Ухвала суду № 70593870, 29.11.2017, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 570/3022/17

Провадження № 1-кп/163/147/17

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

29 листопада 2017 року Любомльський районний суд Волинської області

у складі: головуючої - судді Гайдук А.Л.,

суддів: Чишія С.С., Павлуся О.С.,

за участі секретаря - Голядинець О.В.,

прокурора Харечка О.П.,

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

розглядаючи увідкритому судовому засіданні в залі суду в м.Любомль кримінальне провадження№22017180000000006 про обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.3 ст.305, ч.2 ст.27 ч.3 ст.311 КК України, -

в с т а н о в и в :

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про накладення арешту на належне обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майно, а саме на грошові кошти, що знаходяться на рахунках останніх, відкритих в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570).

Клопотання обґрунтоване тим, що вході досудового розслідування кримінального провадження №22017180000000053, на підставі дозволу слідчого судді, отримано банківські документи - виписки руху коштів обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, відповідно до яких, на карткові рахунки останніх: ОСОБА_1 - з 26356632121037 на 5168757317796755 та ОСОБА_2 - з 26308615107800 на 5168742063420180, з 26309615761085 на 5168742063420180, нараховувались відсотки, відповідно до депозитних договорів №№ SAMDNWFD0071418139901, SAMDNWFD0070918746101, SAMDNWFD0071405324501. На підставі банківських виписок руху коштів також встановлено наявність у цих обвинувачених інших рахунків, відкритих у ПАТ КБ «ПриватБанк», зокрема, в обвинуваченої ОСОБА_2 всього 23 рахунки, а в обвинуваченого ОСОБА_1 11 рахунків. Оскільки кримінальні правопорушення, за якими обвинувачуються останні, відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, тому у відповідності до вимог ч.ч.1, 5 ст. 170 КПК України, вважає, щогрошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в ПАТ КБ «Приватбанк», мають значення для кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України, так як щодо даних коштів існує сукупність підстав вважати, що вони підлягають конфіскації, як вид покарання стосовно обвинувачених.

Захисник обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проти клопотання прокурора заперечив, посилаючись на те, що зібрані на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 25.07.2017 року та долучені до клопотання матеріали отримані в незаконний спосіб поза межами строку досудового розслідування; з порушенням порядку - без законної підстави та без належного оформлення. Просив у задоволенні клопотання відмовити.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтримали позицію свого захисника.

Заслухавши учасників судового провадження та вивчивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу II цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3 ч.2 ст.170 КПК України).

За змістом ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.3 ст.305, ч.2 ст.27 ч.3 ст.311 КК України, які передбачають покарання у виді позбавлення волі з обовязковим додатковим покаранням у виді конфіскації майна.

Частиною 10 статті 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Крім цього, суд зважує на ту обставину, що така інформація здобута стороною обвинувачення на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 25.07.2017 року в рамках кримінального провадження № 2217180000000053, яке 14.07.2017 виділено з матеріалів кримінального провадження № 22017180000000006, у зв'язку із розшуком підозрюваного ОСОБА_4

Оскільки у розпорядженні сторони обвинувачення на момент скерування кримінального провадження № 22017180000000006 стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до суду (19.07.2017 року) таких відомостей не було, тому й не було підстав для внесення клопотання про арешт майна обвинувачених на стадії досудового розслідування.

В силу абз.2 ч.1 ст.170 КПК України, слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Аналіз викладених норм КПК України не перешкоджає внесенню прокурором клопотання в порядку ст.333 КПК України.

Приналежність, наведених у клопотанні прокурора, банківських рахунків обвинуваченій ОСОБА_2 належним чином підтверджено лише частково, а саме, в частині рахунків, наведених у довідці ПАТ КБ «ПриватБанк» від 04.08.2017 року за № KTQJ0BO1FESTOJR7.

Відносно інших рахунків обвинуваченої ОСОБА_2, а також усіх рахунків обвинуваченого ОСОБА_1, стороною обвинувачення належно оформлених підтверджуючих документів, які б давали змогу встановити їх приналежність саме останнім, в судовому засіданні не надано.

Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту, а також часткову підставність клопотання прокурора щодо підтвердження приналежності банківських рахунків обвинуваченим, суд вважає за необхідне накласти арешт лише на банківські рахунки обвинуваченої ОСОБА_2, згідно довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» від 04.08.2017 року за № KTQJ0BO1FESTOJR7.

Керуючись ч.1 ст.333, п.3 ч.2, ч.5, ч.10 ст.170 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Накласти арешт на майно обвинуваченої в кримінальному провадженні№22017180000000006 ОСОБА_2, а саме, на грошові кошти, що знаходяться на відкритих останньою в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570), рахунках за: №26309615761085, №26303615787775, №5168742063420180, №26354624149063, №5168742353617164, №5168553556468377.

Підстава застосування арешту забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

В решті клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її оголошення до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області.

Головуюча: суддя А.Л. Гайдук

Суддя С.С. Чишій

Суддя О.С. Павлусь