Рішення № 70585203, 27.11.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.11.2017 Справа № 904/8940/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтранс Україна", м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення 44 698,37 грн. 3% річних та 533 196,30 грн. інфляційних втрат

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №б\н від 06.02.2017 року

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №1773 від 26.10.2017 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елтранс Україна" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" заборгованості на загальну суму 577 894,67 грн., з яких:

- 44 698,37 грн. 3% річних за загальний період з 20.04.2017 по 09.10.2017;

- 533 196,30 грн. інфляційних втрат за загальний період з квітня 2016 року по серпень 2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № ПР/НР-15422/НЮ від 09.07.2015 в частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар на загальну суму 3 146 193,00 грн. за видатковими накладними:

- № 32 від 10.11.2015 на суму 547 164,00 грн., яка частково сплачена відповідачем у сумі 269 601, 00 грн., наявна заборгованість за зазначеною видатковою накладною становить 277 563,00 грн.;

- № 42 від 23.11.2015 на суму 182 388,00 грн.;

- № 54 від 30.11.2015 на суму 451 989,00 грн.;

- № 63 від 25.12.2015 на суму 911 940,00 грн.;

- № 69 від 30.12.2015 на суму 45 597,00 грн.;

- № 71 від 30.12.2015 на суму 1 276 716,00 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017 по справі №904/5627/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтранс Україна" до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" встановлено та стягнуто з останнього загальну заборгованість за договором №ПР/НХ-15422/НЮ від 09.07.2015 у сумі 3 146 193,00 грн. за видатковими накладними №32 від 10.11.2015, №42 від 23.11.2015, №54 від 30.11.2015, №63 від 25.12.2015, №69 від 30.12.2015, №71 від 30.12.2015. Крім того, присуджено до стягнення 3% річних у сумі 76 492,03 грн. та пеню у сумі 109 926,47 грн. У звязку з тим, що Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017 у справі 904/5627/16 виконано не було, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 44 698,37 грн. та інфляційних втрат у сумі 533 196,30 грн.

Відповідачем надано відзив де вказує, що розрахунок штрафних санкцій позивача не відповідає фактичному виконанню ним зобов'язань, оскільки скасування арешту відбулося в травні 2017 року, використовувати товар за належністю підприємство відповідача змогло лише у червні 2017 року, тобто після нанесення маркування (що підтверджується актом про проведення маркування від 07.06.2017 та актом від 16.06.2017), тому моментом з якого починається перебіг строку оплати за поставлений товар буде 17.06.2017, тобто момент, коли в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" отримало товар, що відповідає умовам щодо якості, визначеним п.2.6 договору.

14.11.2017 року відповідачем були надані додаткові заперечення на позовну заяву, в яких останній просить суд зменшити розмір нарахованих інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання взятих на себе зобов'язань з оплати за поставлений товар, обґрунтовуючи це тим, що дані обставини настали не з вини відповідача, оскільки на зазначений товар ухвалами суду був накладений арешт, що на думку відповідача підпадає під форс-мажорні обставини, які неможливо було передбачити.

У наданих 23.11.2017 року запереченнях до позовної заяви, відповідач просить суд відмовити у задоволенні вимог позивача щодо стягнення 3% річних в розмірі 44 698,37 грн., інфляційних збитках в розмірі 533196,30 грн. та сплаченого судового збору в розмірі 8 668,44 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2017 року було порушено провадження по справі № 904/8940/17 року з призначенням до розгляду в засіданні на 02.11.2017 року.

02.11.2017 року у зв'язку з неявкою представника позивача розгляд справи було відкладено до 14.11.2017 року.

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 14.11.2017 року було оголошено перерву до 23.11.2017 року, у засіданні 23.11.20.17 року оголошено перерву до 27.11.2017 року.

У судовому засіданні 27.11.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.07.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» (далі- позивач, постачальник) та Державним підприємством «Придніпровська залізниця» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (далі відповідач, покупець) укладено договір поставки №ПР/НХ 15422/НЮ від 09.07.2015 року.

Відповідно до пунктів 1, 2 Статуту публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015р. №735, публічне акціонерне товариство Українська залізниця є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України „Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. № 200 „Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця; товариство утворено як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. № 200 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця; товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Згідно заключного передавального акту від 01.12.2015 року., правонаступництво щодо всього майна, в тому числі всіх прав та обов'язків державного підприємства „Придніпровська залізниця після його реорганізації шляхом злиття переходить до публічного акціонерного товариства „Українська залізниця.

Відтак, відповідно до п.1.1. предметом договору є поставка постачальником покупцю запасних частин до тепловозів 2ТЕ116 згідно зі специфікацією №1 (додаток №1). Рік виготовлення 2015.

Згідно з п. 4.1. договору товар повинен бути поставлений постачальником не пізніше 10 робочих днів від дня одержання постачальником заявником покупця, яка є підтвердженням готовності покупця до прийому товару.

Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної обома сторонами договору та вручення товарно-транспортної накладної, оформленою належним чином (п. 4.2 договору).

Відповідно до п.6.1. договору постачальник передає у власність покупцю товар, а покупець сплачує товар, визначений в кількості та за цінами, які зазначені у специфікації №1 (додаток №1), що додається до договору про закупівлю і є його невідємною частиною, на умовах поставки на склад покупця DDP (інкотермс у редакції 2010 року).

Пунктами 6.3., 6.4. договору передбачено, що розрахунок за поставлений товар здійснюється таким чином: 100% перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 90 банківських днів з дня отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання видаткової накладної обома сторонами договору, та вручення товарно-транспортної накладної, оформленої належним чином.

Згідно до п. 7.5. договору підтвердженням про одержання товару покупцем є підписана видаткова накладна обома сторонами договору та товарно-транспортна накладна, оформленні належним чином.

Відповідно до п. 9.1.1. покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість поставленого товару у відповідності до розділу 6 даного договору.

Відповідно до п.9.4.1 постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримати плату за поставлені товари.

Термін дії договору - з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2015 п. 15.1 договору.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017 року по справі №904/5627/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» було встановлено та стягнуто з останнього загальну суму заборгованості за договором №ПР/НХ-15422/НЮ від 09.07.2015 року в розмірі 3 146 193,00 грн. за наступними видатковими накладними:

-№32 від 10.11.2015 року на суму 547 164,00 грн., яка частково сплачена відповідачем у сумі 269 601, 00 грн. таким чином наявна заборгованість за зазначеною видатковою накладною становить 277 563,00 грн.;

-№42 від 23.11.2015 року на суму 182 388,00 грн.;

-№54 від 30.11.2015 року на суму 451 989,00 грн.;

-№63 від 25.12.2015 року на суму 911 940,00 грн.;

-№69 від 30.12.2015 року на суму 45 597,00 грн.;

-№71 від 30.12.2015 року на суму 1 276 716,00 грн.,

крім того присуджено до стягнення 3% річних у сумі 76 492,03 грн. та пеню у сумі 109 926,47 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017 року у справі №904/5627/16 залишено без змін.

У звязку з тим, що Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017 року у справі 904/5627/16 виконано не було, позивач був змушений звернутися до суду про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 44 698,37 грн. та інфляційних втрат у сумі 533 196,30 грн.

Відповідно до пункту 7.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Відтак, позивач нарахував та заявив до стягнення інфляційні втрати у сумі 533 196,30 грн. за наступними видатковими накладними:

- №32 від 10.11.2015 року на суму 547 164,00 грн. за період прострочення з 21.03.2016 року по 22.07.2016 року інфляційні втрати становлять 18 017,55 грн.

Між тим, відповідач здійснив часткову оплату заборгованості за видатковою накладною №32 від 10.11.2015 року в розмірі 269 601,00грн. у звязку з чим залишкова заборгованість по даній видатковій накладній станом на 09.10.2017 року становить 277 563,00 грн.

З урахування вищезазначеного позивач нараховує за період з 22.07.2016 року по 09.10.2017 року інфляційні втрати по видатковій накладній №32 від 10.11.2015 року в сумі 43 865,52

- №42 від 23.11.2015 року на суму 182 388,00 грн. інфляційні втрати за період прострочення з 30.03.2016 року по 09.10.2017 року становлять 35 779,25 грн.;

- №54 від 30.11.2015 року на суму 451 989,00 грн. інфляційні втрати за період прострочення з 09.04.2016 року по 09.10.2017 року становлять 88 667,16 грн.;

- №63 від 25.12.2015 року на суму 911 940,00 грн. інфляційні втрати за період прострочення з 17.05.2016 року по 09.10.2017 року становлять 140 955,15 грн.;

- №69 від 30.12.2015 року на суму 45 597,00 грн. інфляційні втрати за період прострочення з 12.05.2016 року по 09.10.2017 року становлять 7 100,40 грн.;

- №71 від 30.12.2015 року на суму 1 276 716,00 грн. інфляційні втрати за період нарахування з 12.05.2016 року по 09.10.2017 року становлять 198 811,27 грн.

Окрім того, позивач також нараховує суму 3% річних за зазначеними видатковими накладними за загальний період прострочення з 20.04.2017 року по 09.10.2017 року в сумі 44 698,37 грн.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних, заявлених до стягнення у сумі 44 698,37 грн. за загальний період з 20.04.2017 року по 09.10.2017 року, та інфляційних втрат, заявлених до стягнення у сумі 533 196,30 грн., встановлено, що вони здійснені вірно.

Щодо, посилання відповідача на обставини які мають форс-мажорні обставини, викликані накладанням на поставлений товар арешту, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За змістом ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Таким чином, єдиним належним доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України, тоді як інші документи не можуть вважатися доказами наявності таких обставин.

Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Між тим, відповідно до п. 8.2. договору передбачено, що сторони у п'ятиденний термін повинні сповістити одна одну про початок вказаних обставин, що має бути підтверджено довідкою уповноваженого органу.

Відтак, відповідач, отримавши від позивача товар, не виконав умови договору та не здійснив повну його оплату, належних доказів форс-мажорних обставин суду не надав, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі 577 894,67 грн., яка складається: з 44 698,37 грн. 3% річних та 533 196,30 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 8 668,44 грн.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі відокремленого підрозділу Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 108; ідентифікаційний код 40081237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтранс Україна» (69014, м. Запоріжжя, вул. Кольорова, буд.7, ідентифікаційний код 39380838) 3% річних у сумі 44 698,37 грн., інфляційні втрати у сумі 533 196,30 грн. та судовий збір у сумі 8 668,44 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.11.2017

Суддя ОСОБА_3