Ухвала суду № 70581407, 27.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.,

з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2017 року про залишення без розгляду його позовної заяви до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ :

20 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - ГУ НП у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо звільнення, визнання протиправним та скасування наказу від 13 травня 2017 року № 98 о/с, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду від 6 жовтня 2017 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. На думку апелянта, строк звернення громадянина України до суду з оскарженням наказу про звільнення з роботи починає свій перебіг не від дати видачі наказу, а від дати про його вручення працівнику або з часу вручення йому трудової книжки.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апелянта, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких мотивів.

Залишаючи без розгляду позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки приписи ч. 3 ст. 99 КАС України передбачають чіткі критерії для початку перебігу строку звернення до адміністративного суду, а саме коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав, то ознайомлення з текстом оскаржуваного наказу таким критерієм не відповідає і не може бути застосоване судом до спірних правовідносин.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, апеляційний суд виходить із таких міркувань.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

При цьому відповідно до положень ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як слідує з позовної заяви ОСОБА_2, про своє звільнення він дізнався 2 серпня 2017 року, у зв'язку із чим 8 серпня 2017 року ним було подано до ГУ НП у Волинській області заяву із проханням направити йому рекомендованою поштовою кореспонденцією із повідомленням про вручення копію наказу про звільнення та оригінал трудової книжки.

При цьому з матеріалів справи видно, що позивач у період з 16 травня 2017 року по 2 серпня 2017 року перебував на лікуванні в комунальному закладі «Ківерцівське районне територіальне медичне об'єднання».

Листом від 18 серпня 2017 року № 170-М/01/12/7-2017 ГУ НП у Волинській області надіслано позивачу витяг з наказу про звільнення та трудову книжку, які отриманні ОСОБА_2 22 серпня 2017 року.

Будь-яких доказів того, що ОСОБА_2 було відомо про порушення права, за захистом якого він звернувся із даним позовом, раніше матеріали справи не містять.

Відтак, на переконання апеляційного суду, з урахуванням наведених обставин у даному випадку слід вважати, що позивач отримав можливість дізнатися про порушення свого права на службу у поліції з часу ознайомлення з текстом оскаржуваного наказу і висновок суду першої інстанції про недотримання ОСОБА_2 строку звернення до адміністративного суду є помилковим.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції при залишенні без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 невірно встановив фактичні обставини справи та допустив порушення норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року та направити справу № 803/1213/17 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Л.П.Іщук

І.М.Обрізко

Ухвала у повному обсязі складена 28 листопада 2017 року.