
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2017 року Справа № 910/3932/17Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Данилової М.В.,суддівАлєєвої І.В., Кравчука Г.А.за участю представників: позивачаГіневська-Фареник М.О.відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.07.2017у справі№ 910/3932/17 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Народна позика"простягнення 11 996,62 грн.ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 5" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Народна позика" про стягнення основної заборгованості у сумі 5706,01 грн., пені у сумі 5706,01 грн., інфляційної складової боргу у сумі 416,77 грн. та 3% річних у сумі 167,83 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2017 (суддя Смирнова Ю.М.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Народна позика" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" суму основного боргу у розмірі 4010,25 грн., пеню у розмірі 4010,25 грн., 3% річних у розмірі 58,59 грн., інфляційні втрати у розмірі 340,25 грн. та судовий збір у розмірі 1122,88 грн.
Приймаючи рішення місцевий господарський суд вказував про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №УЖ/Р5-10/29/10/14 від 29.10.2014 щодо оплати комунальних послуг. Також суд першої інстанції вказав про те, що з огляду на положення статей 651, 654 Цивільного кодексу України, статей 202, 188 Господарського кодексу України та п.7.2 договору на надання комунальних послуг №УЖ/Р5-10/29/10/14 від 29.10.2014, сам по собі факт переходу права власності на квартиру від відповідача до іншої особи не свідчить про розірвання договору та припинення зобов'язань, що виникають з нього. Таким чином, відповідач зобов'язаний був оплачувати надані позивачем послуги у відповідності до умов договору. Крім того,
на підставі встановлення факту існування заборгованості у відповідача перед позивачем, місцевий суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення пені відповідно до статті 232 Господарського кодексу України, 3% річних та інфляційних втрат відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2017 (головуючий суддя Власова Ю.Л., судді Андрієнко В.В., Буравльова С.І.) рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2017 скасовано в частині задоволення позовних вимог, в цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2017 залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятою постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 5" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Скаржник вважає, що постанова апеляційної інстанції прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України, при цьому судом не в повному обсязі з'ясовані обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно досліджені докази, а також невірно застосовано норми як матеріального так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2017 у даній справі визначено склад колегії суддів: головуючий суддя -Данилова М.В., судді Алєєва І.В., Кравчук Г.А.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.11.2017 касаційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рада 5" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Народна позика" (власник квартири №86, загальною площею 563,8 кв.м, що розташована в будинку №13 по вул. Старонаводницька) був укладений договір на надання житлово-комунальних послуг №УЖ/Р5-10/29/10/14.
Відповідно до п.1.1 договору його предметом є забезпечення Товариством з обмеженою відповідальністю "Рада 5" надання послуг з утримання будинку та прибудинкових територій, а саме: прибирання прибудинкової території, прибирання сходових кліток, вивезення побутових відходів, прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі, технічне обслуговування ліфтів, обслуговування систем диспетчеризації, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливової каналізації тощо та здійснення функцій управління будинком №13 по вул. Старонаводницька в місті Києві, при цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Народна позика" уповноважує Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 5" здійснювати управління будинком та надає йому право укладати необхідні договори з виконавцями та постачальниками послуг на користування відповідними будинковими мережами і зобов'язується здійснювати своєчасну оплату послуг за встановленими у порядку, визначеному чинним законодавством та договором, тарифами у строки та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з п.1.2 договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 5" надає послуги з утримання та управління будинку та прибудинкової території: по утриманню відповідно до встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, копія якого додається до цього договору по управлінню відповідно до погодженої сторонами ціни (тарифу) даних послуг.
Відповідно до п.7.1 договору сторони погодили, що останній набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом десяти років. Договір вважається продовженим на кожний наступний термін, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово зазначено про розірвання або необхідність перегляду.
За змістом п.7.2 договору його може бути розірвано достроково у разі: переходу права власності (користування) на квартиру до іншої особи; за згодою двох сторін; не виконання умов договору сторонами договору.
01.06.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Народна позика" передало квартиру №86 у будинку №13 по вул. Старонаводницька в місті Києві Товариству з обмеженою відповідальністю "Печерські Апартаменти" відповідно до акту прийому-передачі нерухомого майна.
02.06.2017 право власності на квартиру №86 у будинку №13 по вул. Старонаводницька в місті Києві було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Печерські Апартаменти", що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Спір у даній справі виник у зв'язку із тим, що на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Народна позика" неналежно виконувало взяті на себе зобов'язання щодо оплати комунальних послуг за договором №УЖ/Р5-10/29/10/14 від 29.10.2014 за період з червня 2016 року по 01 серпня 2016 року.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції, натомість, надавши оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, всебічно, повно і об'єктивно розглянувши в судовому засіданні всі обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, вказавши про наступне.
У відповідності до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно статті 902 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Статтею 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" державне регулювання цін/тарифів базується на таких основних принципах: 5) відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх наявності, кількості та якості.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 5" зазначає про те, що заборгованість у розмірі 5706,01 грн. виникла у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Народна позика" у зв'язку з несплатою наданих йому житлово-комунальних послуг за червень-серпень 2016 року.
Судами встановлено, що укладений між сторонами договір житлово-комунальних послуг №УЖ/Р5-10/29/10/14 розірвано не було, разом з тим, для виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Народна позика" зобов'язань з оплатити житлово-комунальних послуг, крім дії договору, повинно підтверджуватись саме фактом надання відповідних житлово-комунальних послуг.
Особливість надання житлово-комунальних послуг полягає у їх безпосередньому зв'язку з жилими або нежилими приміщеннями. Власник жилих або нежилих приміщень зобов'язаний оплачувати витрачені на утримання належних йому приміщень житлово-комунальні послуги, навіть в тому випадку коли він у цих приміщеннях фактично не проживає або ними не користується. Але, його обов'язок оплачувати вказані житлово-комунальні послуги не виникає у разі коли він не є власником відповідних жилих або нежилих приміщень та фактично не користується ними, відповідно вказані послуги не споживає.
З огляду на матеріали справи, 01.06.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Народна позика" передало квартиру №86 у будинку №13 по вул. Старонаводницька Товариству з обмеженою відповідальністю "Печерські Апартаменти", а 02.06.2017 за товариством було зареєстровано право власності на дану квартиру.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Народна позика" з 01.06.2017 не являється власником та користувачем вказаного житлового приміщення, відповідно не є споживачем спірних житлово-комунальних послуг та вказані послуги у червні - серпні 2017 року йому не надавались.
З огляду на викладене, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Народна позика" не виникли зобов'язання оплачувати не надані йому житлово-комунальні послуги.
Верховний Суд України у постанові від 30.10.2013 по справі №6-59цс13 також вказав, що споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає обґрунтованим та правомірним висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.
В касаційній скарзі скаржник фактично просить надати нову оцінку доказам у справі, які на його думку неправильно були оцінені судом апеляційної інстанції під час розгляду справи.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110,11111 Господарського процесуального кодексу України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2017 у справі №910/3932/17 Господарського суду міста Києва залишити без змін.
Головуючий суддя М.Данилова
Судді І.Алєєва
Г.Кравчук
Судове рішення № 70584881, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 22.11.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/3932/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: