Ухвала суду № 70590196, 14.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа 757/37285/14-ц Головуючий у 1-ій інстанції - Москаленко К.О.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/6935/2017 Доповідач - Музичко С.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді - Музичко С.Г.

суддів - Рейнарт І.М., Слюсар Т.А.,

при секретарі - Сербін Т.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

встановила:

У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди, в якому просив стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду у розмірі 160 025,00 грн., моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн., витрати, понесені за проведення експертизи у розмірі 1 000,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 800,00 грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди кошти в розмірі 160 025,00 грн., 1 000,00 грн. - збитків за проведення експертизи та моральну шкоду у розмірі 2 000,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 у відшкодування судових витрат по оплаті судового збору кошти у розмірі 1 800,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі представник відповідача просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що позивачем не надано належних доказів, які б підтвердили дату та час залиття квартири, оскільки лист КП УЖГ «Хрещатик» та витяг з журналу аварійної бригади КП «Хрещатик» суперечать один одному.

Також посилається на те, що акт про залиття від 19.06.2014 року, акт про залиття від 19.09.2014 року щодо пошкоджень квартири, спричинених залиттям та висновок про вартість проведення відновлювального ремонту від 27.01.2016 року спростовані висновком судової будівельно-технічної експертизи від 31.03.2016 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

На думку представника відповідача, позивачем не доведено наявність протиправного діяння в діях відповідача, так як акти про залиття були складені на підставі огляду квартири позивача, огляд квартири відповідача не проводився.

В судовому засіданні відповідач та його представник апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

В судовому засіданні позивач та його представник проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених в суді першої інстанції вимог, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не доведена та обставина, що залиття квартири сталося не з його вини.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом встановлено, ОСОБА_4 є співвласником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 26.08.1993 року, виданим органом приватизації державного житлового фонду Старокиївського району. Іншими співвласниками вказаної квартири є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (т.1 а.с.8)

Згідно довідки Форми №3, виданої КП УЖГ «Хрещатик» від 08.12.2014 №980 у вказаній квартирі зареєстрований позивач (т.1 а.с.9).

18.06.2014 року відбулось залиття квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної сумісної власності позивачу та третім особам. Комісією у складі працівників КП УЖГ "Хрещатик" 19.06.2014 обстежено квартиру АДРЕСА_1, в ході обстеження якої встановлено наступне: у приміщенні коридору, загальною площею 8,66 кв.м., залиття по периметру та з лівої сторони від вхідних дверей у вбудованій антресолі (масляне пофарбування) по всій площині антресолі; у приміщенні кухні, загальною площею 6,1 кв.м., залиття стелі та стін по всій площині кухні з частковим відшаруванням штукатурного шару; у коридорі, загальною площею 1,4 кв.м., на стелі оздобленій фанерою, залиття по всьому периметру; в приміщенні санвузла, загальною площею 0,99 кв.м., на стелі, оздобленій фанерою, спостерігаються сліди від залиття; у приміщенні кімнати, загальною площею 12,8 кв.м., спостерігається залиття стелі (водоемульсіонне пофарбування) та стін (обклеєні шпалерами) по площині кімнати з частковим відшаруванням штукатурного шару на стелі; у кімнаті, загальною площею 12,5 кв.м., на стелі (обклеєна шпалерами) спостерігається залиття загальною площею приблизно 1,2 кв.м з частковим відшаруванням штукатурного шару, на стінах (обклеєні шпалерами) спостерігається залиття площею 4,14x3,2 м. з частковим відшаруванням шпалер. Вказана обставина підтверджується актами від 19.06.2014 року та 19.09.2014 року, складеними компетентними особами КП УЖГ "Хрещатик" (т.1 а.с.10, 11).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 зазначеної норми визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, позивач зобов'язаний надати суду докази у підтвердження завданої йому шкоди, а відповідач повинен довести, що дана шкода була завдана не з його вини.

Відповідно до актів від 19.06.2014 року та 19.09.2014 року КП УЖГ "Хрещатик" залиття квартири АДРЕСА_1, відбулося 18.06.2014 року з вищерозташованої квартири АДРЕСА_2 внаслідок пориву фільтра води у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_2, влаштованого власником квартири самовільно, без згоди КП УЖГ "Хрещатик"(т.1 а.с. 10, 11).

Актом від 19.09.2014 року КП УЖГ "Хрещатик" у пошкодженій внаслідок залиття квартирі, встановлено здуття паркету.

Позивач звернувся до КП УЖГ "Хрещатик" про надання інформації стосовно складення актів залиття його квартири, на що отримав відповідь від 10.03.2015 року, згідно якої, зважаючи на прохання позивача, комісією було виключено з акту абзац, в якому вказано про перепланування квартири АДРЕСА_2, скоригований акт був отриманий його сином 29.09.2014 року (т.1 а.с.108).

Отже, посилання апеляційної скарги щодо розбіжностей актів КП УЖГ "Хрещатик" є необґрунтованими, оскільки дані акти підтвердили факт залиття квартири позивача 18.06.2014 року саме з квартири відповідача та причину залиття - порив фільтра води у ванній кімнаті квартири, належної відповідачу, влаштованого власником квартири самовільно.

Внесені виправлення в акт про залиття щодо виключення відомостей перепланування квартири відповідачем не спростовано і на правильність висновків не впливають.

Відповідно до витягу із журналу аварійної бригади КП УЖГ "Хрещатик" о 03.30 год. 18.06.2014 року сталося залиття квартири АДРЕСА_1 з квартири відповідача, внаслідок пошкодження фільтру води у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_2 (т.1 а.с.113).

Вищезазначені акти відповідають вимогам закону, зокрема, пункту 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76.

Зокрема, зазначені Акти складені комісією, у них відображений факт залиття квартири, причина залиття та з чиєї вини воно відбулося, наслідки такого залиття, висновки та рекомендації комісії.

Відповідно до відповіді КП УЖГ "Хрещатик" від 25.07.2014 року, працівниками КП УЖГ "Хрещатик" було проведено обстеження квартири АДРЕСА_2 за вказаною адресою (а.с.12).

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність тієї обставини, що залиття квартири АДРЕСА_1, належної на праві сумісної власності позивачу, сталося внаслідок пориву фільтра води у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_2, влаштованого власником цієї квартири самовільно, без згоди КП УЖГ "Хрещатик".

Представником відповідача у порушення ч.1 ст.60 ЦПК України, не надано до суду належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 18.06.2015 року призначена судова будівельно-технічна експертиза.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи №15447/15-43/1547/16-43 від 31.03.2016 р., складеним Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, встановлено дві можливі причини пошкоджень опоряджувальних покриттів та конструктивних елементів квартири АДРЕСА_1, а саме: фізичний знос оздоблення та конструктивних елементів від життєдіяльності мешканців квартири, пошкодження, що могли виникнути внаслідок залиття рідиною з вище розташованих приміщень, (т.1 а.с. 184-205).

Як вбачається з вказаного експертного висновку, на момент проведення обстеження 24.02.2016 року приміщень квартири АДРЕСА_2 зазначений в Акті від 19.06.2014 фільтр відсутній. В приміщеннях санвузла та кухні система водопостачання та всі прилади, які встановлені та підключені до неї, знаходяться в робочому стані, ознак протікання не виявлено. Підлога санвузла та кухні оздоблені керамічною плиткою, на якій відсутні ознаки пошкодження, що могли б виникнути внаслідок залиття рідиною. Тому визначити за результатами візуального обстеження причину залиття квартири АДРЕСА_1 не надається можливим.

Даним висновком встановлено, що вартість ремонтно-будівельних робіт, які потрібно провести для усунення ушкоджень від залиття, про яке зазначено в акті від 19.06.2014 року, що необхідно провести в квартирі АДРЕСА_1, без врахування робіт з відновлення паркетного покриття, на час складання висновку становить 24 597,60 грн.

З висновку слідує, що залиття, яке сталося 18.06.2014 року, як зазначено в акті від 19.06.2014 року негативно вплинуло на стан паркетного покриття підлоги в квартирі АДРЕСА_1, але явні ознаки дії рідини, такі як: здуття, відставання клепок від основи, жолоблення паркетних планок на момент проведення обстеження відсутні. Тому роботи щодо відновлення паркетного покриття розраховано окремо.

Вартість ремонтно-будівельних робіт, які потрібно провести для усунення пошкоджень паркетного покриття в квартирі АДРЕСА_1 на час складання висновку становить 7980 гривень.

Таким чином, висновком судової будівельно-технічної експертизи спростовано доводи апелянта щодо відсутності пошкоджень паркетного покриття в квартирі АДРЕСА_1.

Вартість ремонтно-будівельних робіт, причину залиття, яка є альтернативною та характер пошкоджень судовою будівельно-технічною експертизою було визначено лише 24.02.2016 року, в той час як залиття сталося 18.06.2014 року. З цих підстав зазначену експертизу не може бути покладено до основи рішення суду.

За таких обставин, судом першої інстанції вірно взято до уваги пошкодження, що завдані внаслідок залиття та встановлені актами від 19.06.2014 року та 19.09.2014 року КП УЖГ "Хрещатик", які відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами в розумінні ст. 57 ЦПК України.

Відповідно до висновку про вартість проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1, складеного 29.08.2014 року ТОВ "Агентство Експертної оцінки", наданого до суду позивачем, ринкова вартість проведення відновлювального ремонту (з податком на додану вартість) становить 160 025,00 грн. (т.1 а.с.18-80).

Суд першої інстанції правомірно взяв до уваги висновок АДРЕСА_1 від 29.09.2014 року ТОВ «Агенство Експертної оцінки» щодо завданих позивачу збитків, оскільки останній складений незадовго після залиття.

Отже, позивачем надані суду першої інстанції докази, які підтверджують завдання позивачу матеріальної шкоди, а також розмір завданої шкоди.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відшкодуванню позивачу підлягають кошти, які позивач має витратити на ремонтно-будівельні роботи, розмір яких визначений у висновку 29.08.2014 року ТОВ "Агентство Експертної оцінки".

Згідно наданої позивачем квитанції від 29.08.2014 року, витрати за проведення експертизи складають 1 000,00 грн. (т.1 а.с.17).

Суд першої інстанції у відповідності ч.1 ст.88 ЦПК України правомірно задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків за проведення експертизи.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд навів обґрунтування прийнятого рішення, оцінив надані сторонами докази, врахував винну поведінку відповідача, час та зусилля, які позивачу необхідно було застосовувати для захисту своїх порушених прав, тому колегія суддів вважає безпідставним доводи апелянта про відсутність доказів заподіяння позивачу моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На думку колегії суддів наведені представником відповідача доводи у апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, оцінені надані сторонами докази, правильно застосовані норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення спору по суті, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: