Ухвала суду № 70578920, 23.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 листопада 2017 рокусправа № 804/3108/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.

судді: Суховаров А.В. Головко О.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна» звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.05.2017 № 0005991303, № 0006001303, № 0004751407, № 0004781407.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки контролюючого органу за результатом проведеної перевірки є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені без належного дослідження наданих позивачем до перевірки первинних документів та з помилковим застосуванням норм податкового законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року позов задоволено. Визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 03.05.2017 р. № 0005991303, № 0006001303, № 0004751407, № 0004781407.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідно до карток особових рахунків підприємства встановлено, що ТОВ «Україна» сплачено до державного бюджету суму ПДВ у розмірі 122 566,00 грн., в тому числі суму ПДВ від реалізації трактора у розмірі 95 625 грн., та на спец. рахунок у сумі 122 566,00 грн., в тому числі суму ПДВ від реалізації трактора у розмірі 95 625 грн., (дата транзакції ДКСУ від 23.08.2016). Крім цього, позивачем в порушення пункту 187.1 статті 187 ПКУ не відображено у складі податкових зобов'язань загальної декларації за квітень 2016 року суму ПДВ від реалізації трактора Саsе МХ 255 ZARZ06820 (у періоді, в якому відбулась реалізація). З урахуванням розгляду заперечень позивача, платником податків в порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1

статті 187 ПКУ, занижено ПДВ за квітень 2016 року по загальній декларації у сумі 95 625 грн. Позивач здійснив реалізацію трактора Саsе МХ 255 ZARZ06820 2010 року випуску на підставі договору купівлі-продажу від 10.02.2016 року № 1/16. Пунктом 2.3 цього договору передбачено здійснення оплати 100% від вартості товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (про що також зазначено у додатку №1 до договору, таблиця 2). До перевірки та в ході розгляду заперечень позивачем не надано документів стосовно заборгованості позивача перед ТОВ «ТД Агроальянс» та підтвердження, внаслідок чого не відбулося перерахування грошових коштів на рахунки позивача. Накладна № 121 від 18.04.2016 року, яка міститься в матеріалах справи має різні підписи, ПІБ особи, яка отримувала трактор невідома.

Також у перевіряємому періоді позивачем було придбано лінію переробки молока марки СВВ-10, ванну прямокутну для миття обладнання, форми н/ж перфоровані для сиру та аналізатор молока на загальну суму 1 589 776,68 грн., в тому числі ПДВ 264 962,78 грн. Суми ПДВ від придбання вказаного обладнання позивачем відображено в скороченій декларації з ПДВ по рядку 10.1.2 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: підлягають оподаткуванню, придбані за ставкою 7% за податкові періоди березень, квітень, листопад 2016 року. Згідно даних свідоцтва ТОВ «Україна» про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, підприємство не має виду діяльності, пов'язаного з виробництвом молочних продуктів та переробленого молока. Крім того, згідно наданих до перевірки первинних документів на підприємстві відсутня велика рогата худоба. Отже, придбання лінії переробки молока, ванни прямокутної для миття обладнання, форми н/ж перфоровані для сиру та аналізатора молока, не пов'язано з видами діяльності, зазначеними у свідоцтві платника податків, тому позивач не має права на відображення податкового кредиту у спеціальній декларації у сумі ПДВ - 264 963,00 грн. Також відображення позивачем ПДВ за операціями з надання сільськогосподарських послуг по обробці земель та збирання врожаю у складі податкових зобов'язань в скороченій декларації з ПДВ у відповідних податкових періодах є порушенням податкового законодавства, оскільки підприємство не має виду діяльності, пов'язаного з допоміжною діяльністю у рослинництві. Придбання продуктів харчування для приготування обідів підприємство не вирощує самостійно, відповідно воно не належить сільгосппродукції, тож надання послуг з харчування не входить до переліку видів діяльності, визначених пунктом 209.7 статті 209 ПКУ, отже податковий кредит від вартості придбаних продуктів харчування підлягає відображенню у загальній податковій декларації з ПДВ. Також і не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чеку є наслідком застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі, наполягає на її задоволенні.

Представник позивача заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги та заперечень нанеї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджено, у період з 15.02.2017 року по 30.03.2017 року на підставі наказу від 01.02.2017 року № 456, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2014 р. по 31.12.2016 р., за результатами якої складено акт перевірки №3646/04-36-14-03-25515076 від 06.04.2017 року.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.п.185.1 ст.185, п.п.187.1 ст.187, п.п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет загальною сумою 829939,00 грн., у тому числі: квітень 2015 року на суму 3300 грн., листопад 2015 року 73333 грн., грудень 2015 року на суму 545373 грн., квітень 2016 року 191250 грн., листопад 2016 року на суму 13816 грн., грудень 2016 року на суму 2867 грн.;

- п.п.209.10 ст.209 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет в сумі 271189 грн., у тому числі: квітень 2015 року на суму 4658 грн., лютий 2016 року 80,00 грн., березень 2016 року на суму 257288 грн., квітень 2016 року 249,00 грн., травень 2016 року на суму 373,00 грн.;

- п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України, в результаті нецільового використання коштів, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства, які спрямовані на спеціальний рахунок в загальній сумі ПДВ 8552028,00 грн., в тому числі: липень 2014 - 406727 грн., вересень 2014 143928 грн., жовтень 2014 861213 грн., січень 2015 1443151 грн., березень 2015 507713 грн., квітень 2015 219316 грн., травень 2015 3107626 грн., червень 2015 373570 грн., серпень 2015 646381 грн., грудень 2015 149363 грн., лютий 2016 18695 грн., березень 2016 21395 грн., квітень 2016 11887 грн., травень 2016 26568 грн., червень 2016 56568 грн., липень 2016 154628 грн., серпень 2016 89614 грн., вересень 2016 77824 грн., жовтень 2016 99172 грн., листопад 2016 72415 грн., грудень 2016 74820 грн.;

- постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» в частині несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства на загальну суму 19555 грн.;

- п.п.164.1.2 п.164.1 ст.164, п.п.164.2.1, п.п.164.2.5 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.п.169.1.1, п.п.169.1.3 п.169.1 ст.169, п.п.169.4.1, 169.4.2, 169.4.3 п.169.4 ст.169, п.п.170.1.1 п.170.1 ст.170, п.п.176.2.а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України не нараховано та перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в розмірі 263968,93 грн.;

- п.п.1.2 р.161 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України донараховано військовий збір на суму 19728,61 грн., у тому числі: 2015 рік 8330,80 грн., 2016 рік 11397,81 грн.

На підставі вказаного акта 03.05.2017 р. ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0004781407 про збільшення ТОВ «Україна» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» за основним платежем 451 788 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 225 894 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0005991303 про визначення ТОВ «Україна» суми штрафу за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п» у розмірі 510 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0006001303, яким ТОВ «Україна» визначено суму штрафних санкцій за платежем «штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки» у розмірі 97 775 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0006001303, про визначення ТОВ «Україна» грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб» за основним платежем 7 299,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4553,56 грн.

Правомірність прийняти податкових повідомлень-рішень є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що документи, які були надані для перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій та право позивача на формування податкового кредиту, а також формування валових витрат, відсутності належних доказів правомірності прийнятих відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів вважає такий висновок вірним з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 11.2 статті 11 Податкового кодексу України спеціальний податковий режим визначено як систему заходів, що визначає особливий порядок оподатковування окремих категорій господарюючих суб'єктів.

Спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від сплати окремих податків і зборів (пункт 11.3 статті 11 Податкового кодексу України)

Статтею 209 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України визначено спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства на час спірних операцій.

За приписами пункту 209.1 статті 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. (пункт 209.2 статті 209 Податкового кодексу України)

Суми податку на додану вартість, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг. (другий абзац підпункту 209.2.3 пункту 209.2. статті 209 Податкового кодексу України)

Сільськогосподарські підприємства - суб'єкти спеціального режиму оподаткування у строки, встановлені цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, повинні забезпечити перерахування на їхні рахунки у системі електронного адміністрування податку, зазначені у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, коштів у розмірі, достатньому для перерахування до державного бюджету та на спеціальний рахунок, на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду (підпункт 209.2.4 пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України).

За визначенням пунктів 209.5, 209.6 статті 209 Податкового кодексу України платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари/послуги в сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку в загальному порядку.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. (пункт 209.6 статті 209 Податкового кодексу України)

Разом з тим, підпунктом 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД , та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником (пункт 209.7 статті 209 Податкового кодексу України).

Актом перевірки №3646/04-36-14-03-25515076 від 06.04.2017 року встановлено, що у грудні 2015 року реалізовано ТМЦ нижче за собівартість на суму 2 726 867,00 грн. ПДВ 545373,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що у перевіряємому періоді ТОВ «Україна» було здійснено реалізацію трактора Case МХ255 ZARZ06820 на адресу ТОВ «Торговий дім «Агроальянс» на підставі договору купівлі-продажу №1/16 від 10.02.2016 року, про що виписано податкову накладну №48/2 від 18.04.2016 року на загальну суму 1 147 500,00 грн. (ПДВ 161 250,00 грн.).

Вказану податкову накладну відображено у декларації з податку на додану вартість (скорочений режим спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) по рядку 1.1. операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою за період липень 2016 року.

Розрахунок за договором купівлі-продажу №1/16 від 10.02.2016 року здійснення шляхом укладення угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.04.2016 року, яким сторони ТОВ «Україна» та ТОВ «Торговий дім «Агроальянс» погодили зарахування однорідних вимог в сумі 1 147 500 грн. за договором купівлі-продажу №17/16 від 28.01.2016 року та договором купівлі-продажу №1/16 від 10.02.2016 року, тобто фактично реалізації трактора Case МХ255 ZARZ06820 не було, а був обмін на новий Case IN M 25 R2P Magnum 250 CVX #ZFRF 02048 з відповідною доплатою.

Сума ПДВ за вказаною податковою накладною включена ТОВ «Україна» до складу податкових зобов'язань (операції з придбання з ПДВ, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7%) податкової декларації за спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за липень 2016 року.

Вищевикладене спростовує доводи відповідача стосовно заборгованості позивача перед ТОВ «ТД Агроальянс» та підтверджує правомірність формування позивачем податкової звітності.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Україна» як постачальником у перевіряємому періоді укладено ряд договорів на надання послуг з копання саджанців, збирання врожаю, оброблення на прополка полів, а саме: з ТОВ «Зоря» від 09.11.2016 року; з СФГ «ПІК» від 01.12.2016 року; з ФГ «Ксена» від 27.11.2016 року.

Підтвердженням фактичного виконання умов казаних договорів слугують наступні документи: акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 09.11.2016 року на суму 34 720 грн., рахунок-фактура від 01.12.2016 року, виписаний СФГ «ПІК», акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 01.12.2016 року на суму 17 200 грн., акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 27.11.2015 року на суму 345 000 грн., акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 27.11.2015 року на суму 95 000 грн., податкові накладні від 27.11.2015 року №121/2, від 27.11.2015 року №122/2, від 09.11.2016 року №108/2, від 01.12.2016 року №116/2.

Сума ПДВ за вказаними податковими накладними включена ТОВ «Україна» до складу податкового кредиту (операції з придбання з ПДВ, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою) податкової декларації за спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства відповідного звітного періоду.

14.03.2016 року між ТОВ «Україна» (покупець) та ТОВ ВКФ «Укрюжмоноліт» (постачальник) укладено договір поставки №8, згідно умов якого постачальником поставлено товар (обладнання) лінія переробки молока марки СВВ-10 на загальну суму 1 518 138,00 грн., що підтверджено податковою накладною від 28.03.2016 р. №10, від 21.03.2016 р. №7.

Сума ПДВ за вказаними податковими накладними включена ТОВ «Україна» до складу податкового кредиту (операції з придбання з ПДВ, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою) податкової декларації за спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за березень 2016 року.

Придбаний товар супроводжувався сертифікатом відповідності за №UA1.014.0051441-15 (виробник продукції ТОВ ВКФ «Укрюжмоноліт»).

Розрахунок здійснено у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями від 26.11.2016 р., від 21.03.2016 р., від 28.03.2016 р., отже сума ПДВ у розмірі 264 963,00 грн. сплачена шляхом здійснення розрахунку за придбаний товар на адресу ТОВ ВКФ «Укрюжмоноліт».

Оскільки одним із основних видів діяльності ТОВ «Україна» згідно р. 3 п. 3.2.3, п.3.2.1 Статуту підприємства є виробництво продукції тваринництва, тож операція з придбання лінії переробки молока правомірно відображена позивачем по спеціальній декларації.

Протягом перевіряємого періоду ТОВ «Україна» придбано у ТОВ «Зоря» продукти харчування (молоко, яйця, м'ясо), що підтверджено накладними №10 від 14.03.2016 року, №40 від 21.04.2016 року, №55 від 31.05.2016 року, №22 від 29.02.2016 року, рахунками на оплату.

Придбані продукти використані для приготування харчування механізаторів товариства, які задіяні в процесі вирощування зернових і технічних культур, що є основним видом діяльності ТОВ «Україна», тож відносяться до прямих витрат підприємства.

З огляду на те, що всі операції по основному виду діяльності (вирощування зернових культур) відображаються у складі декларації за спеціальним режимом оподаткування, відображення витрат на вказані продукти харчування є правомірним, таким що відповідає вимогам чинного на час вчинення господарської операції податкового законодавства.

22.04.2015 року ТОВ «Україна» (виконавець) укладено з ТОВ «Вінницьке спеціалізоване підприємство «Рембудзв'язок» договір про компенсацію витрат за потрави сільськогосподарської продукції, предметом якого є надання дозволу на прокладення кабелю ВОЛЗ при будівництві об'єкту «Межова-Просяна-Гаврилівка», які проходять через засіяні поля товариства. Вартість послуг складає 19800 грн.

Виконання зобов'язань за вказаним договором підтверджено актом оціночної комісії на компенсацію витрат за потрави сільськогосподарського виробництва на території ТОВ «України» від 23.04.2015 року на суму 19 800 грн., податковою накладною №33/2 від 23.04.2015 року.

Сума ПДВ за вказаною податковою накладною віднесена ТОВ «Україна» до складу податкових зобов'язань (операції з придбання з ПДВ, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7%) податкової декларації за спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за квітень 2015 року.

Головним аргументом контролюючого органу щодо неправомірного віднесення зазначених вище господарський операцій до податкової декларації за спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства є те, що ТОВ «Україна» не має виду діяльності, пов'язаного з виробництвом молочних продуктів та переробленого молока; не має виду діяльності, пов'язаного з допоміжною діяльністю у рослинництві; придбання продуктів харчування для приготування обідів підприємство не вирощує самостійно, відповідно воно не належить сільгосппродукції, тож надання послуг з харчування не входить до переліку видів діяльності, визначених пунктом 209.7 статті 209 ПКУ.

Однак, колегія суддів критично оцінює такий висновок контролюючого органу, з огляду на те, Статутом ТОВ «Україна» визначено, що предметом діяльності товариства є, зокрема, ведення сільськогосподарського виробництва на власних, орендованих та рентних землях; виробництво продукції тваринництва, великої рогатої худоби, свинарство; надання агросервісних та інших послуг жителям сільських населених пунктів, селянським (фермерським) господарствам, сільськогосподарським та іншим підприємствам та організаціям; надання технічної допомоги в обробітку землі та збиранню врожаю та інш.

Стосовно несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства, колегія суддів зазначає наступне.

26.11.2015 року складено квитанцію до прибуткового касового ордера №478 на суму 7945 грн.; 05.08.2014 року складено квитанцію до прибуткового касового ордера №247 на суму 4490 грн.; 26.11.2015 року складено квитанцію до прибуткового касового ордера №224 на суму 2000 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що порушення терміну оприбуткування було допущено помилково, з неуважності касира, є наслідком людського фактору і ніяк негативно не відобразились на фінансовій дисципліні позивача та не потягли за собою збільшення ліміту каси чи недостачу, за що нормами Податкового кодексу України передбачено накладення штрафу.

Крім того, відповідачем під час проведення перевірки встановлено порушення ТОВ «Україна» порядку застосування соціальної пільги під час нарахування доходу робітників підприємства.

За приписами пункт 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Згідно з підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право: користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом;

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Пунктом 30.2 статті 30 Податкового кодексу України визначено, що підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Відповідно до матеріалів справи, суми місячного оподаткованого доходу, включаючи земельні паї, за період з 01.07.2014 року по 31.12.2016 року видавалися окремо та в різні періоди і відображалися в бухгалтерському обліку на різних рахунках - земельні паї на 684 рахунку, а заробітна плата - на 661 рахунку, вони не є сукупними, в акті перевірки вказано, що ТОВ «Україна» по цих порушення не надано достатніх доказів та не обґрунтовано нормами чинного законодавства України правильність застосування ставок ПДФО та податкової соціальної пільги, тому донараховані контролюючим органом суми ПДФО не суперечать податковому законодавству.

Однак, відповідач у розумінні частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, яким передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, не довів правомірність своїх дій стосовно донарахування ПДФО.

За викладених обставин, позивачем правомірно, у відповідності до норм чинного на час вчинення спірних дій податкового законодавства віднесено господарські операції до скороченої декларації, відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 03.05.2017 року №0005991303, №0006001303, №0004751407, №0004781407, що є підставою для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції, відповідно до статті 212 КАС України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко