Ухвала суду № 70589229, 22.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2017 року м. Київ К/800/27365/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Бухтіярової І.О., Приходько І.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року у справі №804/279/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Картсервіс Плюс»

до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Картсервіс Плюс» (далі - позивач, Товариство) звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Інспекція) про визнання протиправними дії щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з податку на додану вартість за листопад 2015 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року, позов задоволено: визнано протиправними дії Інспекції щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з податку на додану вартість за листопад 2015 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі №804/279/16 за апеляційною скаргою Інспекції на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив його скасувати та направити справу для продовження розгляду до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відхилення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, Інспекцією подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції та заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження Інспекція вказувала на обставини попереднього звернення з апеляційною скаргою та її повернення у зв'язку з несплатою судового збору та відсутності коштів на сплату судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2017 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції наведені Інспекцією в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року та запропоновано відповідачу у 30-денний строк з моменту отримання ухвали вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідач надіслав клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в якому навів ті самі обставини для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, які ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2017 року визнано неповажними.

Відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Оскільки причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції визнані судом неповажними і відповідач повторно вказав ті ж самі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції з дотриманням положень Кодексу адміністративного судочинства України відмовив у відкритті апеляційного провадження ухвалою від 13 липня 2017 року.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми процесуального права.

Відповідно до частини третьою статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин касаційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області відхилити, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, що передбачені статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.