Ухвала суду № 70586873, 27.11.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за участю представників:

позивача - Соловйової О.В. (договір про надання правової допомоги №8 від 04.08.2017);

відповідача - Новікова А.Б., паспорт серії НОМЕР_3 від 15.08.2008, Гончарова Д.Ю. (ордер про надання правової допомоги ПТ №029291 від 20.11.2017);

3-я особа - не з'явилась

ВСТАНОВИВ:

Приватна науково-виробнича фірма "АНКОР-ТЕПЛОЕНЕРГО" (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця Новікова Антона Борисовича грошових коштів в сумі 1930399,45 грн. як такі, що набуті без достатньої правової підстави.

В обґрунтування позову позивач посилається, зокрема на те, що він з лютого 2017 року по 04 вересня 2017 року згідно платіжних доручень № 7069 від 10.02.2017, № 7213 від 22.02.2017, № 7514 21.03.2017, №7516 від 22.03.2017 , № 7526 від 23.03.2017, № 7656 від 30.03.2017, № 7705 від 05.04.2017, № 7722 від 06.04.2017 , № 7873 від 14.04.2017, № 7900 від 18.04.2017, №7992 від 24.04.2017, № 75 від 05.05.2017, № 8286 від 19.05.2017, № 8294 від 19.05.2017, № 8503 від 07.06.2017, № 8564 від 12.06.2017, № 8567 від 13.06.2017, №8591 від 14.06.2017, № 8604 від 15.06.2017, № 8610 від 16.06.2017, № 118 від 16.06.2017, № 8628 від 19.06.2017, № 8745 від 29.06.2017, № 135 від 10.07.2017, №136 від 10.07.2017, № 8883 від 14.07.2017, № 8930 від 19.07.2017, № 8969 від 21.07.2017, № 9009 від 26.07.2017, № 9016 27.07.2017, № 9045 від 31.07.2017, №9104 від 04.08.2017, № 153 від 14.08.2017, № 9216 від 17.08.2017, № 9228 від 18.08.2017, № 9359 від 04.09.2017, № 9357 від 04.09.2017 помилково перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 1979399,45 грн. та зазначає, що ці кошти мало бути перераховано Фізичній особі - підприємцю Більдюку Юрію Олексійовичу на підставі договору №2001-1к від 20.01.2017 за поставлені ним матеріали. В свою чергу відповідач на вимогу позивача повернув перераховані помилково кошти лише частково в сумі 49000 грн., а тому відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний повернути решту суму помилково перерахованих коштів, як такі, що набуті без достатньої правової підстави в сумі 1930399,45 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 жовтня 2017 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24 жовтня 2017 року о 11:30 годині. Цією ж ухвалою суду витребувано у сторін додаткові докази.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 жовтня 2017 року розгляд справи відкладено на 08 листопада 2017 р. о 11:00 год.

Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фізичну особу - підприємця Більдюка Юрія Олексійовича.

07.11.2017 3-я особа надала заяву (вх. №36698), в яких він підтримує позов та повідомляє, що кошти які були перераховані відповідачу за договором №2001-1к від 20.01.2017 повинні були бути перераховані йому та просив розглядати справу без його участі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 листопада 2017 року розгляд справи відкладено на 22 листопада 2017 р. о 11:30 год.

Представник позивача 22 листопада 2017 р. надав клопотання (вх. №№38611, 38625) про долучення до матеріалів справи додаткових документів, зазначених у додатку, які судом долучено до матеріалів справи.

Також, представник позивача 22 листопада 2017 р. надав письмові пояснення (вх. №38615), які судом долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача 22 листопада 2017 р. надав супровідним листом (вх. №38648) додаткові документи, зазначені у додатку, які судом долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 листопада 2017 року розгляд справи відкладено на 27 листопада 2017 р. о 12:30 год.

24 листопада 2017 р. позивач через канцелярію суду надав заяву (вх. №38846) про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 85996,00 грн., які помилково перераховані відповідачу згідно платіжного доручення №7992 від 24.04.2017.

Суд, дослідивши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, враховуючи те, що відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні надав докази сплати на користь позивача грошових коштів в сумі 85996,00 грн., а саме квитанцію № 5 від 24.11.2017 (вх.39716 від 27.11.2017).

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

20 січня 2017 року між Приватною науково-виробничою фірмою "АНКОР-ТЕПЛОЕНЕРГО" (позивач, Покупець) та Фізичною особою - підприємцем Більдюком Юрієм Олексійовичем (третя особа, Продавець) було укладено договір поставки № 2001-1к, відповідно до умов якого, Продавець зобов'язався поставляти Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення, а Покупець зобов'язався приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Судом встановлено, що у вказаному договорі були зазначені невірні реквізити Продавця, а саме: р/р НОМЕР_1 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851, ІНН НОМЕР_2.

Вищезазначені реквізити належать не Фізичній особі - підприємцю Більдюку Ю.О., а відповідачу - Фізичній особі - підприємцю Новікову А.Б.

Позивачем згідно платіжного доручення №7992 від 24.04.2017 перераховані відповідачу кошти в сумі 85996 гривень з призначенням платежу - оплата за металовироби, гумові вироби згідно договору № 2001-1к від 20.01.2017.

Проте, вищезазначені кошти мали бути перераховані третій особі, про що свідчить договір № 2001-1к від 20.01.2017, зміст якого підтверджує те, що кошти перераховані для відповідача мали бути перераховані ФОП Більдюку Юрію Олексійовичу за поставлені ним матеріали. Станом на дату перерахування коштів, між позивачем та відповідачем не було жодних договірних фінансово-господарських відносин, відсутня кредиторська та дебіторська заборгованість, а відтак підстав для перерахування коштів відповідачу у позивача не було.

Позивач зазначає, що помилка при перерахуванні грошових коштів відбулася при складанні штатним спеціалістом позивача договору № 2001-1к від 20.01.2017. Оскільки виконання платіжних доручень на підприємстві досить великий, уповноважена посадова особа (бухгалтер) не виявила помилку вчасно.

Вказані обставини також підтверджуються пояснювальною запискою фінансового директора позивача, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 53).

18 вересня 2017 року позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу про повернення безпідставно отриманих коштів.

Як повідомляє позивач та визнає в судовому засіданні відповідач кошти перераховані згідно платіжного доручення №7992 від 24.04.2017 в сумі 85996 гривень не були повернуті позивачу на момент звернення з позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Главою 83 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

За змістом статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі №6-88цс13, від 02.09.2014 у справі №910/1620/13.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна

З матеріалів справи вбачається, що позивач помилково перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 85996,00 гривень, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

При цьому, станом на дату перерахування цих коштів - 24 квітня 2017 року, між позивачем та відповідачем не було жодних договірних фінансово-господарських відносин, а відтак підстав для перерахування коштів відповідачу у позивача не було.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, врегульовано Законом країни "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Відповідно до п. п. 1.23., 1.24. ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", під помилковим переказом розуміється рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Таким чином, враховуючи відсутність підстав у відповідача для переказу йому грошових коштів від позивача на його банківські реквізити, він (відповідач) в розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" є неналежним отримувачем зазначених коштів, у нього були відсутні підстави для набуття грошових коштів, перерахованих позивачем в якості оплати за поставлені матеріали.

У відповідності до п. 6.3 ст. 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначається Національним банком України.

Зокрема, правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 № 22 (надалі - Інструкція).

У відповідності до п. 3.3 Інструкції, банк отримувача до настання дати валютування, що зазначена в електронному розрахунковому документі, зараховує переказані кошти на відповідний рахунок і не пізніше наступного робочого дня згідно з порядком, передбаченим у договорі, повідомляє отримувача про надходження на його адресу коштів та дату їх валютування.

На підставі п. 2.35 Інструкції кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку. Банк, що обслуговує неналежного отримувача, не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" № 227/95 від 16.03.95 р. підприємства незалежно від форм власності мають повертати в п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Отже, з урахуванням викладеного, обов'язок відповідача по поверненню коштів перерахованих позивачем згідно платіжного доручення № 7992 від 24.04.2017 на суму 85996,00 грн. мав бути виконаний в п'ятиденний строк з дня їх зарахування.

В свою чергу, відповідач свій обов'язок з повернення помилково перерахованих коштів в сумі 85996,00 грн. вчасно не виконав, втім, вже після порушення провадження у даній справі відповідачем було надано докази повернення позивачу грошових коштів в сумі 85996,00 грн., а саме квитанцію № 5 від 24.11.2017.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для припинення провадження у справі, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п.1, п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а також закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для покладення на відповідача судових витрат по сплаті позивачем судового збору за подання до господарського суду даної позовної заяви. В той же час, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, а тому враховуючи відсутність відповідного клопотання позивача на час прийняття даної ухвали, у суду відсутні підстави для повернення судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129-1 Конституції України, статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України, статтями 1, 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", п.1, п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", статтями 1, 12, 33, 34, 43, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі 922/3309/17припинити .