Постанова № 70593209, 29.11.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2017 р. Справа № 805/3610/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області

до малого приватного підприємства «Агрорембуд»

про стягнення коштів з рахунків у банківських установах в рахунок погашення податкового боргу в сумі 6 080,28 гривень

Головне управління ДФС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до малого приватного підприємства «Агрорембуд» про стягнення коштів з рахунків у банківських установах в рахунок погашення податкового боргу в сумі 6 080,28 гривень, з яких:

- заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 5 100,00 гривень;

- заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 980,28 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач – мале приватне підприємство «Агрорембуд» перебуває на податковому обліку в Маріупольській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, як платник за основним місцем обліку. Будучи платником податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств відповідач станом на 21 вересня 2017 року має податковий борг у загальній сумі 6 080,23 гривень, з яких борг: з податку на додану вартість в сумі 5 100,00 гривень, який виник на підставі податкового – повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 03 липня 2015 року та з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 980,28 гривень, який виник на підставі податкового – повідомлення рішення № НОМЕР_2 від 24 липня 2015 року, яким застосовано до відповідача штрафні фінансові санкції в розмірі 1 020,00 гривень, однак на момент виникнення боргу у відповідача була наявна переплата у розмірі 39,72 гривень. Зазначені податкові повідомлення – рішення відповідачем не оскаржувались, а отже є узгодженими.

З метою погашення податкового боргу Маріупольська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області винесла податкову вимогу форми «Ю» від 25 вересня 2015 року № 61-23, яку направлено на адресу відповідача рекомендованим листом, яка повернулась на адресу Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області з відміткою за закінченням терміну зберігання.

Проте, вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вимоги п. 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідача кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують платника податків в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 6 080,28 гривень.

Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідач – мале приватне підприємство «Агрорембуд» є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 13530811, що підтверджується безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 34-38), перебуває на обліку в Маріупольській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області як платник податків з 12 червня 1991 року за № 353, що також підтверджується безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 37).

Пунктом 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, зокрема, мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позивач – Головне управління ДФС у Донецькій області є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Порядок та строки сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість визначені розділом V Податкового кодексу України.

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Порядок та строки сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств визначені розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах::

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Іллічівським відділенням Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено перевірку малого приватного підприємства «Агрорембуд», за наслідками якої складено акт від 05 червня 2015 року № 421/15/13530811 про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за І півріччя 2012 року. Перевіркою встановлено, що в порушення п. п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, підприємством несвоєчасно подана декларація з податку на прибуток. Граничний строк подання декларації – 09 серпня 2012 року, фактично МПП «Агрорембуд» подало декларацію – 13 серпня 2012 року (а.с. 10).

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення – рішення від 24 липня 2015 року № НОМЕР_2 яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 020,00 гривень (а.с. 15), яке направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням та повернуто у зв’язку з закінченням терміну зберігання (а.с. 16 зв.бік).

На момент виникнення боргу у відповідача була наявна переплата з податку на прибуток підприємств у розмірі 39,72 гривень, у звязку з чим заборгованість з податку на прибуток складає 980,28 гривень, що підтверджується карткою особового рахунку з податку на прибуток приватних підприємств (а.с. 23).

15 травня 2015 року Іллічівським відділенням Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено перевірку малого приватного підприємства «Агрорембуд», за наслідками якої складено акт від 15 травня 2015 року № 332/15/13530811 про результати камеральної перевірки податкової звітності платника податку на додану вартість. Перевіркою встановлено, що в порушення п. п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 203.1 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, підприємством неподана або несвоєчасно подана податкова звітність з податку на додану вартість. Крім того, у порушення п. 201.15 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, підприємством неподані або несвоєчасно подані копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 11-12).

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення – рішення від 03 липня 2015 року № НОМЕР_1 яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 5 100,00 гривень (а.с. 14), яке направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням та повернуто у зв’язку з закінченням терміну зберігання (а.с. 14).

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача, яка підлягає стягненню становить 6 080,28 гривень.

Позивач надав письмові пояснення, відповідно до яких зазначив, що податкові повідомлення – рішення від 03 липня 2015 року № НОМЕР_1 та від 27 липня 2015 року № НОМЕР_2 на підставі яких утворився борг малого приватного підприємства не оскаржувались відповідачем (а.с. 30).

Документи, які свідчать про оскарження або сплату відповідачем податкових зобов’язань та штрафних санкцій, нарахованих податковими повідомленнями-рішеннями, в матеріалах справи відсутні.

Заборгованість підтверджується карткою особового рахунку з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість (а.с. 18-23, 31-32).

Згідно з п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Маріупольською об’єднаною держаною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькі області сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 25 вересня 2015 року яка надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням та повернута у зв’язку з закінченням терміну зберігання (а.с. 9).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не вжиті заходи з самостійного погашення податкового боргу.

Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобов’язань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов’язань, не призвели до їх погашення.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області до малого приватного підприємства «Агрорембуд» про стягнення коштів з рахунків у банківських установах в рахунок погашення податкового боргу в сумі 6 080,28 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків малого приватного підприємства «Агрорембуд» (код ЄДРПОУ 13530811) у банківських установах кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 6 080 (шість тисяч вісімдесят) гривень 28 копійок.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті 29 листопада 2017 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.