Постанова № 70592887, 14.09.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О.В.

розглянувши в письмовому провадженні у м.Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_2, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 (далі-відповідач), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення вкладника ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ « Банк Михайлівський»;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити вкладника, ОСОБА_1, до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 980-031-000180055 банківського рахунку на суму 10 000 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору банківського вкладу на депозитний рахунок позивача в національній валюті України зараховані грошові кошти у розмірі 10 000 грн. Постановою Правління Національного банку України розпочато процедуру ліквідації банку та було призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію. Позивач звернулась до банківської установи з заявою про включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Уповноваженою особою було повідомлено позивача, що правочин з перерахування коштів в розмірі 10 000 грн. визнано нікчемним. Бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 є протиправною, позивач підлягає включенню до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Прдеставник відповідача подав до суду письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначено, що між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний розрахунковий центр» було укладено договір позики. Грошові кошти були залучені в рамках укладеного договору позики між позивачем та ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр”, а відтак в розумінні Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” позивач не є вкладником банку. Банк не приймав участі в залученні коштів від позивача, а тому підстави для включення відповідних відомостей до переліку рахунків проблемного банку на суму 10 000,00 грн. у відповідача відсутні.

Також, в запереченнях вказано, що в даній справі кошти позивача були залучені фінансовою установою як позика з подальшим поверненням на рахунок позикодавця. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було проведено перевірку правочинів на предмет нікчемності. За результатами цієї перевірки встановлено факти ризикової діяльності ПАТ «Банк Михайлівський», а саме банком та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договори відступлення прав вимоги, за якими проведено кредитну операцію з юридичною особою. При цьому, банком було порушено обмеження, які раніше були застосовані Правлінням Національного банку України. Враховуючи наведене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, заперечення на позовну заяву не надав.

У судове засідання представник відповідача та третьої особи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, - не зявились, причини неявки суду не повідомили.

З огляду на приписи ст.41, ст.122, ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 22.01.2016 між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» в особі головного фахівця Дніпропетровського відділення №2 ОСОБА_3, що діяла на підставі довіреності №105-15 від 03.07.2015, було укладено договір №980-031-000180055 (далі по тексту договір).

Згідно п.п 1 п. 1.1. договору загальна сума вкладу (депозиту) становить 10 000 грн (десять тисяч). На виконання п.1.1. Договору, банк прийняв 22.01.2016, а вкладник передав в управління Банку грошові кошти у сумі 10 000 грн на строк (згідно п.п 3 п. 2.1. з 22.01.2016 по 22.04.2016.

Позивач підтверджує, що повідомлений та згодний, що цей договір укладений між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» як Стороною 2 (пункт 1.4.).

ПАТ «Банк Михайлівський» є Повіреним, який вчиняє дії від імені, в інтересах та за рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на підставі довіреності від 11.11.2014. виданої згідно договору доручення від 11.11.2014 (пункти 1.4., 1.5.).

Позивач передає ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» як Стороні 2 у власність грошові кошти у розмірі 10 000,00 гривень на 91 день під 33,54% річних (пункти 1.1., 1,2.).

Позивач та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» підтвердили, що даний договір є договором позики та регулюють відносини пов'язані з наданням позики позивачем ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр»...у зв'язку з чим взаємовідносини регулюються ст. 1046-1053 ЦК України та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила та вимоги до договорів позики (пункт 8.4.).

22.04.2016 з банківського рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" позивачу було здійснено повернення 10 051,64 грн. на її банківський рахунок.

22.04.2016 між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" був укладений договір №980-031 -000226806.

Згідно договору укладеного між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", позивачем було передано 10 000,00 грн. у власність ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр".

19.05.2016 з банківського рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" позивачу було здійснено повернення 10 184,71 грн. на її банківський рахунок.

З 23.05.2016 в ПАТ «Банк Михайлівський» запроваджено тимчасову адміністрацію.

З 13.07.2016розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» по 12.07.2018 року. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 265 від 24.01.2017 року делеговані повноваження уповноваженої особи Фонду:

ОСОБА_2 з 25 січня 2017 року, визначені статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

ОСОБА_4 з 25 січня 2017 року визначені пунктами 4, 5, 6 та 8 частини 2 статті 37, пунктом 4 частини 1 статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Судом також установлено, що у переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач відсутній.

В грудні 2016 року позивач надіслала письмову заяву до ПАТ «Банк Михайлівський» про повернення їй вкладу.

Однак, в січні 2017 року ПАТ «Банк Михайлівський» повідомив, що переказ коштів (трансакція) здійснений ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 року в сумі 184.71 грн з призначенням платежу « Оплата процентів по договору № 980-031-000226806 від 22.04.2016 року на рахунок № 26209507579801», що належить ОСОБА_1 та переказ коштів (трансакція) здійснений ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 року в сумі 10 000 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-031-000226806» від 22.04.2016 року на рахунок № 26209507579801, що належить ОСОБА_1, є нікчемними.

Уповноважена особа ФГВФО на підставі ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та ст. 228 ЦКУ визнала нікчемним договір банківського вкладу та як наслідок не включила ОСОБА_1 до переліку вкладників.

Вирішуючи позовні вимоги, суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» N 4452-VI від 23.02.2012 р. Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

В пункті 3 частини 1 статті 2 Закону №4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Відповідно до ст.26 Закону встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку і сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, проте Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи. Виконання зобов’язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов’язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Згідно ст. 27 вказаного Закону України уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;

3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, що не виконане;

4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовийкур’єр" або "Голос України".

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов’язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов’язання без встановлення обов’язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов’язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов’язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов’язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов’язаною особою банку, якщо такийправочин не відповідає вимогам законодавства України.

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов’язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Згідно до п. 1 ч. 4 ст. 38 вказаного Закону України протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Як було зазначено, уповноважена особа Фонду не включила позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду у зв'язку з тим, що транзакції, здійснені ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” 19.05.2015 року на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 перерахування коштів на суму 10000,00 грн. є нікчемними. Підставою нікчемності, є положення статей 215, 216 Цивільного кодексу України, статті 37, пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.

Отже, відповідач фактично визнав нікчемними розрахункові банківській операції з перерахування коштів з одного рахунку на інший.

При цьому, договір відкриття ОСОБА_1 поточного рахунку та договір банківського вкладу в публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» нікчемними не визнавались.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За результатами правочину перерахування 19.05.2016 грошових коштів в розмірі 10184,71 грн. з банківського рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок ОСОБА_1, відбулося набуття позивачем права власності на вказані кошти.

Щодо посилань на пункти 7-9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, які були зазначені уповноваженою особою в якості обґрунтування визнання нікчемним переказу коштів ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” на рахунки позивача у ПАТ “Банк Михайлівський”, то відповідачем не було вказано, яким чином перекази коштів, ініційовані ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” на користь позивача, мають відношення, як на підставу визнання нікчемності, визначених законодавством. Уповноваженою особою Фонду не наведено та не підтверджено належними доказами конкретної підстави нікчемності правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким.

Суд вказує на те, що жодна з підстав, вказаних у ст. 38 Закону №4452-VI, не має відношення до правочинів, вчинених ПАТ “Банк Михайлівський” у правовідносинах з позивачем (стосовно зарахування коштів на його рахунок у банку).

Так, відповідно до ч.1 ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять.

Згідно з ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Повернення ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” коштів на поточний рахунок позивача у ПАТ “Банк Михайлівський” було здійснено 19.05.2016, а отже кошти в сумі 10000,00 грн. на момент прийняття рішення про ліквідацію банку перебували на поточних рахунках позивача у ПАТ “Банк Михайлівський”.

З доданих до справи відповідачем документів встановлено, що договір укладений між ПАТ “Банк Михайлівський” у правовідносинах з позивачем, в установленому законодавством порядку нікчемним не визнавався, тому є діючим та тягнє за собою відповідні правові наслідки.

Також, судом не приймаються доводи відповідача про встановлені постановою Правління НБУ від 22.12.2015 року за №917/БТ обмеження для ПАТ “Банк Михайлівський”, а саме не допускати проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, суд вказує наступне.

Відповідно до пункту 7.14 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 року за №346, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, Національний банк, якщо банк не забезпечив виконання рішення Національного банку щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій, здійснення яких рішенням Національного банку зупинено, обмежено чи припинено, або не виправив виявлені в його діяльності порушення, не припинив здійснення ризикової діяльності в установлений строк чи в діяльності банку установлено новий факт здійснення ризикової діяльності відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу I цього Положення в установлений строк, або недотримав умов обмеження/зупинення, може прийняти рішення про: продовження строку дії заходу впливу у вигляді обмеження або зупинення операцій; застосування до банку інших заходів впливу.

Отже, негативні наслідки при невиконанні банком рішень НБУ щодо обмеження чи припинення операцій настають саме для такого банку, а не для його клієнтів. Саме по собі отримання ПАТ “Банк Михайлівський” коштів на рахунки згідно укладених позивачем договорів не призводить до автоматичного визнання таких переказів нікчемними, оскільки це не суперечило чинному законодавству.

Доводи уповноваженої особи про нікчемність переказів коштів (транзакцій) є необгрунтованими.

Разом з тим, оскільки договір з позивачем був укладений раніше запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», то будь - яких обмежень, пов'язаних з дією тимчасової адміністрації, не існувало.

Відповідно до п. 15 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Таким чином, рахунок позивача №26207532638601, який був відкритий в ПАТ “Банк Михайлівський”, повинен бути включеним до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Відповіднго до пункту 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.

Таким чином, суд доходить висновку, що в розумінні статті 2 Закону №4452-VI позивач є вкладником банку, а кошти, які надійшли для нього як вкладника за договором від 22.04.2016 року, в розумінні тієї ж статті, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 цього Закону, а тому відповідач протиправно, на підставі хибних висновків, не включив позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, що містяться на рахунку № 26209507579801 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №980-031-000226806 від 22.04.2016.

Оскільки, відповідач як суб’єкт владних повноважень, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законами України та іншими нормативно-правовими актами, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_2, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення вкладника ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ « Банк Михайлівський».

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 включити вкладника ОСОБА_1, до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 980-031-000180055 банківського рахунку на суму 10 000 гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені статею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.