Ухвала суду № 70586959, 28.11.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"28" листопада 2017 р.924/1108/17Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Озерна", м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" м.Хмельницький

про скасування арешту на майно

ВСТАНОВИВ:

27.11.2017р. на адресу господарського суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Озерна" м.Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" м.Хмельницький про скасування арешту на майно, в якій просить суд скасувати арешт нерухомого майна, належного товариству з обмеженою відповідальністю "Озерна", а саме: адміністративно-комунальні приміщення заг. площею 3035 кв. м. та адміністративно-виробничі приміщення заг. площею 1332.2 кв.м. за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Озерна, 20.

До позовної заяви додано копії: ухвали господарського суду Хмельницької області від 10 березня 2016 року, ухвали господарського суду Хмельницької області від 12 квітня 2017 року, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, докази поштового відправлення позовної заяви та додатків відповідачу.

Вказана позовна заява та додані до неї матеріали повертається судом без розгляду з врахуванням наступного.

Відповідно до п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 2.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року становить 1600 грн.

Судом враховується, що згідно пункту 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Проте, позивачем до матеріалів справи не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Зважаючи на відсутність в матеріалах позовної заяви належних документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, дана позовна заява підлягає поверненню без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Крім цього, відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, представляється засвідчений витяг з нього. Відповідно до п. 5.27 Вимог до оформлення документів ДСТУ 4163-2003, затверджених Наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003р. №55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії (аналогічна позиція викладена в п. 2.2. постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

В даному випадку додатки до заяви про скасування арешту на майно позивачем додані в копіях, які належним чином не засвідчені.

Крім цього, судом встановлено, що ухвалою суду від 24.07.2014р. (суддя Яроцький А.М.) порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Октант-центр (м. Хмельницький, вул. Озерна, 20, код 30145299), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника на строк 115 календарних днів, тобто до 16 листопада 2014 року, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1 (м. Львів, вул. Шевченка, буд.134 А, кв. 124, ідентифікаційний код НОМЕР_1 свідоцтво № 431 від 02.04.2013р., E-mail 2815905075@mail.gov.ua), призначено по справі попереднє засідання суду.

24.07.2014р. на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення (повідомлення) про порушення провадження у справі №924/159/14.

В межах справи ухвалою від 4 жовтня 2016р. задоволено заяву судді Яроцького А.М. про самовідвід, тоді як за Розпорядженням № 59/16 від 4 жовтня 2016р. керівника апарату суду відповідно до пунктів 2.3.25, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 924/159/14.

У відповідності до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 4.10.2016р. через задоволення відводу (самовідводу) судді відповідно до ст. 20 ГПК України справу №924/159/14 передано на розгляд судді Грамчуку І.В.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

При цьому, провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 4-1, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу, або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом про банкрутство особливостей.

Провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, перевалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВГСУ від 17.03.15р. у справі №13/5025/2136/11).

За змістом ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, повязаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобовязань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Крім цього, частиною 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013, визначено, що спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, розглядаються господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство незалежно від того, заявлені такі вимоги з підстав невідповідності правочинів спеціальним нормам (стаття 20 Закону) чи загальним, встановленим цивільним законодавством.

Крім названих у зазначеній статті Закону справ у спорах, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, слід відносити також спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника.

Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина дев'ята статті 16 ГПК). Такі майнові спори, за винятком спорів боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (абзац четвертий частини восьмої статті 23 Закону), розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ. За наслідком розгляду зазначених майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви (повністю або частково).

Судом враховується висновок Верховного Суду України викладений у постанові від 16.11.2016 року у справі № 3-1221гс16, за змістом якого за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство (у редакції від 19 січня 2013 року), який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

З огляду на викладене, суд вважає, що товариство з обмеженою відповідальністю "Озерна" мало звернутися з даним позовом в межах справи про банкрутство без порушення нової справи на підставі подання заяви, а не позовної заяви, оскільки позивач у позовній заяві просить суд скасувати арешт нерухомого майна, належного товариству з обмеженою відповідальністю "Озерна", а саме: адміністративно-комунальні приміщення заг. площею 3035 кв. м. та адміністративно-виробничі приміщення заг. площею 1332.2 кв.м. за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Озерна, 20, підтвердженням чого є інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, з врахуванням наведених положень законодавства, враховуючи що позивачем до матеріалів справи не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, копії документів додані до заяви належним чином не засвідчені, а також те, що дана позовна заява ТОВ "Озерна" має бути подана в межах справи про банкрутство без порушення нової справи на підставі подання заяви, а не позовної заяви, остання подана з порушенням вимог ГПК України, у звязку з чим підлягає поверненню судом без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у встановленому порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.п. 3, 4 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.

Додаток: позовна заява і додані до неї матеріали загалом на 26 аркушах, в т.ч конверт.

СуддяО.Д. Вибодовський

Віддрук. 3 прим. :

1- до справи,

2 - позивачу, з додатками

3- відповідачу.