Ухвала суду № 70592837, 30.11.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

30 листопада 2017 р. Справа № 802/2111/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни, розглянувши клопотання позивача у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області до Дошкільного навчального закладу "Світанок", Устянської сільської ради Бершадського району Вінницької області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області до Дошкільного навчального закладу "Світанок", Устянської сільської ради Бершадського району Вінницької області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Ухвалою суду від 20.11.2017 року дану позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу п’ятиденний термін для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.

Разом із тим, 29.11.2017 року на адресу суду надійшло клопотання від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про відстрочення сплати судового збору. Дане клопотання обґрунтоване тим, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області фінансується виключно з Державного бюджету, однак, станом на 27.11.2017 року кошти на рахунках позивача відсутні, а тому останній не має змоги сплатити судовий збір за подання даного адміністративного позову.

Розглянувши дане клопотання, вважаю, що підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні, виходячи з наступного.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 10 КАС України.

Згідно частини першої статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З даної норми видно, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

Доводячи наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, представник позивача зазначає, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області фінансується за рахунок Державного бюджету. Однак, відповідно до довідки від 27.11.2017 року №01-9073/13, на рахунках ГУ ДСНС України у Вінницькій області відсутні кошти для сплати судового збору за подання адміністративних позовів.

Проте, в даному випадку вважаю за необхідне зазначити, що згідно із позицією, викладеною у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року № 2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору та не є підставою для відстрочення його сплати.

За таких обставин, підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні.

Поряд з наведеним, вважаю за необхідне взяти до уваги посилання представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області на відсутність змоги повторно звернутися до суду з наведеними вимогами враховуючи обмежені строки на звернення до суду із позовом такої категорії.

Так, статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється “право на суд”, яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати “вирішення” спору судом.

Відповідно до ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Дослідивши повідомлені позивачем обставини, враховуючи, що позивачем у встановлений строк недоліки позовної заяви не усунуті з поважних причин, з метою запобігання обмеження права на звернення до суду, вважаю за необхідне продовжити строк виконання ухвали суду від 20.11.2017 до 15.12.2017 року.

Керуючись ст.ст. 88, 102, 107, 160, 165 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління ДСНС у Вінницькій області задовольнити частково.

Продовжити строк виконання ухвали суду від 20.11.2017 до 15.12.2017 року.

В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Копію ухвали направити Головному управлінню ДСНС у Вінницькій області для відома та виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 6 ст. 254 КАС України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна