Постанова № 70587822, 22.11.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2402/17

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

22 листопада 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

представника позивача: Жирника Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної служби геології та надр України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Кривин" до державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до частини 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, 07 лютого 2013 року ТОВ "Моноліт-Кривин" отримало від Державної служби геології та надр України спеціальний дозвіл серії А№001971 на користування надрами з метою видобування піску на родовищі "Завитні-1" 2,0 км., що розташоване на південний схід від м. Нетішин Хмельницької області строком на 13 років.

Угодою № 5726 від 07 лютого 2013 року між ТОВ "Моноліт-Кривин" та Державною службою геології та надр України встановлені умови користування надрами з метою видобування корисних копалин.

Директором ТОВ "Моноліт-Кривин" 27 березня 2017 року на веб-сайті http://geoinf.kiev.ua/ державного науково-виробничого підприємства "Геоінформ України" виявлено факт зупинення дії спеціального дозволу серії А№001971 від 07 лютого 2013 pоку, реєстраційний № 5726 про користування надрами ТОВ "Моноліт-Кривин".

На усний телефонний запит позивача в Державну службу Геології та надр України, останнього повідомлено, що був складений акт № 06-05/24/2015-62/п-187 від 10 грудня 2015 року про недопущення посадових осіб відповідача до перевірки діяльності ТОВ "Моноліт-Кривин" та виданий припис №1004-14/06 від 15 грудня 2015 року, які і стали підставою для прийняття наказу №272 від 23 серпня 2016 року про зупинення дії вищевказаного дозволу.

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Суд першої інстанції частково задовольняючи адміністративний позов виходив з того, що позовні вимоги про визнання протиправним і скасування наказу Державної служби геології та надр України № 272 від 23 серпня 2016 року в частині зупинення дії спеціального дозволу ТОВ "Моноліт-Кривин" на користування надрами серії А№001971 від 07 лютого 2013 pоку, реєстраційний №5726 є правомірними та обґрунтованими.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2011 року № 1294 затверджено Порядок здійснення державного геологічного контролю.

Цей Порядок визначає механізм проведення державного геологічного контролю з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Згідно з пунктом 2 зазначеного Порядку Державний геологічний контроль здійснюється Держгеонадрами та її територіальними органами

Державний геологічний контроль здійснюється шляхом проведення органами державного геологічного контролю планових і позапланових перевірок надрокористувачів.

Планові перевірки надрокористувачів проводяться відповідно до квартального плану проведення перевірок, який затверджується Держгеонадрами до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому (пункти 5, 6 Порядку).

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII).

Згідно з пунктом 8 Прикінцевих положень Закону № 76-VIII перевірки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Поряд з тим, з 1 січня 2015 року набрав чинності вже згаданий вище Закон № 71-VIII, пунктом 3 Прикінцевих положень якого було встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Отже, обмеження на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців стосувалося усіх контролюючих органів (крім Державної фіскальної служби України і Державної фінансової інспекції України), зокрема й Держгеонадр України.

Вищевказані обмеження було встановлено на період січень-червень 2015 року, відтак з 01 липня 2015 року вже не було підстав для застосування положень пункту 8 Прикінцевих положень Закону № 76-VIII для проведення перевірок суб'єктів господарювання.

Стосовно обмежень на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців (з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік), які встановлено пунктом 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII, то такі діяли протягом двох років - з січня 2015 року і до кінця 2016 року.

Системний аналіз положень Закону № 71-VIII у поєднанні з положеннями Закону № 76-VIII дає підстави вважати, що вказані законодавчі акти мають різну мету і сферу правового регулювання, відповідно обмеження щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання, встановлені Прикінцевими положеннями цих Законів, теж мають відмінне одне від одного спрямування.

Закон № 71-VIII поширюється на відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а зміни у правовому регулюванні відносин, впроваджені цим Законом, були зумовлені реформуванням податкової системи.

Основним нормативним актом у сфері податкових відносин є Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Податкового кодексу України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 41.1. статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Отже, Держгеонадра України, з огляду на її правовий статус, не є контролюючим органом в розумінні положень пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, а тому вимоги пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII цього органу контролю не стосуються.

Таким чином, відповідач проводячи перевірку позивача діяв в межах повноважень та у спосіб встановлений законом.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 272 від 23 серпня 2016 року в частині зупинення дії спеціального дозволу ТОВ "Моноліт-Кривин" на користування надрами серії А № 001971 від 07 лютого 2013 року, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, перевірка проводилась відповідно до норм Кодексу України про надра та відповідно до Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2011 року № 1294. на підставі наказів № 288 від 18 вересня 2015 року "Про затвердження Плану проведення перевірок надрокористувачів у IV кварталі 2015 року", № 299 від 24 вересня 2015 року "Про проведення планових перевірок надрокористувачів у IV кварталі 2015 року", повідомлення про проведення перевірки від 18 листопада 2015 року №15161/13/14-15 та направлення на проведення перевірки від 04 грудня 2015 року № 937-14/06.

Повідомлення про проведення перевірки від 18 листопада 2015 року № 15161/13/14-15 надсилалось на адресу державної реєстрації позивача, разом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак конверт повернувся з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

За наслідками проведеної перевірки складено Акт про недопущення до перевірки №06- 05/24/2015-62/п-187 від 10 грудня 2015 року, в якому зазначено, що особою, яка проживає за адресою, вказаною у спеціальному дозволі на користування надрами, було відмовлено у проведенні перевірки у зв'язку з відсутністю за вищевказаною адресою керівника, заступника керівника або уповноваженої особи ТОВ "Моноліт-Кривин".

Відповідно до пункту 16 Порядку № 1294 у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр на підставі акту перевірки протягом п'яти робочих днів з дати її завершення складається припис або розпорядження за формою, затвердженою Держгеонадрами.

15 грудня 2015 року Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України складено Припис № 1004-14/06, в якому зобов'язано у строк до 16 січня 2016 року надати до Відділу копії документів для проведення перевірки, а також інші матеріали, що підтверджують виконання питань згідно додатку №1 до даного припису.

Вказаний припис з додатком №1, надсилались на адресу державної реєстрації позивача, разом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак конверт повернувся з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

Отже, відповідачем вжито всіх належних заходів щодо повідомлення позивача про проведення перевірки та надсилання припису з додатком №1 за належною адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців.

22 січня 2016 року Центральним міжрегіональним відділом ДЦГК Держгеонадр України направлено на адресу Держгеонадр України Подання № 63-14/06 на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5726 від 07 лютого 2013 року та зазначено, що станом на 22 січня 2016 року позивачем не надано матеріалів, які підтверджують факт усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування.

Наказом Держгеонадр України № 65 від 18 лютого 2016 року позивачу надано 30 календарних днів для усунення виявлених порушень, про що його повідомлено листом від 26 лютого 2016 року №2871/13/14-16.

Вказаний лист, надісланий позивачу на адресу його державної реєстрації, повернувся до Держгеонадр з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

23 серпня 2016 року наказом Держгеонадр України № 272 зупинено дію дозволу на користування надрами № 5726 від 07 лютого 2013 року, у зв'язку із наявністю підстав для анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних договорів на користування надрами.

Відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу України "Про надра" надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 26 Кодексу України "Про надра" право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.

При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Згідно з пунктом 22 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" № 615 від 30 травня 2011 року дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі:

1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр;

2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов'язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров'ю працівників або населення;

3) наявності заборгованості із сплати загальнодержавних податків та зборів;

4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.

Колегією суддів встановлено, що позивачем порушено законодавство в сфері надрокористування (зокрема, не виконано припис) та не усунуто виявлені порушення, тому наявні підстави для анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5726 від 07 лютого 2013 року згідно з статтею 26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615.

27 січня 2017 року на адресу державної реєстрації позивача направлено лист № 1851/13/14-17 з проханням надати до Держгеонадр України у 15-денний строк, з моменту отримання листа, власну позицію щодо припинення права користування надрами, згідно спеціального дозволу № 5726 від 07 лютого 2013 року.

Проте, лист повернувся на адресу Держгеонадр України з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Також колегія суддів звертає увагу на те, що при подачі позовної заяви до Хмельницького окружного адміністративного суду, позивачем вказано адресу: 30063, Хмельницька обл., Славутський район, с. Старий Кривин, вул. Перемоги, буд. 110.

Вказана адреса співпадає з адресою, на яку надсилалась вся кореспонденція (повідомлення про проведення перевірки, акт, припис та інші).

Таким чином, відповідачем вжито усіх належних заходів щодо повідомлення позивача про проведення перевірки на надсилання припису з додатком № 1 за належною адресою.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстави для скасування наказу відповідача № 272 від 23 серпня 2016 року в частині зупинення дії спеціального дозволу ТОВ "Моноліт-Кривин" на користування надрами серії А № 001971 від 07 лютого 2013 року відсутні.

Таким чином, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно з статтею 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу державної служби геології та надр України задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 27 листопада 2017 року.