США 39795,77 грн., з яких: 27637,87 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом, 13642,78 дол. США - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 53825,52 дол. США - пеня за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості, 41807,8 дол США - пеня за несвоєчасну сплату нарахованих процентів, 8037,76 грн. - прострочена заборгованість за щомісячною комісією за кредитне обслуговування, 31758,01 грн. - пеня за несвоєчасну сплату нарахованої щомісячної комісії. Тому просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «КБ «Експобанк» 136 913,97 доларів США та 39795,77 грн.

ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог, мотивуючи свої вимоги тим, що укладений нею кредитний договір №274/АК-2007 від 17 грудня 2007 року не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки сума кредиту та платежі на його погашення встановлені в доларах США, хоча статтею 524 ЦК України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Крім цього банк був зобов'язаний довести до позичальника в зрозумілий та недвозначний спосіб інформацію щодо обсягу його відповідальності за кредитним договором, яка може збільшитись в кілька разів внаслідок незалежних від позичальника обставин (зміна курсу валюти). Всупереч зазначеного, ані до, ані під час укладання договору банк не надав ОСОБА_3 належної інформації. Пунктом 4.5.1. договору встановлено плату за обслуговування кредитної заборгованості, а п.5.3 - плату за несвоєчасну сплату комісії за кредитне обслуговування про які позичальник взагалі не знала та вважала, що ці кошти йдуть на погашення основної заборгованості за кредитом. Крім цього, обслуговування кредитної заборгованості є обов'язком банку, а не послугою тому, обслуговуючи кредитну заборгованість банк не мав права стягувати за нього додаткову плату, оскільки платою за кредит є проценти. Пункти. 5.2, 5.3 договору є несправедливою умовою договору, оскільки ними встановлено непропорційно велику суму компенсації яку позичальник має сплатити в разі невиконання зобов'язань за договором, що становить більше 50% вартості продукції (кредитних коштів). Таким чином п.1.1 (щодо валюти кредитування), п.4.5.1. (щодо плати за обслуговування кредитної заборгованості), п.п. 5.2, 5.3 (щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації) мають несправедливі умови кредитування та включення їх в договір зі споживачем має ознаки нечесної підприємницької практики по відношенню до позичальника. Тому просила визнати недійсними п.1.1, п.4.5.1, п.п. 5.2, 5.3 договору та зобов'язати ПАТ «КБ «Експобанк» здійснити перерахунок сплачених сум з урахуванням вартості предмета застави, виключених пунктів договору та рівномірності розподілу сплачених коштів на тіло кредиту та відсотки за кредитом.

Представник позивача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» ОСОБА_5 в судовому засіданні позов підтримала, проти зустрічного позову ОСОБА_3 заперечувала, вважала, що ОСОБА_3 була повідомлена про всі ризики, була ознайомлена з умовами договору, з якими погодилась, та підписала договір. Також заявила про застосування строку позовної давності до вимог зустрічного позову.

Представник відповідачки ОСОБА_6 в судовому засіданні проти позову заперечувала підтримавши позовні вимоги зустрічного позову, посилаючись на викладені в ньому доводи. Також заявила про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог ПАТ «Комерційний банк «Експобанк».

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що позов ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» підлягає частковому задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 17 грудня 2007 року між відповідачкою ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк» укладений договір кредиту і забезпечення №274/АК-2007 відповідно до умов якого Банк надав відповідачці кредит у розмірі 35 000 доларів США, що підтверджується копіями договору кредиту і забезпечення та додатками до нього (а.с.12-18), постановою Правління Національного банку України №41 від 22 січня 2015 року (а.с.29), рішеннями виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб №15 від 26 січня 2015 року (а.с.30).

Для забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору 17 грудня 2007 року укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель ОСОБА_4 зобов'язується відповідати перед банком за виконання зобов'язань, що випливають з вказаного вище кредитного договору, що підтверджується копією договору поруки (а.с.19-20).

Відповідно до розрахунку заборгованості (а.с.6-7) станом на 15 квітня 2015 року заборгованість за кредитним договором становить 136 913,97 доларів США та 39 795,77 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом – 27 637,87 доларів США, прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 13 642,78 доларів США, прострочена заборгованість за нарахування щомісячною комісією за кредитне обслуговування 8 037,76 грн., пеня за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості з 18 березня 2009 року по 15 квітня 2015 року – 53 825,52 долари США, пеня за несвоєчасну сплату нарахованих процентів за період з 18 березня 2009 року по 15 квітня 2015 року – 41 807,80 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату нарахованої щомісячної комісії за період з 17 березня 2009 року по 15 квітня 2016 року в розмірі 31 758,01 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Представником ОСОБА_3 подано заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові. У зв'язку з викладеним сума пені, нарахована до квітня 2012 року стягненню не підлягає.

Таким чином стягненню підлягають: заборгованість за кредитом у розмірі 27637,87 доларів США, що (за курсом НБУ на 24 листопада 2017 року 26,86144 грн.) становить 742393 грн, заборгованість по відсотках у розмірі 13642,78 доларів США що становить 366464,7 грн., пеня по кредиту у розмірі 20062,03 долари США, що становить 538895 грн, пеня за прострочені відсотки у розмірі 7024,26 доларів США, що становить 188681,7 грн. та заборгованість за комісією за кредитне обслуговування у розмірі 8037,76 грн.

Враховуючи, що у ПАТ КБ «Експобанк» відізвана ліцензія, зазначені суми заборгованості підлягають стягненню у національній валюті за курсом НБУ, встановленим на 24 листопада 2017 року, що становить 1 844 472,22 грн.

З п.1.1 договору кредиту і забезпечення №274/АК-2007 від 17 грудня 2007 року вбачається, що банк надає позичальнику кредит у сумі 35 000 доларів США на умовах забезпеченості кредиту, його цільового використання, строковості, повернення та платності.

Статтею 524 ЦК України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Враховуючи викладене, оскільки сторони у кредитному договорі визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, то п.1.1 кредитного договору не суперечить вимогам діючого законодавства, тому підстав для визнання його недійсним не вбачається.

Відповідно до п.5.2 спірного договору, за несвоєчасне повернення кредиту/частини кредиту та/або несвоєчасну сплату процентів позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,2% від суми боргу за кожний день прострочення. Відповідно до п.5.3 за несвоєчасну сплату комісії за кредитне обслуговування позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,2% від суми боргу за кожний день прострочення.

Пунктом 5 ч.3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором є несправедливою умовою договору.

Таким чином, оскільки пеня у розмірі 0,2% від суми боргу за кожен день прострочення не являється непропорційно великою сумою компенсації, тому підстав для задоволення зустрічного позову в цій частині немає.

Згідно з п.4.5.1 кредиту і забезпечення №274/АК-2007 від 17 грудня 2007 року протягом строку дії цього договору ОСОБА_3 зобов'язана щомісяця до 16 числа сплачувати на рахунок банку комісію за кредитне обслуговування у розмірі 0,2% від залишку заборгованості за кредитом, що обліковується на позичковому рахунку в останній день місяця, що передує місяцю, у якому сплачується комісія.

Відповідно до п.3.6 «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача, тощо) або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Таким чином, встановлення плати за обслуговування кредитної заборгованості суперечить п.3.6 вказаних Правил.

Однак представником ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» подано заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог зустрічного позову. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові. У зв'язку з викладеним, оскільки про умови договору щодо встановлення плати за кредитне обслуговування позивачка дізналась до підписання договору кредиту, то у задоволенні вимог зустрічного позову в частині визнання недійсним п.4.5.1 договору кредиту з цих підстав необхідно відмовити.

Враховуючи викладене підстав для задоволення позовних вимог зустрічного позову про зобов'язання ПАТ «КБ «Експобанк» здійснити перерахунок сплачених сум не вбачається.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в дохід бюджету необхідно стягнути судовий збір по 1827 гривень (по 1/2 частині максимального розміру судового збору встановленого на час подачі позовної заяви).

Керуючись ст. 554, 625, 1048, 1084 ЦК України, ст.11, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "ЕКСПОБАНК" заборгованість за кредитним договором в сумі 1844472 (один мільйон вісімсот сорок чотири тисячі чотириста сімдесят дві) гривні 22 копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в дохід бюджету судовий збір по 1827 (одній тисячі вісімсот двадцять сім) гривень.

В зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк», третя особа – ОСОБА_4 про визнання договору частково недійсним відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційні скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.