Ухвала суду № 70589271, 22.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2017 року м. Київ К/800/20496/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Бухтіярової І.О., Приходько І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року

у справі 804/16019/15

за позовом Приватного акціонерного товариства «Нікопольський ремонтний завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство «Нікопольський ремонтний завод» (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби (далі - Інспекція) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Інспекції від 02 липня 2015 року 0000524601, № 0000534601 та від 12 серпня 2015 року № 0000774601.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами відповідача не погодився, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відхилення касаційної скарги.

Як свідчать матеріали справи, Інспекцією подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції та заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження Інспекція вказувала на обставини попереднього звернення з апеляційною скаргою та її повернення у зв'язку з несплатою судового збору та відсутності коштів на сплату судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, наведені Інспекцією в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду 28 січня 2016 року та запропоновано відповідачу у 30-денний строк з моменту отримання ухвали вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідач надіслав клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в якому навів ті самі обставини для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, які ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року визнано неповажними.

Відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Оскільки причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції визнані судом неповажними і відповідач повторно вказав ті ж самі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції з дотриманням положень Кодексу адміністративного судочинства України відмовив у відкритті апеляційного провадження ухвалою від 30 січня 2017 року.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби відхилити, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, що передбачені статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.