Рішення № 70592270, 20.11.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/9950/17

Провадження 2/127/3625/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2017 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

при секретарі Константинові А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», треті особи без самостійних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої в ДТП (а.с. 1), який уточнив 23.10.2017 року (а.с. 26-28, 129).

Позов мотивував тим, що 15.05.2016 року відбулась ДТП за участю автомобіля «Дачія Логан», держномер АЕ 4574 НЕ, під його керуванням, та з участю автомобіля «Мазда», держномер АВ6273СІ, під керуванням ОСОБА_2 Причиною ДТП стало порушення останнім ПДР, що призвело до пошкодження його автомобіля.

В результаті ДТП позивачеві було завдано матеріальної шкоди. Згідно висновку спеціаліста вартість матеріального збитку становить 13 574,89 грн. Оскільки ні страхова компанія, ні ОСОБА_2 не відшкодували завданої шкоди добровільно, він звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 129) позивач просив стягнути з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» матеріальну шкоду в сумі 13574,89 грн. та 640 грн. судових витрат.

Ухвалою суду від 05.07.2017 року (а.с. 63) ОСОБА_3, як власник автомобіля «Дачія Логан», держномер АЕ4574НЕ, був залучений в якості третьої особи без самостійних вимог.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав за обставин, викладених у ньому, просив позовні вимоги задоволити в повному обсязі. Просив врахувати, що після ДТП він помилково визнав свою вину, працівники поліції були викликані на місце, але протоколу вони не складали. В подальшому спеціалістом-автотехніком був наданий висновок про те, що в його діях порушень ПДР немає, навпаки, ОСОБА_2 порушив п. 10.1, 16.6 ПДР і це стало причиною дорожньо-транспортної пригоди. Автомобіль його зазнав пошкоджень, він за свої кошти відремонтував транспортний засіб, тому йому завдана матеріальна шкода. Оскільки відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ СК «ПЗУ Україна», він звернувся до СК, проте виплата страхового відшкодування проведена не була, тому просив стягнути зі страхової компанії 13 574,89 грн.

Представник ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» в судове засідання повторно не з`явився з невідомих причин, про день та час розгляду справи був повідомлений рекомендованим листом з повідомленням, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у відсутності не подавав.

Відповідно до ст.ст. 224-226 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення.

Третя особа - ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 суду пояснили, що позивач визнавав вину у вчиненні ДТП, тому був складений європротокол. Постанови суду про притягнення будь-яких осіб до відповідальності за ст.124 КУпАП по факту ДТП немає, а висновок спеціаліста ОСОБА_5 від 14.07.2016 року вважали необґрунтованим. Просили врахувати, що 10.10.2017 року спеціалістом ОСОБА_6 наданий протилежний висновок, де зазначено, що в діях водія ОСОБА_1 є невідповідність вимогам п. 8.7.3 ПДР України.

Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не зявився з невідомих причин, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений завчасно, письмових пояснень, заяв суду не надавав.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що власником автомобіля НОМЕР_1, 2006 року випуску, є ОСОБА_3 (а.с. 32). Даним автомобілем фактично володіє і користується ОСОБА_1, його відповідальність 13.05.2016 року була застрахована в СК «Країна» згідно полісу № АЕ/8166026 (а.с. 31).

ОСОБА_2 є власником автомобіля «Мазда 3» держномер АВ6279С, 2004 року випуску (а.с. 33-34), згідно полісу № АІ/9344783 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПрАТ СК «ПЗУ Україна» (а.с. 30). Страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну 100 000 грн., розмір франшизи 0,00 грн.

15.05.2016 року сталась ДТП за участю автомобіля «Дачія Логан», держномер АЕ 4574НЕ під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, яка призвела до пошкодження автомобіля позивача.

15.05.2016 року водіями складена схема ДТП і повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, згідно якого вину у вчиненні ДТП визнав ОСОБА_1 (а.с. 35).

Разом з тим, 14.07.2016 року спеціалістом ВВ «КНДІСЕ» ОСОБА_5 наданий висновок за результатами проведення автотехнічного дослідження № 1726/16-21 (а.с. 4-6). Спеціалістом встановлено, що відповідно до наданого відеозапису камери зовнішнього спостереження механізму ДТП, фото з місця пригоди з розташуванням засобів регулювання руху на даному перехресті, в діях водія «Дачія Логан» держномер АЕ4574НЕ ОСОБА_1 невідповідностей технічним нормам вимог ПДР, які б знаходились у причинному звязку з даним ДТП, не вбачається. Причиною виникнення даного ДТП України стала невідповідність дій водія автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_2 технічним нормам вимог п. 10.1, 16.6 ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_2 заперечив свою вину у вчиненні ДТП і надав висновок експертного дослідження № 3а від 10.10.2017 року, проведений спеціалістом ВНДЕКЦ ОСОБА_6 Спеціалістом встановлено, що в ситуації, яка склалася при ДТП 15.05.2016 року, в діях водія автомобіля «Дачія Доган» ОСОБА_1 може вбачатися невідповідність вимогам п.8.7.3 «е» Правил дорожнього руху. З врахуванням наданих на дослідження матеріалів відеозапису події ДТП на момент контактування автомобіль «Дачія Логан», найбільш ймовірно звільнив (тобто надав дорогу) смугу для руху, на яку мав намір виконувати (та виконував) поворот ліворуч автомобіль «Мазда 3», при виконанні водієм останнього цього маневру, як передбачено вимогами п. 10.5 ПДР, тобто водій ОСОБА_1 своїми діями найбільш ймовірно не створював небезпеки для руху водію ОСОБА_2, при виконанні маневру повороту ліворуч в межах перехрестя останнім (а.с. 102-108).

Спеціалістом ОСОБА_6 не надано однозначного висновку про те, які порушення Правил дорожнього руху стоять в причинному зв`язку із ДТП. Разом з тим, суд приймає до уваги, що спеціалістом висловлене припущення, що водій ОСОБА_1 своїми діями найбільш ймовірно не створював небезпеки для руху водію ОСОБА_2 при виконанні маневру повороту ліворуч в межах перехрестя останнім. Такий висновок не суперечить висновку від 14.07.2016 року спеціаліста ОСОБА_5, тому приймається до уваги судом при оцінці доказів.

В судовому засіданні було роз`яснено право звернутись з клопотанням про призначення автотехнічної експертизи, оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання. Проте, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовились від проведення експертизи, тому оцінка наданих доказів проводиться судом відповідно до ст.ст. 57-59, 212 ЦПК України.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху був пошкоджений транспортний засіб, володільцем якого був ОСОБА_2 і йому завдана матеріальна шкода.

Позивач звернувся до ПрАТ «СК ПЗУ Україна» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, однак ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» повідомила, що за результатами розгляду заяви потерпілому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, оскільки настання цивільно-правової відповідальності забезпеченого ТЗ не встановлено (а.с. 90).

В даному випадку між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини, які врегульовані нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також відповідними нормами ЦК України щодо відшкодування шкоди.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст.ст. 9.1, 22.1, 28, 29, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобовязаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу

з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому

законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень,

зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок

дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з

місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того

власника чи законного користувача транспортного засобу, який

керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної

пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи

інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом

30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну

пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41

цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього

Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає

вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування

(регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового

відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення

страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у

зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі

рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового

відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому

порядку.

Таким чином, обов`язок відшкодувати майнову шкоду в межах ліміту відповідальності покладається на страхову компанію.

Згідно звіту від 09.06.2016 року № 16/107 оцінки майна по визначенню розміру матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Дачія Логан», держномер АЕ4574НЕ, вартість відновлювального ремонту автомобіля 23139,55 грн. з урахуванням ПДВ, розмір матеріального збитку складає 13574,89 грн. з урахуванням ПДВ (а.с. 8-19).

Звіт і висновок за результатами проведення автотехнічного дослідження від 14.07.2016 року відповідачем ПрАТ СК «ПЗУ Україна» спростований не був. Судом неодноразово на адресу відповідача надсилались листи із вимогою надати відомості з приводу розгляду заяви ОСОБА_1 і з вимогою забезпечити явку представника страхової компанії в судове засідання, проте заперечень, доказів в підтвердження заперечень представник страхової компанії не надав.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України справа розглянута на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» сума матеріальної шкоди в розмірі 13 574,89 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судовий збір в розмірі 640 грн., що був сплачений позивачем при поданні до суду даного позову, підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 8, 10, 11,57,60,61, 60, 88, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позов задоволити.

Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (код ЄДРПОУ 20782312) на користь ОСОБА_1 13 574,89 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, а також судові витрати в сумі 640 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення через Вінницький міський суд Вінницької області до Апеляційного суду Вінницької області.

Суддя: