Ухвала суду № 70589428, 23.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2017 року м. Київ К/800/13614/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Мороза В.Ф.

Суддів: Голяшкін О.В.

Швед Е.Ю.

при секретарі - Слободян О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі

за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3

до Національного Банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві,

третя особа - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк "Таврика" Караченцев Артем Юрійович

про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись з позовом, в якому просили: визнати протиправним Рішення комісії Національного банку України №906 від 23.11.2012, яке прийнято із запізненням на два місяця після виведення активів з публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» (далі - ПАТ «Банк Таврика» або Банк) з метою штучного доведення ПАТ «Банк Таврика» до неплатоспроможності та прийнятого із порушенням вимог Постанови правління Національного банку України №516 від 03.12.2003 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» без документального підтвердження невиконання вимог вкладників банком з посиланням тільки на інформацію отриману від головного бухгалтера банку станом на 13 год. 00 хв. 23.11.2012 при відсутності довідки НБУ про результати позапланової перевірки ПАТ «Банк Таврика» комісією НБУ, при наявності достатнього обов'язкового резерву коштів банку в НБУ; визнати протиправною Постанову Правління НБУ №548 від 20.12.2012 «Про віднесення ПАТ «Банк Таврика» до категорії неплатоспроможних», як таку, що не відповідає дійсності при достатності обов'язкового резерву коштів банку в НБУ; визнати протиправними дії та бездіяльність НБУ при виявленні фактів: незаконного списання з кореспондентського рахунку ПАТ «Банк Таврика» під час інспекційної перевірки комісією НБУ 211837,9 тис. грн. на користь Австрійського банку MEINL BANK AG; недостатності для покриття кредитних ризиків застави майнового поручителя ТОВ «Музей сучасного образотворчого мистецтва України» вартістю 9 млрд. 70 млн. 402,8 тис. грн. під надані кредити 29 позичальникам-акціонерам та пов'язаних з ними особам, загальна заборгованість яких становить 3 млрд. 314 млн. 915,9 тис. грн.; незаконної підміни матеріальної застави позичальників кредитів в банку в сумі 1 млрд. 199 млн. грн. акціями Київського ювелірного заводу із завищеною експертною ціною; визнати протиправною введення тимчасового адміністратора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ПАТ «Банк Таврика» з 21.12.2012 та незаконного набуття права розпоряджатися депозитними вкладами позивачів; визнати протиправним звернення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до НБУ про відкликання ліцензії у ПАТ «Банк Таврика» при наявності достатніх застав майнового поручителя ТОВ «Музей сучасного образотворчого мистецтва України» 9 млрд. 70 млн. 402,8 тис. грн. та цінних паперів Київського ювелірного заводу в розмірі 67% акцій від статутного капіталу Київського ювелірного заводу; визнати протиправними дії та бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» через не звернення з грудня 2012 року до серпня 2013 року до правоохоронних органів про притягнення до цивільної та кримінальної відповідальності осіб винних в списанні 211 млн. 837,9 тис грн. на користь Австрійського банку; через не визнання договорів застави майнового поручителя ТОВ «Музей сучасного образотворчого мистецтва України» нікчемними і не відновлення дебіторської заборгованості 29 позичальників кредитів-акціонерів ПАТ «Банк Таврика» в сумі 3 млрд. 314 млн. 915,9 тис. грн.; через невизнання договорів підміни матеріальної застави в сумі 1 млрд. 199 млн. грн. цінними паперами Київського ювелірного заводу нікчемними та не відновлення дебіторської заборгованості позичальників кредитів в ПАТ «Банк Таврика»; відшкодувати матеріальну шкоду за рахунок держави ОСОБА_4 в сумі 2238920 грн. (з них: 1102,6 тис. грн. заподіяну незаконними рішеннями та протиправною бездіяльністю НБУ та 1136,32 тис. грн. через протиправні дії та бездіяльність посадових осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) відповідно до ст. 41, 56 Конституції України, ст.ст. 321, 1174, 1214 ЦК України, ст. 102 КАС України; відшкодувати матеріальну шкоду за рахунок держави ОСОБА_7 в сумі 240925 грн. (з них: 119118 грн. заподіяну незаконними рішеннями та протиправною бездіяльністю НБУ та 121807 грн. через протиправні дії та бездіяльність посадових осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) відповідно до ст. 41, 56 Конституції України, ст.ст. 321, 1174, 1214 ЦК України, ст. 102 КАС України; відшкодувати матеріальну шкоду за рахунок держави ОСОБА_2 в сумі 3223580,59 грн. (з них: 1289749,55 грн. заподіяну незаконними рішеннями та протиправною бездіяльністю НБУ у та 1933831,04 грн. через протиправні дії та бездіяльність посадових осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), а також відсотки за неповернутими валютними вкладами у розмірах 12 017,95 доларів США та 7560 євро відповідно до ст. 41, 56 Конституції України, ст.ст. 321, 1174, 1214 ЦК України, ст. 102 КАС України; відшкодувати матеріальну шкоду за рахунок держави ОСОБА_3 в сумі 12144845,90 грн. (з них: 4136305,62 грн. заподіяну незаконними рішеннями та протиправною бездіяльністю НБУ та 8008540,28 грн. через протиправні дії та бездіяльність посадових осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), а також відсотки за неповернутими валютними вкладами у розмірі 124 159,88 доларів США відповідно до ст. 41, 56 Конституції України, ст.ст. 321, 1174, 1214 ЦК України, ст. 102 КАС України.

В подальшому позивачами було уточнено та конкретизовано позовні вимоги відповідно до поданих до суду заяв про уточнення (збільшення) позовних вимог, відповідно до текстів яких просять суд, окрім раніше заявлених позовних вимог:

- визнати порушення відповідачами ст.ст. 21, 22, 41 Конституції України в частині щодо прав, свобод й інтересів та протиправного позбавлення права власності ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на володіння, користування та розпоряджання власними коштами, що призвело до нанесення їм матеріальної шкоди через протиправні дії та бездіяльність НБУ та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - вимога № 11),

- та викласти зміст 3-ої позовної вимоги у такій редакції: «визнати протиправними дії та бездіяльність НБУ при виявленні фактів: не проведення щорічних інспекційних перевірок ПАТ «Банк «Таврика» (в порушення вимог ст. 71 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), при наявності грубих порушень в ПАТ «Банк «Таврика» з боку пов'язаних осіб-акціонерів при наданні їм кредитів та масового виведення застав з ПАТ «Банк «Таврика» (в порушення вимог ст. 63 Закону України «Про банки і банківську діяльність»); незаконного списання з кореспондентського рахунку ПАТ «Банк Таврика» під час інспекційної перевірки комісією НБУ 211 837,9 тис. грн. на користь Австрійського банку MEINL BANK AG; недостатності для покриття кредитних ризиків застави майнового поручителя ТОВ «Музей сучасного образотворчого мистецтва України» вартістю 9 млрд. 70 млн. 402,8 тис. грн. під надані кредити 29 позичальникам-акціонерам та пов'язаних з ними особам, загальна заборгованість яких становить 3 млрд. 314 млн. 915,9 тис. грн.; незаконної підміни матеріальної застави позичальників кредитів в банку в сумі 1 млрд. 199 млн. грн. акціями Київського ювелірного заводу із занадто завищеною експертною ціною (у п'ять разів) під час проведення позапланової перевірки Нацбанком та не відображення цього факту в довідці НБУ за результатами позапланової перевірки ПАТ «Банк Таврика» НБУ, що призвело до позбавлення права власності ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і спричинило нанесення їм матеріальної шкоди через протиправні дії та бездіяльність НБУ».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність НБУ, що полягає у не проведенні планової інспекційної перевірки публічного акціонерного банку «Банк «Таврика» у межах 36 місяців починаючи з 01.05.2009. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року зупинено апеляційне провадження за апеляційними скаргами НБУ, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до НБУ, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/4364/13-а за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_4 до НБУ про скасування рішення та постанов, стягнення матеріальної шкоди.

При винесенні ухвали апеляційний суд виходив із необхідності зупинення апеляційного провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/4364/13-а за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_4 до НБУ про скасування рішення та постанов, стягнення матеріальної шкоди, з огляду на те, що висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог пов'язані із судовим рішенням у справі № 826/4364/13-а, а саме визнання протиправним Рішення комісії НБУ від 23 листопада 2012 року №906 та Постанови Правління НБУ №548.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою,, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просять рішення апеляційного суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку конституційного судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в цій справі.

Таким чином, підставою для зупинення провадження у справі є об'єктивна неможливість розгляду судом справи до вирішення пов'язаної справи іншим судом.

Зокрема, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається адміністративним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що адміністративний суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог тощо.

Однак, всупереч вимогам ст. 156 КАС України оскаржувана ухвала не містить обґрунтувань (мотивів) з того приводу, яким чином розгляд Київським апеляційним адміністративним судом справи № 826/4364/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_4 до НБУ про скасування рішення та постанов, стягнення матеріальної шкоди, робить неможливим вирішення цієї справи по суті.

Апеляційна інстанція на вказані обставини помилково уваги не звернула, чим допустила неправильне застосування вимог ст. 156 КАС України.

У зв'язку з викладеним колегія суддів вважає помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі.

Вищенаведені обставини у відповідності до ч.1 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення апеляційного суду і направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року скасувати.

Справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянуто Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

О.В. Голяшкін

Е.Ю. Швед