Рішення № 70585384, 29.11.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.11.2017 Справа № 904/9322/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікмаркет Стандарт", м. Нікополь Дніпропетровської області

до Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради, м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 2920,47 грн

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: адвокат Добра Я.О., договір про надання правової допомоги № 01/17 від 03.03.2017;

від відповідача: юрисконсульт Шкуро Ю.А., довіреність № 1091 від 21.09.2017.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікмаркет Стандарт" (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради (відповідач), у якому заявило вимоги про стягнення заборгованості в сумі 2658,12 грн, 3% річних у сумі 51,34 грн, інфляційних нарахувань у сумі 211,01 грн, нарахованих ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору №108 про закупівлю 56.29.2-послуги їдалень (послуги їдалень з організації харчування школярів пільгової категорії середніх загальноосвітніх навчальних закладів) за державні кошти, укладеного між сторонами 15.02.2016. Також, у позові позивач просить суд покласти на відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 1000,00 грн.

Відповідач 21.11.2017 надав відзив на позовну заяву, в якому частково визнав позовні вимоги та просив їх задовольнити в частині стягнення основного боргу у розмірі 2658,12 грн, процентів за користування коштами у розмірі 36,04 грн та інфляційних втрат у розмірі 143,60 грн за період прострочення з 20.05.2017 по 31.10.2017. В частині стягнення витрат на правову допомогу відповідач просив відмовити повністю, оскільки відділ освіти і науки Нікопольської міської ради є неприбутковою бюджетною установою, а зобов'язання за договором виконував відповідно до наявних планових призначень.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.11.2017 оголошено перерву до 27.11.2017.

У судовому засіданні 27.11.2017 сторони підтримали свої вимоги та заперечення щодо обставин, викладених у позові.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2016 між Відділом освіти і науки Нікопольської міської ради (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікмаркет Стандарт" (далі - виконавець, позивач) було укладено договір №108 про закупівлю 56.29.2-послуги їдалень (послуги їдалень з організації харчування школярів пільгової категорії середніх загальноосвітніх навчальних закладів) за державні кошти (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов'язується протягом 2016 року надати замовникові послуги 56.29.2-послуги їдалень (послуги їдалень з організації харчування школярів пільгової категорії середніх загальноосвітніх навчальних закладів м. Нікополя Дніпропетровської області) (лот №18-КЗ НСЗШ №18-15 уч.), а замовник прийняти і оплатити такі послуги.

Відповідно до пункту 1.2 договору кількість послуг та ціна зазначені в додатку №1 "Специфікація", що є невід'ємною частиною договору. Обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.3 договору).

Цей Договір набирає чинності з 01 березня 2016р. і діє до 31 грудня 2016р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 10.1 договору). Пунктом 10.2 договору передбачено, що його дія може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми цього договору, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

У пункті 3.1 договору сторони узгодили, що ціна цього договору становить 16971,30 грн без ПДВ (ціна договору визначається з урахуванням Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 5.1 договору строк надання послуги: протягом 2016р.

Місце надання послуги: комунальні середні загальноосвітні навчальні заклади м. Нікополя Дніпропетровської обл., відповідно додатку №2 "Місце надання послуг".

Пунктом 4.1 договору встановлено, що розрахунки проводяться шляхом перерахування замовником на рахунок виконавця коштів після пред'явленого належно оформленого рахунка та акту виконаних послуг з відстрочкою платежу до 60 календарних днів при умові відсутності фінансування. До рахунка додається: акт приймання-передачі послуг (п. 4.2 договору).

У додатку №2 до договору сторони визначили, що місцем надання послуг є Комунальний загальноосвітній навчальний заклад "Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №18", яка знаходиться за адресою: 53204, м. Нікополь, вул. Перемоги, 39, 5-00-81.

У додатковій угоді №236 від 31.01.2017 до договору сторони дійшли згоди щодо продовження строку дії даного договору на період, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2017 року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в 2016 році, якщо видатки на цю закупівлю затверджені в установленому порядку.

В подальшому, сторони неодноразово змінювали ціну договору, а саме: додатковою угодою №185 від 15.02.2016 - зменшили загальну вартість послуг за договором на 3531,60 грн до суми 13439,70 грн за 137 робочих днів; додатковою угодою №117 від 11.01.2017 у зв'язку зі зміною ставок податків та зборів визначили вартість послуг за договором у сумі 3132,03 грн за 19 робочих днів - пропорційно до зміни таких ставок.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивачем на виконання умов договору у період з січня по лютий 2017 року було надано відповідачу послуги їдалень на суму 2658,12 грн (без ПДВ), що підтверджується підписаним сторонами без заперечень і зауважень актом приймання-передачі послуг за 2017 рік (а.с. 23). Вказана сума заборгованості за надані послуги їдалень підтверджується також і підписаними сторонами та скріпленим їх печатками актами звірки взаємних розрахунків від 13.02.2017 та від 27.09.2017 (а.с. 27, 56).

Матеріали справи також містять письмові вимоги відповідача до позивача від 03.03.2017 та від 04.05.2017 із проханням погасити заборгованість у повному обсязі. Факт направлення позивачем 05.05.2017 відповідачу вимоги від 04.05.2017 підтверджується наявними у матеріалах справи копіями фіскального чеку УДППЗ "Укрпошта" та опису вкладення у цінний лист на ім'я відділу освіти Нікопольської міської ради від 05.05.2017 (а.с. 26). Відмітка на вимозі від 03.03.2017 про її отримання не дає суду можливості встановити особу одержувача.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

За приписами статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події; якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки сторонами при складанні акту приймання передачі послуг за 2017 рік не визначено дати його підписання, відповідач повинен був виконати взяті на себе за договором зобов'язання по оплаті наданих йому послуг у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги позивачем.

За інформацією з офіційного сайту УДППЗ "Укрпошта" (http://ukrposhta.ua) поштове відправлення вимоги позивача від 04.05.2017 із штрихкодовим ідентифікатором №4904409525459 було вручене відповідачу 12.05.2017. Отже, відповідач повинен був здійснити розрахунок за надані послуги у строк до 19.05.2017 (включно).

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надані у січні-лютому 2017 року послуги їдалень становить - 2658,12 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав суму основного боргу у розмірі 2658,12 грн.

Відповідно до частини п'ятої статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2658,12 грн.

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень статті 625 цього Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 51,34 грн за період з 11.03.2017 по 31.10.2017 та інфляційні нарахування у сумі 211,01 грн за період з березня по вересень 2017 року.

Розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, наданий позивачем, не відповідає дійсним обставинам справи у зв'язку з неправильним визначенням періодів нарахувань.

У пункті 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Після проведеного судом перерахунку проценти у розмірі 3% річних становлять 36,05 грн за період з 20.05.2017 по 31.10.2017, а інфляційні нарахування - 131,18 грн за період з червня по жовтень 2017 року.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за послуги їдалень у сумі 2658,12 грн, 3% річних у сумі 36,05 грн та інфляційних нарахувань у сумі 131,18 грн з відмовою в іншій частині позову.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог із покладенням на відповідача витрат зі сплати судового збору в сумі 1547,89 грн та витрат на оплату послуг адвоката в сумі 400,00 грн.

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на оплату послуг адвоката, господарський суд виходив з принципів розумності та співрозмірності оплати за надані послуги і вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до умов пункту 1.1 договору про надання правової допомоги №01/17, укладеного 03.03.2017 між позивачем, як замовником, та адвокатом Доброю Яною Олександрівною, адвокат бере на себе зобов'язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами. Пунктом 2.1 договору про надання правової допомоги №01/17 від 03.03.2017 визначено, що адвокат приймає на себе зобов'язання з надання наступної юридичної допомоги: ведення досудового врегулювання спору з стягнення заборгованості за надані послуги з організації гарячого харчування; підготовка необхідних документів для складання позовних вимог; представлення інтересів замовника в судових інстанціях щодо стягнення заборгованості за надані послуги з організації гарячого харчування у школах міста.

Умовами пунктів 4.2, 4.3 договору про надання правової допомоги №01/17 від 03.03.2017 передбачено, при розрахунку вартості юридичних послуг враховується час витрачений адвокатом на вирішення всіх питань, які виникають під час виконання цього договору; вартість послуг однієї години адвоката дорівнює 640,00 грн.

Замовник сплачує вартість послуг не пізніше 3 робочих днів, з моменту виставлення адвокатом рахунку (п. 4.7 договору про надання правової допомоги №01/17 від 03.03.2017).

Відповідно до свідоцтва серія ДП №3213 від 25.11.2016 про право на заняття адвокатською діяльністю Добра Яна Олександрівна має право на заняття адвокатською діяльністю.

Позивачем було сплачено адвокату Добрій Яні Олександрівні за послуги з супроводу справи за позовом ТОВ "Нікмаркет Стандарт" до Відділу освіти Нікопольської міської ради по НСЗШ №18 (договір №108) 1000,00 грн, про що свідчать копії прибуткового касового ордера №18/17 від 30.10.2017 та квитанції до нього (а.с. 34, 35).

У пункті 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК; відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій; у разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (пункт 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Виходячи з викладеного, господарський суд вважає розумними витрати на послуги адвоката у розмірі 400,00 грн, оскільки, по-перше, справа є нескладною, а її розгляд - нетривалим, по-друге, не всі документи, складання яких передбачене погодинним розрахунком фактично витраченого часу адвокатом на справу, підготовлені якісно та можуть вважатися належними доказами у справі. До того ж, позивачем не доведено розумності, обґрунтованості та відповідності ціні на ринку вартості 1 години послуг адвоката саме у сумі 640,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради (53213, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Електрометалургів, 3; ідентифікаційний код 02142336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікмаркет Стандарт" (53200, м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Кооперативна, 3; ідентифікаційний код 40013869) заборгованість за надані послуги їдалень у сумі 2658,12 грн, 3% річних у сумі 36,05 грн, інфляційні нарахування в сумі 131,18 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 1547,89 грн та витрати на послуги адвоката в сумі 400,00 грн, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 29.11.2017.

Суддя В.Д. Воронько