Рішення № 70585193, 23.11.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.11.2017р. Справа № 904/9421/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікмаркет Стандарт", м.Нікополь

до Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради, м.Нікополь

про стягнення заборгованості 1646,59 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання Хавіна О.С.

Представники:

Від Позивача: представник Добра Я.О., довіреність № б/н від 01.03.2017 р.

Від Відповідача: представник Шкуро Ю.А., довіреність № 1091 від 21.09.2017 р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікмаркет Стандарт" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради (далі-Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 1498,45 грн., інфляційні витрати у розмірі 118,95 грн. та 3 % річних у розмірі 29,19 грн. та судові витрати покласти на Відповідача, а саме: 1600,00 грн. судового збору та 1000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем грошових зобов'язань за Договором №138 про закупівлю 56.29.2 - послуги їдалень (послуги їдалень з організації харчування школярів пільгової категорії середніх загальноосвітніх навчальних закладів) за державні кошти від 15.02.2016р.

Відповідач подав відзив на позов (арк.с. 43-46), в якому вказує про те, що в період з 04.02.2017р. року по 12.02.2017р. Позивач дійсно надавав послуги їдалень з організації харчування учнів пільгової категорії середніх загальноосвітніх навчальних закладів, про що свідчить підписаний двома сторонами акт приймання-передачі послуг на суму 1498,45 грн. Прострочення по сплаті суми боргу виникло тільки 20.05.17р., тільки через тиждень після отримання вимоги, яка була направлена Позивачем Відповідачу 05.05.17р. та отримана відділом 12.05.2017р. Таким чином, сума боргу за актами приймання-передачі послуг становить 1498,45 грн., сума інфляційних втрат становить 84,44 грн. та проценти за користування коштами 21,06 грн. Також, Відповідач просить суд зменшити розмір суми гонорару, яка підлягає сплаті за послуги адвоката, оскільки вона явно завищена.

В судовому засіданні 23.11.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та враховуючи пояснення представників сторін дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікмаркет Стандарт" (далі-Виконавець) та Відділом освіти і науки Нікопольської міської ради (далі-Замовник) укладено договір №138 про закупівлю 56.29.2 - послуги їдалень (послуги їдалень з організації харчування школярів пільгової категорії середніх загальноосвітніх навчальних закладів) за державні кошти від 15.02.2016р. (далі - Договір), відповідно до умов цього Договору Виконавець зобов'язався протягом 2016 року надати Замовникові послуги 56.29.2 - послуги їдалень (послуги їдалень з організації харчування школярів пільгової категорії середніх загальноосвітніх навчальних закладів м.Нікополь Дніпропетровської області) (лот№26-КЗ НСЗШ №26-10 уч), а Замовник прийняти і оплатити і оплатити такі послуги (п. 1.1 Договору).

Кількість послуг та ціни зазначені в Додатку №1 Специфікація, що є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 Договору).

Ціна цього Договору становить 11314,20 грн. без ПДВ (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом перерахування Замовником на рахунок Виконавця коштів після пред'явленого належно оформленого рахунка та акту виконаних послуг з відстрочкою платежу до 60 календарних днів при умові відсутності фінансування.

Строк надання послуг: протягом 2016 року (п. 5.1 Договору).

Місце надання послуг: комунальні середні загальноосвітні навчальні заклади м.Нікополя Дніпропетровської області, відповідно додатку №2 "Місце надання послуг" (п. 5.2 Договору).

Цей Договір набирає чинності з 01 березня 2016 року і діє до 31 грудня 2016 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 10.1 Договору).

Додатковою угодою №222 до Договору №138 від 15.02.2016 року продовжено строк дії договору до 10.02.2017 року включно, а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань за цим Договором.

15.02.2016 року між сторонами була підписана Додаткова угода №192 до Договору №138 від 15.02.16р., якою сторони дійшли згоди внести зміни по п. 3.1 Договору та визначити, що ціна цього договору становить 8659,80 грн.

11.01.2017 року між сторонами підписана Додаткова угода №131 до Договору №138 від 15.02.16р., якою сторони дійшли згоди внести зміни до п. 3.1 договору та визначити, що ціна цього договору становить 2029,57 грн.

Так, в підтвердження надання послуг Позивач подав Акт приймання-передачі послуг на загальну суму 1498,45 грн. (арк.с. 24), який підписано з боку Позивача та Відповідача.

Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманих послуг не здійснив, внаслідок чого заборгованість останнього складає 1498,45 грн. основного боргу.

На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу суму 29,19 грн. 3% річних, яка нарахована за період з 11.03.2017р. по 02.11.2017р. та 118,95 грн. інфляційних втрат за період з березень 2017р. по вересень 2017р.

Таким чином, загальна заборгованість Відповідача складає 1646,59 грн.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За суттю правовідносин, які склалися між сторонами у справі, предметом спору є надання послуг, що регулюється ст.ст.901-907 ЦК України.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 ЦК України).

Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до статті ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

На підставі ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, керуючись вказаними приписами чинного законодавства та враховуючи те, що Відповідач неналежним чином виконував свої договірні (майново-господарські) зобов'язання перед Позивачем з оплати наданих послуг, чим порушив умови укладеного із Позивачем договору, суд визнає позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 1498,45 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування 3% річних на суму 29,19 грн. та інфляційних втрат на суму 118,95 грн., суд вважає що в цій частині вони підлягають задоволенню частково на суму 21,06 грн. 3% річних та 84,44 грн. інфляційних втрат, оскільки матеріали справи підтверджують виникнення прострочення Відповідача з 20.05.2017 року, а не з 11.03.2016 року, як це зазначив Позивач у позові. Так, зміст п. 4.1 Договору свідчить про те, що конкретний строк виконання грошового зобов'язання за договором сторонами не встановлений, тому за положеннями ч.2 ст.530 ЦК України кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Отже, оскільки матеріалами справи доводиться пред'явлення вимоги Позивачем лише 12.05.2017 (арк.с.26,27,61), тобто в день отримання Відповідачем листа Позивача з відповідною Вимогою, семиденний строк його виконання сплинув 19.05.20167, а борг виник - 20.05.2017.

Щодо витрат Позивача на послуги адвоката в розмірі 1000,00 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як свідчать матеріали справи, Позивач уклав з адвокатом Доброю Яною Олександрівною договір про надання правової допомоги №01/17 від 03.03.2017 року (арк.с. 35), згідно з яким адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором, а замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами (п. 1.1 Договору про надання правової допомоги).

Вартість послуг однієї години адвоката дорівнює 640,00 грн. (п. 4.3 Договору про надання правової допомоги).

Так, на підтвердження факту та обсягів наданих послуг, Позивач подав погодинний розрахунок втраченого часу відповідно до договору про надання правової допомоги, в якому наведено перелік наданих послуг, а також час, втрачений на їх надання, згідно з яким адвокатом витрачено 7,6 годин. (арк.с. 40). Крім того, адвокат прийняла участь в судовому засіданні. Прибутковим касовим ордером №26/17 від 26.10.2017 підтверджується отримання адвокатом від Позивача 1000,0грн. готівкою за вищевказаним договором про надання правової допомоги (арк.с. 38). Статус адвоката підтверджений копією Свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю (арк.с. 37).

Відповідно до п. 6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Так, суд вважає, що надані Позивачем документи підтверджують обґрунтованість та співрозмірність його витрат на адвоката, розмір яких суд не вважає явно завищеним, як стверджує Відповідач.

Враховуючи вищевикладене, судові витрати на суму судового збору у розмірі 1558,57 грн. та витрати на адвоката на суму 974,10 грн. суд покладає на Відповідача з урахуванням часткового задоволення позову в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 111-28, 116-117 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти і науки Нікопольської міської ради (53213, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Електрометалургів, 3, код ЄДРПОУ 02142336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікмаркет Стандарт" (53200, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Кооперативна, 3, код ЄДРПОУ 40013869) заборгованість у розмірі 1498,45 грн., інфляційні витрати у розмірі 84,44 грн., 3 % річних у розмірі 21,06 грн. та судові витрати покласти на Відповідача, а саме: 1558,57 грн. судового збору та 974,10 грн. витрат на правову допомогу.

В частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат на суму 34,51 грн. та 3% річних на суму 08,13 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 28.11.2017

Суддя Н.Б. Кеся