Ухвала суду № 70581643, 23.11.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 р.Справа № 820/2504/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника відповідача Косовської І.В.

представника позивача Коваль О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2017р. по справі № 820/2504/17

за позовом Приватного підприємства "Глазго-08"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "ГЛАЗГО-08" (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення № 0001231401 від 08.06.2017 року, № 0001241401 від 08.06.2017 року, № 0001251401 від 08.06.2017 року, № 0001261401 від 08.06.2017 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2017 року адміністративний позов Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень задоволено.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0001231401 від 08.06.2017 року, № 0001241401 від 08.06.2017 року, № 0001251401 від 08.06.2017 року, № 0001261401 від 08.06.2017 року.

Стягнуто на користь Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08" (код ЄДРПОУ 35974177, адреса: вул. Дерев'янка, буд. 48, кв. 44, м. Харків, 61018) сплачену суму судового збору в розмірі 48835,59 грн. (сорок вісім тисяч вісімсот тридцять п'ять гривень 59 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2017 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких послався на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями ГУ ДФС України в Харківській області проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства "ГЛАЗГО-08" (податковий номер 35974177) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.

За результатами перевірки ГУ ДФС України в Харківській області складено Акт № 3955/20-40-14-01-08/35974177 від 24.05.2017 року.

Згідно висновків вказаного акту перевірки, перевіряючими встановлено наступні порушення ПП "ГЛАЗГО-08" вимог податкового законодавства:

- відсутність об'єктів оподаткування у ПП ТЛАЗГО-08" по операціях з придбання товару у постачальника - ТОВ "АГРІЛОГ" та по операціях з продажу цього товару ТОВ "АГРОТЕХНІК", в розумінні ст. 134. ст. 185 Податкового кодексу України;

- п. 44.1 ст. 44. п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 977746.00 грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 977746,00 грн.;

- п. 198.1. п. 198.3. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на 1086299.00 грн., в тому числі за березень 2015 року на суму 507810.00 грн., за червень 2015 року на 475024,00 грн., за вересень 2015 року на 3776.00 грн., за листопад 2015 року на 82459,00 грн., за травень 2016 року на 16851,00 грн., за червень 2016 року на 379 грн.; завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2016 року на 86 грн.

На підставі висновків вказаного Акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0001231401 від 08.06.2017 року, яким ПП ТЛАЗГО-08" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 970746,00 грн.;

- № 0001241401 від 08.06.2017 року, яким ПП ТЛАЗГО-08" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1357873,75 грн., з яких 1086299,00 грн. - за основним платежем, 271574,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0001251401 від 08.06.2017 року, яким ПП ТЛАЗГО-08" зменшено суму від»ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 86 грн та застосовано суму штрафних санкцій з податку на додану вартість 0 грн.;

- № 0001261401 від 08.06.2017 року, яким ПП ТЛАЗГО-08" зменшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 460000,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів перевіряючи податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0001231401 від 08.06.2017 року, № 0001241401 від 08.06.2017 року, № 0001251401 від 08.06.2017 року, № 0001261401 від 08.06.2017 року на відповідність наведеним вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а також подані сторонами по справі докази, приходить до висновку, що вказані рішення прийнято необґрунтовано, з огляду на наступне.

В перевіряємий період позивач мав наступні взаємовідносини.

01.11.2015 р. між ТОВ "ЄВРОСПЕЦПРОЕКТ" (в якості Поставщика) та ПП "ГЛАЗГО-08" (в якості Покупця) було укладено Договір № 01/11/15 на поставку товару.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем було надано: специфікацію, видаткову накладну, податкову накладну, платіжні доручення.

Фізичне переміщення товару підтверджується ТТН № 15 від 17.11.2015 р.

В подальшому придбаний товар було використано ПП "ГЛАЗГО-08" при організації власної господарської діяльності, а саме: реалізовано на користь ПП "ВИДАВНИЧИЙ БУДИНОК ПЕРЛИНА" на виконання умов Договору поставки № 12/11/15 від 12.11.2015 р., що підтверджено видатковою накладною, довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, податковою накладною, виписками банку.

12.06.2015 р. між ТОВ "ФАЛЬКОН СТРІТ" (в якості Продавця) та ПП "ГЛАЗГО-08" (в якості Покупця) було укладено Договір № 12/06-15 на поставку товару.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем було надано: видаткові накладні, податкові накладні.

Фізичне переміщення товару підтверджується Товарно-транспортними накладними.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані ПП "ГЛАЗГО-08" шляхом передачі на користь ТОВ "ФАЛЬКОН СТРІТ" простого векселя на суму 2 872 800,00 грн., що підтверджується Актом прийому-передачі простих векселів від 01.07.2017 р. та Простим векселем Серії АА 1521465 від 01.07.2017 р. на суму 2 872 800,00 грн.

В подальшому придбаний товар було використано ПП "ГЛАЗГО-08" при організації власної господарської діяльності, а саме: задіяно у виробництві готової продукції, перелік та вартість якої вказано у Специфікації, на замовлення ТОВ "СЛАВЕНА" згідно Договору № 1 на виконання видавничих та поліграфічних послуг від 04.01.2013 р.

Факт використання ПП "ГЛАЗГО-08" придбаного у ТОВ "ФАЛЬКОН СТРІТ" товару для виготовлення поліграфічної продукції на замовлення ТОВ "СЛАВЕНА" підтверджується актами списання матеріальних цінностей у виробництво.

Господарські операції з виготовлення поліграфічної продукції на замовлення ТОВ "СЛАВЕНА" підтверджено актами здачі-прийняття робіт (надання послуг, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, випискою банку.

03.03.2015 р. між ТОВ "ДЖЕМИРІ" (в якості Продавця) та ПП "ГЛАЗГО-08" (в якості Покупця) було укладено Договір № 03/03-15 на поставку товару.

В підтвердження фактичного виконання господарських операцій за вказаним договором позивачем було надано видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

Фізичне переміщення товару підтверджується Товарно-транспортними накладними.

В подальшому частину придбаного товару було використано ПП "ГЛАЗГО-08" при організації власної господарської діяльності, а саме: реалізовано на користь ПП "ВИДАВНИЧИЙ БУДИНОК ПЕРЛИНА" на виконання умов Договору № 5/03/15 про поставку товару від 05.03.2015 р., в підтвердження чого надано специфікацію, видаткову накладну, довіреність, податкову накладну.

Крім того, частину придбаного товару було використано ПП "ГЛАЗГО-08" при організації власної господарської діяльності, а саме: задіяно у виробництві готової продукції, перелік та вартість якої вказано у Специфікації, на замовлення ТОВ "СЛАВЕНА" на виконання умов Договору № 1 на виконання видавничих та поліграфічних послуг від 04.01.2013 р., що підтверджено актами списання матеріальних цінностей у виробництво, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), накладними на передачу готової продукції, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, випискою банку.

23.06.2014 р. між ТОВ "АГРІЛОГ" (в якості Постачальника) та ПП "ГЛАЗГО-08" (в якості Покупця) було укладено Договір № 11 на поставку товару.

В підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за вказаним договором позивачем було надано видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

В подальшому придбаний товар було використано ПП "ГЛАЗГО-08" при організації власної господарської діяльності, а саме: реалізовано на користь ТОВ "АГРО-ТЕХНІК" на виконання умов Договору поставки № П-01 від 24.06.2014 р.

Господарські операції з продажу товару на користь ТОВ "АГРО-ТЕХНІК" підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, виписками банку.

Видами діяльності позивача є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 17.23 Виробництво паперових канцелярських виробів; 18.12 Друкування іншої продукції; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання, для здійснення яких він має відповідні матеріальні активи та трудовий персонал.

ПП "ГЛАЗГО-08" має трудові ресурси (найманих працівників), необхідні для здійснення ним виробничої діяльності, що підтверджується наказами по особовому складу з 2008 по 2014 роки, штатними розписами за період з 2014 по 2016 роки, звітами за формою 1-ДФ за період з 2015 по 2016 роки з доказами про їх подання до контролюючого органу.

Також ПП "ГЛАЗГО-08" має в наявності виробничі приміщення, що підтверджується договором суборенди № 272/13-Ор від 25.12.2013 р., договором суборенди № 1 від 02.06.2014 р. з актом прийому-передачі приміщення, договором оренди приміщення № 5 від 20.07.2014 р.

Наявність у ПП "ГЛАЗГО-08" обладнання для виробничих потреб та транспорту для перевезень підтверджується актом введення в експлуатацію основних засобів № 1 від 12.12.2011 р., інвентарною карткою № 1 від12.12.2011 р., актом введення в експлуатацію основних засобів № 2 від 12.12.2011 р., інвентарною карткою № 2 від12.12.2011 р., договором № 1 суборенди обладнання від 20.05.2014 р., договором оренди будівельного інструменту № 1 від 10.01.2014 р. з переліком та актом прийому-передачі, відомістю по амортизації основних засобів від 31.01.2016 р., договором оренди автомобіля № 1 від 01.01.2016 р.

Отже, колегія суддів зазначає, що надані позивачем документи підтверджують реальність спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ "ЄВРОСПЕЦПРОЕТ", ТОВ "ФАЛЬКОН СТРІТ", ТОВ "ДЖЕМИРІ", ТОВ "АГРІЛОГ".

За висновком контролюючого органу, між позивачем та його контрагентами ТОВ "ЄВРОСПЕЦПРОЕТ", ТОВ "ФАЛЬКОН СТРІТ", ТОВ "ДЖЕМИРІ", ТОВ "АГРІЛОГ" не відбулось реальних фінансово-господарських правовідносин; дійсний зміст задекларованих операцій полягав лише в документальному оформленні ланцюгового руху товару через низку недобросовісних підприємств-посередників, що призвело до одержання платником необґрунтованої податкової вигоди у вигляді податкового кредиту з ПДВ та зменшення суми грошового зобов»язання з податку на прибуток.

Колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, укладених платником податку договорів.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Вимоги до підтвердження даних, наведених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням має містити дві обов'язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, податковий кредит складається із сум податку на додану вартість нарахованого (сплаченого) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, видана платником податку.

Між тим, колегія суддів зазначає, що податкова накладна не є вичерпним первинним документом для нарахування податкового кредиту з ПДВ, оскільки визначальною умовою для формування податкового кредиту за певними господарськими операціями є реальне здійснення цих господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем документи підтверджують реальність спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ "ЄВРОСПЕЦПРОЕТ", ТОВ "ФАЛЬКОН СТРІТ", ТОВ "ДЖЕМИРІ", ТОВ "АГРІЛОГ".

Відповідно до пп. 134.1.1. п.134.1. ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено документально фактичне виконання господарських операцій за переліченими вище договорами з ТОВ "ЄВРОСПЕЦПРОЕТ", ТОВ "ФАЛЬКОН СТРІТ", ТОВ "ДЖЕМИРІ", ТОВ "АГРІЛОГ", колегія суддів приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту та витрат за такими договорами.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неправомірності формування податкового кредиту позивача через ненадання сертифікатів якості на товар з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.п.1.2.п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704 (надалі-Положення) встановлено, що записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів. Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Отже, дані податкового обліку платника податків мають бути підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку.

Між тим, сертифікати якості не є тими первинними документами, які підтверджують право на податковий кредит позивача. Також, сертифікати якості не відображають зміст господарських операцій з поставки товару, а лише є додатковими доказами підтвердження обставин придбання товару та реального виконання господарських операцій.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутність сертифікатів якості не може бути обґрунтованою підставою для висновку про заниження платником податків грошових зобов'язань з ПДВ.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неправомірності формування податкового кредиту позивача по господарським операціям з ТОВ «АГРІЛОГ» через ненадання товарно-транспортних накладних, оскільки однією з умов поставки за договором поставки від 23.06.2014 року №11 є місце поставки-склад замовника, а отже в такому разі у позивача відсутній обов'язок на складання ТТН.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем, який заперечує проти позову, не доведено наявність у позивача обов'язку зі складання ТТН по господарським операціям з ТОВ «АГРІЛОГ».

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту, оскільки за даними реєстру облікових карток суб»єктів фіктивного підприємництва бази даних АФС «Податковий блок» відносно контрагентів ТОВ "ЄВРОСПЕЦПРОЕТ", ТОВ "ФАЛЬКОН СТРІТ", ТОВ "ДЖЕМИРІ" порушено кримінальні справи за ст.205 КК України, тому видані від імені останніх первинні документи не можуть підтверджувати фактичне здійснення господарських операцій, а отже й бути підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідачем не доведено наявність вироку у таких справах, яким було б встановлено обставини нереальності або незаконності операцій з поставки товару, що відбувалися між позивачем та його контрагентами.

Згідно з частиною другою статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Реальність вчинення господарських операцій підтверджується первинними документами складеними на виконання спірних господарських операцій.

Також чинне законодавство України покладає відповідальність на особу, яка вчинила порушення певних норм податкового законодавства, і не містить норм, які можуть бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

Отже, платник податків не має повноважень та обов'язку відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання контрагентом його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, обов'язку сплати податку, а також вчинення інших дій, пов'язаних з провадженням господарської діяльності контрагента.

Якщо податковий орган володіє інформацією про такі зловживання зі сторони певної юридичної особи, він може вжити необхідних заходів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, такі заходи є неприпустимими за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь платника податків у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення.

За умови своєчасного та повного виконання платником податків своїх податкових обов'язків, неможливості з його сторони забезпечити дотримання контрагентом обов'язків щодо декларування та сплати ПДВ, а також відсутності інформації про порушення контрагентом правил оподаткування, про які платник податків знав чи міг знати, останній не повинен нести відповідальність за наслідки не виконання постачальником його обов'язків.

Таким чином, дефектність та навіть фіктивність контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність останнього з протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність господарських операцій, а тому не є вичерпним доказом при встановленні або нереальності операції, або відсутності в ній ділової мети.

Отже, позивачем були вчинені всі необхідні дії для досягнення конкретних економічних результатів від господарських операцій з ТОВ "ЄВРОСПЕЦПРОЕТ", ТОВ "ФАЛЬКОН СТРІТ", ТОВ "ДЖЕМИРІ".

За змістом положень ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам апелянт, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду апеляційної інстанції достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Перевіривши дійсність господарських взаємовідносин позивача з контрагентами, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту та витрат за наслідками господарських відносин з ТОВ "ЄВРОСПЕЦПРОЕТ", ТОВ "ФАЛЬКОН СТРІТ", ТОВ "ДЖЕМИРІ", ТОВ "АГРІЛОГ".

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2017р. по справі № 820/2504/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 28.11.2017 р.