Постанова № 70581272, 28.11.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Хоменко Д.Є.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 року справа №227/1722/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Ястребової Л.В, суддів Гаврищук Т.Г.,Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2017 року у справі № 227/1722/17 за позовом ОСОБА_2 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, призначити пенсію за віком на пільгових умовах,-

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2017 року ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (надалі - відповідач, Управління) про визнання протиправним та скасування рішення № 1494 від 19.05.2017 року відповідача про відмову в зарахуванні до пільгового стажу період роботи в ДП «Шахта» Постниковська» з 01.07.2006 року по 31.07.2008 року за списком № 1 - «шахтарі» в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем та зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з урахуванням пільгового стажу, у т.ч. в ДП «Шахта» Постниковська» з 01.07.2006 року по 31.07.2008 року за списком № 1 - «шахтарі» в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем з моменту звернення за призначенням пенсії (а.с. 2-3).

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецькоїобластівід 06 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Рішення №1494 від 19.05.2017р. Добропільського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 період роботи в ДП «Шахта «Постніківська» з 01.07.2006р. по 31.07.2008р. за Списком №1 «шахтарі» в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем.

Зобов'язано Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з урахуванням всього пільгового стажу, у томи числі період роботи в ДП «Шахта «Постніківська» з 01.07.2006р. по 31.07.2008р. за Списком №1 «шахтарі» в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем, з моменту звернення за призначенням пенсії(10 травня 2017 року).

Вважаючи, що спірна постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення у даній справі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що зарахування періоду роботи позивача з 01.07.2006 року по 21.07.2008 року до пільгового стажу роботи по трудовій книжці не вбачається можливим по причині того, що трудова книжка не містить відомостей про проведення та результати атестації робочих місць по ДВАТ Шахта «Постніковська ДХК «Шахтарськантрацит» у цей період. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», в якій зазначено, щ дія цього Закону поширюється на працівників, які відпрацювали на підземних роботах не менш, як 15 років, вказуючи, при цьому, що у позивача пільговий стаж складає 14 років 11 днів, тому пенсія останньому не може бути обчислена у відповідності до вказаного вище Закону. Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про зобов'язання Управління здійснити перерахунок пенсії, в силу положень ст. 162 КАСУ не вправі був перебирати на себе повноваження у сфері перерахунку пенсій та самостійно визначати чи достатньо наявного у позивача підземного стажу для, зокрема, перерахунку пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки такі повноваження відносяться до компетенції пенсійного фонду. До того ж, на переконання апелянта, суд першої інстанції, зобов'язуючи стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Добропільського об'єднаного УПФУ Донецької області на користь позивача судового збору, не звернув увагу, що Управління звільнено від сплати судового збору на підставі п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому, понесені судові витрати підлягають поверненню з Державного бюджету України (а.с. 92-94).

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.

Позивач, ОСОБА_2, з 13 травня 2011 року перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шахтарському районі Донецької області, як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради від 18 листопада 2014 року № 1422001439 є внутрішньо переміщеною особою, яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15,48).

14 серпня 2014 року позивач звернувся до Добропільського об'єднаного УПФУ Донецької області із заявою про запит з УПФУ в м. Шахтарську та Шахтарському районі та виплату пенсії за фактичним місцем проживання (а.с. 41).

На підставі розпорядженням № 7201 від 22.08.2014 року ОСОБА_2 взято на облік як отримувача пенсії за віком (а.с. 35).

У лютому 2017 року позивач звертався до відповідача із заявою про обчислення пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» на яку Управлінням, листом від 13.02.2017 року № 14/Г-02-01-06 надано відповідь, в якій останній повідомив позивача, що відповідно до вимог вищевказаної норми, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 % середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, зазначивши, при цьому, що за даними електронної пенсійної справи, пільговий стаж позивача за списком № 1 «Шахтарі» складає 14 років 11 днів, що є недостатнім на обчислення пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Відповідач також зазначив, що надати пояснення стосовно зарахування періоду роботи з 01.07.2006 року по 21.07.2008 року за списком № 1 «Шахтарі» немає можливості , оскільки виплата пенсії здійснюється відповідно до даних електронної справи (а.с. 10).

01 березня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати до його стажу роботи період з 01.07.2006 року по 31.07.2008 року на ДП «Шахта «Постніковська» у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті і на підставі цього, призначити пенсію на пільгових умовах у відповідності до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (а.с. 9).

Листом від 15.03.2017 року № 25 (14)/Г-02-01-15 Управлінням надано позивачу відповідь, яка є аналогічної відповіді, яка надана позивачу листом від 13.02.2017 року 14/Г-02-01-06, додатково повідомивши, що позивач не звертався до Управління із заявою про перерахунок пенсії та пакетом необхідних документів (а.с. 11).

10 травня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.

19 травня 2017 року відповідачем прийнято рішення № 1494 «Про незарахування стажу», посилаючись, серед іншого, на те, що зарахувати період роботи позивача з 01.07.2006 року по 31.07.2008 року ДП «Шахта «Постніковська» у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті неможливо врахувати, оскільки ОСОБА_2 не надана довідка про підтвердження трудового стажу для перерахунку пенсії, передбачена п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (далі - Порядок № 637) та копії наказів про проведення атестації робочих місць (а.с. 8).

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено пільговий стаж роботи у вказаний період.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 8, 10 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а не з заявою про перерахунок пенсії по страховому стажу (а.с. 7).

Відповідно до ст..1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно зі статтею 8 цього Закону, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 % середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Отже, положення вказаного пункту передбачають, віднесення період роботи до пільгового стажу незалежно від дати внесення посади або професії до Списків, за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Аналіз норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» є праця особи на підземних роботах, що містяться у Списку № 1 не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року.

Праця позивача у спірний період за професією, що передбачена Списком № 1 чинним на період роботи позивача, не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).

За приписами п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Тобто, норма прямо передбачає підтвердження спеціального стажу даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, у разі розміщення підприємства в районах проведення антитерористичної операції.

Відповідний стаж роботи позивача на посаді передбаченій Списком № 1 підтверджено: записами у трудовій книжці (а.с.21), довідкою про підземні виходи (а.с.23) та даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_2Б.) (а.с.64-67).

Вищезазначене свідчить, що позивачем надано усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження пільгового стажу.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на відсутність даних щодо проведення атестації у спірний період та неможливість проведення зустрічної перевірки (отримання уточнюючих довідок та наказів на атестацію) по причині проведення АТО, оскільки п.20 Порядку № 637 передбачає зарахування спеціального стажу на підставі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Крім того, відповідно до записів у трудовій книжці, позивач у період з 26.02.2003 року по 27.02.2009 року працював в ДВАТ «Шахта «Постнівська» ДХК Шахтарськантрацит» (в подальшому відокремлений підрозділ "Шахта" Постниковська "Державного підприємства" Шахтарськантрацит", відокремлений підрозділ" Шахтоуправління "Шахтарське-глибоке" Державного підприємства "Шахтарськантрацит", відокремлений підрозділ "Шахтоуправління" Шахтарське-глибоке "Державного підприємства" Донецька вугільна енергетична компанія", відокремлений підрозділ" Шахтоуправління "Шахтарське-глибоке" Державного підприємства "Шахтарськантрацит", відокремлений підрозділ "Шахта" Постниковська "Державного підприємства" Шахтарськантрацит ", Державне підприємство" Шахта "Постниковська". відокремлений підрозділ "Управління допоміжного виробництва" Державного підприємства "Шахтарськантрацит") в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було фактично зараховано до пільгового стажу частково вищезазначений період роботи з підстав підтвердження проведення атестації та не зараховано період з 01.07.2006 року по 31.07.2008 року за відсутністю даних проведення атестації.

Проте, відповідно до матеріалів справи, позивач фактично працював увесь час на тому ж підприємстві, за тією ж професією та за тими ж умовами праці. Отже , умови праці позивача не змінювались, що також підтверджується довідкою про підземні виходи, а тому підстав для не зарахування вказаного періоду у відповідача не було.

Також, колегія суддів зазначає, що за вимогами чинного законодавства, неможливість проведення зустрічної перевірки не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи при його підтвердженні записами у трудовій книжці та іншими документами.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав. Отже суд першої інстанції правомірно взяв до уваги інформацію, яка міститься в копії довідки про пільговий стаж позивача, яка не суперечить та не спростовує фактичні дані, наявні в трудовій книжці позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Отже, з урахуванням пільгового стажу роботи по Списку № 1, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на зарахування спірного періоду роботи.

Стосовно посилання позовних вимог в частині зобов'язання здійснити перерахунок відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», колегія суддів зазначає наступне.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне питання є перерахунок розміру пенсії з моменту призначення урахуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог з застосуванням положень ст.11 КАС України, а саме, обрання іншого способу захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення, колегія суддів дійшла до висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням висновку суду.

Стосовно посилання апелянта на те, що судом при стягнення з відповідача сум судового збору не враховано звільнення його від сплати судового збору, колегія суддів зазначає, що аналіз ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє дійти висновку, що сплата судового збору відрізняється за своєю суттю від розподілу судових витрат. Останній є частиною відновлення порушеного права, тому задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції правомірно здійснив розподіл судових витрат, стягнувши сплачений судовий збір на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень. До ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України зміни щодо звільнення Пенсійного фонду України та його органів від розподілу судових витрат не вносились.

На підставі встановлених обставин справи та наведених норм законодавства, якими регулюються спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції частково невірно вирішив справу в зв'язку з порушенням норм матеріального закону, внаслідок чого постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.195 ч.1, ст.197, ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п. 4, ст.205 ч.2, ст. 207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2017 року у справі № 227/1722/17, - задовольнити частково.

Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2017 року у справі № 227/1722/17, - скасувати.

Позов ОСОБА_2, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення №1494 від 19.05.2017р. Добропільського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 період роботи в ДП «Шахта «Постніківська» з 01.07.2006р. по 31.07.2008р. за Списком №1 «шахтарі» в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем.

Зобов'язати Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням всього пільгового стажу, у томи числі період роботи в ДП «Шахта «Постніківська» з 01.07.2006р. по 31.07.2008р. за Списком №1 «шахтарі» в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем, з моменту звернення за призначенням пенсії(10 травня 2017 року).

Стягнути з бюджетних асигнувань Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (іпн.НОМЕР_1), понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді: Т.Г. Гаврищук

І.Д. Компанієць