Ухвала суду № 70579286, 28.11.2017, Львівський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову

28 листопада 2017 року № 813/4096/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції у Львівській області про визнання протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції у Львівській області щодо подання заявки на реалізацію майна в межах зведеного виконавчого провадження №38011444 та зобов’язання відповідача вчинити дії із зняття майна із реалізації.

Ухвалами суду від 13.11.2017 року у даній адміністративній справі відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

28.11.2017 року до суду надійшла заява від представника позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову (в порядку ст. 117 КАС України).

У вказаній заяві представник позивача просить суд зупинити реалізацію квартири АДРЕСА_1, що відбувається у межах зведеного виконавчого провадження №38011444 до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.

Подане клопотання представник позивача мотивує тим, що вказану квартиру передано на реалізацією за заявкою відповідача від 14.06.2017 в межах зведеного виконавчого провадження №38011444. Дії відповідача по передачі квартири на реалізацію є протиправними, оскільки в межах зведеного виконавчого провадження немає жодного виконавчого провадження на виконання виконавчого документа. Такі дії і є предметом оскарження у даній справі. У випадку ж реалізації квартири існує очевидна небезпека заподіяння значної шкоди правам, свободам та інтересам позивача, адже позивач втратить право власності на квартиру, для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а за певних умов відновлення такого права буде взагалі неможливим.

Представник позивача в судовому засіданні клопотання про забезпечення позову підтримав з підстав, наведених у ньому, просив клопотання задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце проведення судового засідання. Клопотань про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило.

Розглянувши клопотання позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується це клопотання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду даного клопотання, суд встановив наступне.

Як вбачається із постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про об’єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 26.03.2013 року, та постанов державного виконавця про приєднання виконавчих проваджень до зведеного виконавчого провадження від 27.09.2013 року та від 10.11.2014 року у зведеному провадженні №38011444 об’єднано: виконавче провадження №22079169 із виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 30.09.2010 року, реєстровий номер 1817 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1; виконавче провадження №22079734 із виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 30.09.2010 року, реєстровий номер 1816, про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1; виконавче провадження №36981679 із виконання виконавчого листа №2-1578/11, виданого Шевченківський районним судом м. Львова про стягнення грошових коштів із позивача; виконавче провадження №45264604 із виконання виконавчого листа №2-1577/11, виданого Шевченківський районним судом м. Львова про стягнення грошових коштів із позивача; виконавче провадження №39799346 із виконання виконавчого листа №2-3125/2009р., виданого Шевченківський районним судом м. Львова про стягнення грошових коштів із позивача.

Постановами державного виконавця від 06.03.2017 року із зведеного виконавчого провадження №38011444 було виведено усі виконавчі провадження, а саме виконавчі провадження під номерами: №22079169, №22079734, №36981679, №45264604, №39799346.

Після виведення усіх виконавчих проваджень із зведеного виконавчого провадження, а саме 14.06.2017 року, відповідачем передано на реалізацію квартиру АДРЕСА_1. Із заявки на реалізацію вбачається, що таке майно передано в межах зведеного виконавчого провадження №38011444.

Предметом оскарження у даній справі є дії відповідача зі передачі майна на реалізацію та зобов’язання вчинити дії із зняття майна із реалізації.

Суд, оцінюючи доводи позивача щодо очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, а також ускладнення захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, враховує таке.

Згідно з ч.1 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Приписами ч.ч.1-3 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 вказаного Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до п.п.2, 4, розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.09.2016 №2831/5, організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор перевіряє повноту заповнення заявки.

Відповідно до п.3, розділу ІІІ вказаного Порядку організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Після внесення лота до Системи автоматично визначається строк для підготовки до проведення торгів, реєстрації учасників, огляду майна, який становить у даному випадку 30 календарних днів.

Суд бере до уваги, що з моменту передання майна на реалізацію, незважаючи на оскарження дій із такого передання, відсутні будь-які перешкоди для безпосередньої реалізації майна.

Відповідно до п.п. 8, 9 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.09.2016 року №2831/5, акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги. У разі придбання рухомого майна акт про проведені електронні торги є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.

Частина 1 ст.244-2 КАС України встановлює обов'язковість висновків Верховного Суду України як для судів всіх інстанцій, так і для суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно правовий акт, що містить норми права, щодо яких Верховним Судом України прийняте рішення.

У постанові від 23.09.2014 у справі 3-112гс14 Верховний Суд України дійшов правового висновку, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

У ч. 2 ст.388 ЦК України передбачено, що майно не може витребовуватись від добросовісного набувача, якщо воно продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Як вбачається із заявки на реалізацію майна його вартість визначена у сумі 2 768 000 грн.

Як наслідок, продовження процедури реалізації майна позивача створює очевидну небезпеку заподіяння значної шкоди правам, свободам та інтересам, а також унеможливлює захист таких прав, свобод та інтересів ОСОБА_3 без вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на висновки Верховного Суду України, а також норми ст.388 Цивільного кодексу України в їх системному зв'язку із нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.5 розділу XI Порядку реалізації арештованого майна майно може бути знято із торгів за постановою державного виконавця. Зобов’язати вчинити такі дії просить позивач у даній справі.

Разом з тим п.2 розділу XI Порядку передбачає такий тимчасовий захід як зупинення реалізації майна. Серед підстав зупинення може бути зупинення вчинення виконавчих дій у випадках, визначених Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.3 ст.34 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність повноважень суду зупинити реалізацію арештованого майна. При цьому, суд зазначає, що зупинення реалізації арештованого майна фактично означає заборону вчиняти відповідні дії, а отже вжиття такого роду заходу забезпечення позову в повному обсязі узгоджується як з ч.4 ст.117 КАС України, так і з п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В :

Клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити повністю.

Вжити заходи забезпечення адміністративного позову у справі №813/4096/17 до набрання законної сили рішенням суду, а саме зупинити реалізацію квартири АДРЕСА_1, що відбувається у межах зведеного виконавчого провадження №38011444.

Ухвалу суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Якщо ухвалу постановлено в письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 29 листопада 2017 року.

Суддя (підпис) Сакалош В.М.

Ухвала законної сили не набрала.

Суддя Сакалош В.М.