Ухвала суду № 70581605, 21.11.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, про скасування рішення та зобов'язання поновити запис про право власності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просила суд: скасувати рішення про державної реєстрації прав та їх обтяжень, індексний номер: 33571839 від 26.01.2017 року 11:27:55, номер запису про право власності 18714075, реєстраційний номер нерухомого майна 248743051208, винесене державним реєстратором Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець Олександром Володимировичем; зобов'язати Одеську філію Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» поновити запис про право власності номер: 13288903, дата, час державної реєстрації: 12.02.2016 року 14:21:55, державний реєстратор: приватний нотаріус Сминтина Ольга Леонідівна Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області, підстава виникнення права власності: договір дарування, серія та номер, реєстр. № 41, виданий 12.02.2016 року, видавник приватний нотаріус Сминтина Ольга Леонідівна Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28280740 від 17.02.2016 року 09:35:02, приватний нотаріус Сминтина Ольга Леонідівна Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області, власник ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2, виданий 15.09.2005 року, видавник: Оболонський РУ ГУ МВС України в м. Києві, країна громадянства: Україна, реєстраційний номер об'єкта нерухомості 248743051208, об'єкт нерухомості: інше комплекс будівель та споруд «ІНФОРМАЦІЯ_1» (об'єкт незавершеного будівництва), об'єкт житлової нерухомості: ні, адреса: АДРЕСА_1, розмір частки: 34/100, додаткові відомості: ці 34/100 часток складаються з: пляжне бунгало літ, «А», загальною площею 245.3кв.м., житловою площею 123,2 кв.м., який було припинено 24.01.2017 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33571839 від 26.01.2017 року 11:27:55, номер запису про право власності 18714075, реєстраційний номер нерухомого майна 248743051208, державний реєстратор Кравець Олександр Володимирович, Одеська філія Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року заявлений позов задоволено. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33571839 від 26.01.2017 року 11:27:55, номер запису про право власності 18714075, реєстраційний номер нерухомого майна 248743051208, винесене державним реєстратором Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець Олександром Володимировичем.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, третя особа подала апеляційну скаргу на вказане рішення суду, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи дана справу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

На думку колегії суддів, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм права з огляду на нижченаведене.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви, як на підставу для заявлення даного позову, позивач посилається на ту обставину, що 12.02.2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 укладено договір дарування 34/100 комплексу будівель та споруд «ІНФОРМАЦІЯ_1» (об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 0,6005 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що складається з: пляжне бунгало літ, «А», загальною площею 245.3кв.м., житловою площею 123,2 кв.м.), у зв'язку з чим, 12.02.2016 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сминтиною О.Л. за позивачем зареєстрованого право власності на вищеозначений об'єкт нерухомості.

Однак, як зазначила позивач, 24.01.2017 року, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33571839 від 26.01.2017 року 11:27:55, номер запису про право власності 18714075, реєстраційний номер нерухомого майна 248743051208, державним реєстратором Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Кравець Олександром Володимировичем спірний об'єкт нерухомості зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі рішення суду.

Позивач просить скасувати наведене рішення відповідача, оскільки 34/100 комплексу будівель та споруд «ІНФОРМАЦІЯ_1» (об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1) на момент проведення державної реєстрації в Державному реєстрі прав зареєстровано за ОСОБА_3 та належить останній на підставі договору дарування.

При цьому, позивач не зазначила, яким чином порушуються її права саме у сфері публічно-правових відносин.

В свою чергу, звертаючись із апеляційною скаргою, третя особа посилається на правовірність рішення відповідача щодо держаної реєстрації права власності за останнім, оскільки таке право у третьої особи виникло на підставі рішення суду.

Таким чином, вбачається, що фактично спір у справі виник між позивачем та третьою особою про право власності на наведений об'єкт нерухомості, а тому не є публічно-правовим, а носить майновий характер і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зазначені висновки колегії суддів щодо наявності в даних відносинах саме спору про право цивільне підтверджуються і наявними в матеріалах справи рішеннями суддів, прийнятих за результатами розгляду позовних заяв третьої особи про визнання права власності на спірний об'єкт незавершеного будівництва.

Таким чином, даний спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

При цьому, доходячи такого висновку, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду України, викладені, зокрема, у постановах від 14.06.2016 року № 21-41а16 (826/4858/15) та від 11.04.2017 року № 808/2298/15.

За приписами частини 1 статті 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Отже, за суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду цивільними судами у порядку, визначеному нормами ЦПК України.

Вищезазначені положення процесуального закону судом першої інстанції залишені поза увагою.

Пунктом 1 частини 1 статті 157 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За правилами пункту 4 частини 1 статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в цій справі суд першої інстанцій не правильно застосував згадані норми процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково, скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року - скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Одеської філії Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, про скасування рішення та зобов'язання поновити запис про право власності - закрити.

Роз'яснити позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець