Рішення № 70591350, 04.10.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 426/5024/15-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Гладун Х.А.

при секретарях Кулаковій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк форум» до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Техобладнання», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будматеріали» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Банк форум» (далі - Позивач, ПАТ «Банк Форум») звернувся з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач), в якому просив стягнути з останнього як майнового поручителя за Договором поруки від 21.11.2013 р. № 3-0396/13/22-Р заборгованість за Кредитним договором від 21.11.2013 р. № 6-0079/13/22-OVR, укладеному Позивачем з Товариство з обмеженою відповідальністю «Техобладнання» (далі - Третя особа-1, ТОВ «Техобладнання», Позичальник).

В обґрунтування заявлених вимог вказує, що Позичальником неналежним чином виконуються взяті на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитними коштами, в зв'язку з чим за ним станом на 19.02.2015 р. обліковується заборгованість: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 287159,82 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 3776,35 грн.

В зв'язку з невиконанням Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором Позивач направив Відповідачу як Поручителю вимогу від 04.03.2015 р. № 3172/2 з пропозицією сплати заборгованості за кредитним договором, яке Відповідачем проігноровано.

Також в зв'язку з порушенням взятих на себе Позичальником зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів в порядку п. 9.2. Кредитного договору Позивач ставить питання про стягнення з Відповідача пені в розмірі 21334,15 грн.

Відтак, Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість в загальному розмірі 312270,32 грн.

Заочним рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 23.11.2015 р. позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором від 21.11.2013 р. № 6-0079/13/22-OVR в розмірі 312270,32 грн. Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 11.04.2016 р. за заявою Відповідача вищевказане заочне рішення суду скасовано, справу призначено до судового розгляду

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 11.04.2016 р. справу передано на розгляд до Печерського районного суду м. Києва.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, підтримав письмові заперечення на позовну заяву. Зазначив, що вимоги Позивача до Відповідача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки Позивачем пропущено 6-місячний строк звернення до суду про стягнення заборгованості з Відповідача як поручителя. Крім того, Позивачем приховано від суду обставини, що мають значення для розгляду справи, а саме, що на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 25.05.2015 р., що набрало законної сили, ТОВ «Техобладнання» - боржником за кредитним договором від 21.11.2013 р. № 6-0079/13/22-OVR погашена заборгованість за той самий період по поверненню кредитних коштів - 287159,82 грн., та заборгованість за нарахованими процентами - 13059,87 грн., всього - 300219,60 грн.

Представник ТОВ «Техобладнання» заперечив проти доводів та вимог позову, підтвердив факт сплати заборгованості на користь банку за рішенням господарського суду.

Причини неявки представника ТОВ «Будматеріали», який про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, суду не відомі.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21.11.2013 р. між Позивачем та ТОВ «Техобладнання» було укладено Кредитний договір (овердрафт) № 6-0079/13/22-OVR, за умовами якого Позичальник отримав кредитні кошти на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання шляхом здійснення платежів з вказаного у п 1.2. Договору поточного рахунку Позичальника згідно з розрахунковими документами Позичальника на суму, що перевищуватиме фактичний залишок на поточному рахунку (овердрафт) в межах визначеної граничної суми (ліміт овердрафту), а Позичальник зобов'язується вчасно погашати Кредитору заборгованість за овердрафтом, а також сплачувати на користь Кредитора проценти та комісії в розмірі, строки та на умовах, визначених Договором.

Умовами п. 1.2. Кредитного договору визначено розмір та валюту ліміту овердрафту як 300000,00 грн., строк дії ліміту овердрафту - до 20.11.2014 р.

За користування кредитними коштами згідно п. 1.2.4 Кредитного договору встановлено процентну ставку в розмірі 20,0% річних.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. На підставі п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач належним чином виконував взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором та здійснював платежі з поточного рахунку Позичальника.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто, належним виконанням зобов'язання з боку Позичальника є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до п. 4.3. та п.п. 6.2.2.п. 6.2. Кредитного договору Позичальник зобов'язався сплачувати проценти за користування Овердрафтом в період з 1 по 25 число поточного місяця включно проценти за користування овердрафтом нараховуються кредитором за період від дати надання овердрафту по 25 число поточного місяця включно, або до дати погашення заборгованості за Овердрафтом або до дати перенесення заборгованості за овердрафтом залежно від того, що настане раніше. Сплаті такі проценти підлягають в період з 26 числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно.

Однак, незважаючи на те, що Позичальник користувався Овердрафтом з 21.11.2013 р. по 19.11.2014р (включно), проценти за користування кредитними коштами, на умовах, передбачених Кредитним договором, не сплачував.

За несвоєчасну сплату процентів за користування Овердрафтом Позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня сплачується окремо від процентів, комісій та штрафу, що підлягають сплаті відповідно до Договору (п. 9.2. Кредит договору).

Згідно доводів позовної заяви в зв'язку з порушенням Позичальником умов Кредитного договору щодо своєчасної та повної сплатити кредиту і процентів за користування ним за Позичальником станом на 19.02.2015 р. обліковується заборгованість: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 287159,82 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 3776,35 грн.

За несвоєчасне повернення кредиту та несплату процентів Позивачем в порядку п. 9.2. Кредит договору Позичальнику нараховано пеню в розмірі 21334,15 грн.

Загальна сума заборгованості станом на 19.02.2015 р. становить 312270,32 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором від 21.11.2013 р. № 6-0079/13/22-OVR, укладеному Позивачем з ТОВ «Техобладнання», між Позивачем та Відповідачем (Поручитель) було укладено Договір поруки від 21.11.2013 р. № 3-0396/13/22-Р (далі - Договір поруки), за умовами якого Поручитель поручився перед Банком за належне та своєчасне виконання ТОВ «Техобладнання» у повному обсязі зобов'язань за Кредитним договором, а саме повернення суми овердрафту в розмірі 300000,00 грн. строком до 10.09.2014р., сплату процентів за користування кредитними коштами в розмірі 20% річних, з можливим збільшенням їх розміру на 10 % річних; сплату комісії, можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі, строки (терміни) та в порядку, визначених Кредитним договором; відшкодування витрат, пов'язаних із стягненням заборгованості за Кредитним договором.

Положеннями п. 1.1. Договору поруки Сторони передбачили солідарну відповідальність Поручителя та Позичальника, у разі порушення Позичальником забезпечених порукою зобов'язань, та право Банку на звернення з вимогою про повне або часткове виконання будь-якого із забезпечених порукою зобов'язань як до Поручителя та Позичальника разом, так і будь-якого окремо.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Положеннями ст.. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлене договором поруки.

В зв'язку з невиконанням Позичальником своїх зобов'язань по Кредитному договору Банк направив Відповідачу 04.03.2015 р. вимогу № 3172/2 з пропозицією сплатити прострочену заборгованість за Кредитним договором станом на 19.02.2015 р. в загальному розмірі 312270,32 грн.

Вказана вимога Поручителем проігнорована.

Враховуючи, що Договір поруки встановлює повну солідарну відповідальність Відповідача, та право Позивача на звернення з вимогою про повне або часткове виконання будь-якого із забезпечених порукою зобов'язань як до Поручителя та Позичальника разом, так і будь-якого з них окремо, відмову Відповідача як Поручителя сплатити заборгованість в добровільному порядку, така заборгованість за Кредитним договором від 21.11.2013 р. № 6-0079/13/22-OVR підлягає стягненню з Відповідача в примусовому порядку.

Разом з тим, судовим розглядом також встановлено, що граничний строк виконання основного зобов'язання Позичальника перед кредитором сторонами Кредитного договору встановлено 20.11.2014 р. (п. 1.2.3 договору).

Як вбачається із змісту Договору поруки його умовами строку дії Договору поруки не встановлено. Згідно з п. 5.9.1 Договору поруки порука припиняється із виконанням (в тому числі достроково) Боржником забезпеченого порукою зобов'язання визначеного в ст. 2 цього Договору.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

Порука має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання при умові ненастання підстав, передбачених ст. 559 ЦК України.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Даний юридичний факт з огляду на умови ч. 4 ст. 559 ЦК України спричиняє правовий наслідок у вигляді припинення дії Договору поруки між сторонами, а оскільки договір поруки має похідний характер від основного зобов'язання по кредитного договору, тому тільки відносини що регулювалися договором поруки припиняються (обов'язок поручителя припиняється), що не яким чином не впливає на обов'язок Боржника щодо виконання основного зобов'язання по кредитному договору, який залишається та має бути виконаний Боржником у повному обсязі.

Відповідно до положення ч. 4 ст. 559 ЦК України припинення поруки у разі якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, презюмується.

Аналогічна правова позиція викладена рішенні Верховного суду України у справі № 6-6цс14.

Враховуючи вищевикладене у Позивача виникло право звернутися до суду з позовною заявою про стягнення боргу з Відповідача як Поручителя, починаючи з 20.11.2014 року, протягом наступних шести місяців.

Однак, як вбачається з матеріалів справи Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення боргу з Відповідача лише 21.08.2015 року, тобто вже після спливу встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Крім того, як встановлено судовим розглядом в забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором від 21.11.2013 р. № 6-0079/13/22-OVR, окрім Договору від 21.11.2013 р. № 3-0396/13/22-Р, укладеному між сторонами, Позивачем з ТОВ «Будматеріали» 21.11.2013 р. укладено Договір поруки № 3-0394/13/22-Р.

Рішення Господарського суду м. Києва від 25.05.2015 р. у справі № 910/5627/15-г, що набрало законної сили, з ТОВ «Техобладнання» та ТОВ «Будматеріали» стягнуто солідарно на користь Банку заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 287159,82 грн., прострочену заборгованість за нарахованими процентами в сумі 13059,87 грн. станом на 19.02.2015 р.

На виконання вказаного судового рішення платіжним дорученням від 05.07.2016 р. № 440 ТОВ «Техобладнання» на користь Банку перераховано заборгованість в сумі 300219,69 грн.

З урахуванням вищевстановлених обставин, позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 3, 16, 526, 553-554, 610-612, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60‚ 88, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

позов Публічного акціонерного товариства «Банк форум» до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Техобладнання», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будматеріали» про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Х.А. Гладун