Ухвала суду № 70593277, 28.11.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову в забезпеченні позову)

28 листопада 2017 року Житомир Справа № 806/3175/17

Категорія 6.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Капинос О.В.

секретар судового засідання Недашківська Н.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Технологічна Аграрна Компанія Об’єднана" до Приватного нотаріуса Брусилівського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача - Фермерське господарство "Новацький" про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в :

Ухвалою суду від 22.11.2017 у справі № 806/2521/17 виділено у самостійне провадження позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Приватного нотаріуса Брусилівського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_3 про державну реєстрацію права оренди: індексний номер 29302420 від 18.04.2015, присвоєно новий номер №806/3175/17.

Також, вказаною ухвалою провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області у справі №288/516/17.

28.11.2017 представником позивача, через канцелярію суду подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, в якій він просить заборонити Фермерському господарству "Новацький" та третім особам використання земельної ділянки з кадастровим номером 1824784100:02:000:0140, що розташована на території Миролюбівськї сільської ради Попільнінського району Житомирської області. Позивач вважає, що існує реальна загроза правам та інтересам позивача, пов'язана з можливістю використання третіми особами земельних ділянок, які на думку позивача протиправно передані їм у користування відповідно до договорів оренди землі. Зазначає, що у зв'язку з наявністю реєстрації права оренди на підставі договорів оренди землі, треті особи юридично мають можливість використовувати землі, які фактично не вибули з користування позивача. Забезпечення позову шляхом заборони використання третім особам земельних ділянок унеможливить порушення прав позивача.

У зв"язку з таким клопотанням, ухвалою суду від 28.11.2017 поновлено провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача клопотання підтримав, просив задовольнити.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала.

Представник відповідача до суду не прибув, повідомлений про розгляд справи належним чином.

Суд, розглянувши клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову, вважає, що воно задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч.1 ст.117 КАС України.

За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" №2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Положеннями ст.117 КАС України передбачено, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтоване клопотання сторони в тому числі із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

В обґрунтування заявленого клопотання позивачем не наведено обставин щодо необхідності забезпечення позову та не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, або унеможливило б захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких.

Відповідно до ч.3 та 4 ст.117 КАС України суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржується. Також адміністративний позов, може бути забезпечено шляхом заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

Таким чином, формулюючи спосіб, в який необхідно забезпечити даний позов, позивачу необхідно враховувати норми чинного законодавства в поєднанні із ч.3,4 ст.117 КАС України, згідно якої адміністративний позов може бути забезпечено шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень або забороною вчиняти певні дії.

Виходячи із приписів ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вжити заходів забезпечення адміністративного позову лише до відповідача, який є суб'єктом владних повноважень і рішення чи дії якого є предметом розгляду справи.

Отже, з вищевказаних правових норм вбачається, що вжиття заходів забезпечення позову можливо лише в інтересах позивача та у спосіб зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються або забороною вчиняти йому певні дії. При цьому такі заходи можуть стосуватися лише рішень та дій відповідача у справі і не можуть поширюватися на третіх осіб чи інших осіб, які не приймають участі у її розгляді.

Однак, представником позивача фактично заявлено клопотання про забезпечення позову не до суб'єкта владних повноважень - Приватного нотаріуса Брусилівського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_3 чи іншого державного реєстратора, а до Фермерського господарства "Новацький", яке залучено до участі в даній справі як третя особа, що виходить за межі підстав забезпечення позову, передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України та не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.

Суд звертає увагу на те, що вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами; застосований судом захід до забезпечення позову має відповідати вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Таким чином, розглянувши подане позивачем клопотання про вжиття заходів для забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов'язаності заходів до забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 117,118,165,168, Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Капинос

Повний текст ухвали складений: 30 листопада 2017 року