Ухвала суду № 70590384, 23.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

23 листопада 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Немировської О.В.

суддів - Соколової В.В., Чобіток А.О.

при секретарі - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про стягнення інфляційних втрат за час прострочення виконання рішення суду та трьох відсотків річних,

за апеляційною скаргою представника Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Лемберської Ольги Іванівни на ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 05 травня 2017 року,

встановила:

у грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, посилаючись на те, що постановою старшого державного виконавця Башилова В.О. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України від 30 листопада 2016 року було неправомірно зупинено вчинення виконавчих дій з виконання рішення Печерського районного суду м.Києва від 28 травня 2015 року про стягнення на його користь з ДКСУ грошових коштів.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 05 травня 2017 року скаргу було задоволено частково, скасовано постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник державної виконавчої служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою в задоволенні скарги відмовити, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В.,пояснення ОСОБА_1, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даною скаргою ОСОБА_1 вказував, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 травня 2015 р. з Державної казначейської служби України було стягнуто на його користь інфляційні втрати в сумі 365 639 грн. 80 коп. та 3% річних в сумі 102 167 грн. 40 коп. Вказане рішення було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 листопада 2015 р. Виконавчий лист було видано 30.11.2015 та подано на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

30.11.2016 старшим державним виконавцем Башіловим В.О. було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження. ОСОБА_1 вважав, що державним виконавцем 04.02.2016 було направлено пакет документів до Державної казначейської служби України, а тому підстав для зупинення виконавчого провадження 30.11.2016 не було. Також ОСОБА_1 просив зобов'язати Державну казначейську службу України виконати рішення суду в термін, передбачений законом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05 травня 2017 р. скаргу було задоволено частково - скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮ України від 30.2016, а в іншій частині скарги - відмовлено.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем не було надано суду доводів на спростування доводів позивача, період зупинення виконавчого провадження є досить значним, що сприймається судом як порушення принципу верховенства права.

Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо, оскільки він зроблений з порушенням норм матеріального права.

Як видно з матеріалів справи, в провадженні старшого державного виконавця ВПВР Департаменту державної виконавчої служби МЮ України Башілова В.О. перебуває виконавче провадження №49925395 боржником за яким є Державна казначейська служба України, а стягувачем - ОСОБА_1 30.11.2016 р. державним виконавцем було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, посилаючись на положення ст. 34 та 35 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 34 Закону України «При виконавче провадження» виконавець зупиняє виконавче провадження у разі, зокрема, надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Згідно вказаної норми протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», але не пізніше строку, встановленого ч. 2 цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

В ч. 3 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у випадку, встановленому пунктом 9 ч. 1 ст. 34 цього закону, виконавець зупиняє виконавче провадження до надходження від центрального органу, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу.

В даному випадку, державним виконавцем було дотримано вимог Закону України «Про виконавче провадження» при вирішення питання про зупинення виконавчого провадження, а тому підстави для скасування постанови відсутні.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції було зроблено помилковий висновок про наявність підстав для задоволення скарги, а тому ухвалу слід скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги відмовити..

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу представника Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Лемберської Ольги Іванівни задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 05 травня 2017 року скасувати та постановити по справі нову ухвалу, якою у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді

№ справи: 757/4944/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/8962/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Писанець В.А.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В..