Постанова № 70578876, 27.11.2017, Львівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2017 року справа № 813/2706/17

м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

13год.35хв зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації про зобов’язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 08.11.2017 просить суд зобов’язати відповідача надати позивачу розрахунок з розрахунковою сумою для викупу автомобіля моделі ЗАЗ-110307-42, 2008 року (номер двигуна НОМЕР_1, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_3), зареєстрованого на батька позивача - ОСОБА_3, який помер 02.04.2015, та надати позивачу дозвіл на перереєстрацію вказаного автомобіля на ім’я позивача зі сплатою його залишкової вартості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до абз.6 п.16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 №999, члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда на час смерті, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової вартості автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом. Позивач зазначає, що він хоче перереєструвати на себе автомобіль НОМЕР_4, який належав його батьку-інваліду ОСОБА_3 Проте, позивач пропустив шестимісячний строк з дня смерті батька, а тому, не може отримати від відповідача розрахунок з розрахунковою сумою для викупу вказаного автомобіля. Просить суд зобов’язати відповідача видати йому вказаний розрахунок та надати дозвіл на перереєстрацію вказаного автомобіля на ім’я позивача з сплатою його залишкової вартості.

Відповідач заяву про визнання позову чи заперечення на позовну заяву до суду не надав.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю, з наступних підстав.

Батько позивача ОСОБА_3 – інвалід 1-ої групи, що підтверджується свідоцтвом серії Б №539317.

Суд встановив, що ОСОБА_3 як інваліда 1-ої групи Головним управлінням праці та соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації у жовтні 2008 року забезпечено автомобілем моделі ЗАЗ-110307-42, 2008 року (номер двигуна НОМЕР_1, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_3).

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії I-СГ №386000 ОСОБА_3 помер 02.04.2015.

Відповідно до листа Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації від 14.07.2017 №10-6602 позивача повідомлено про можливість перереєстрації на нього автомобіля за умови сплати протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, з урахуванням розрахункової вартості автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом. Докази одержання вказаного листа позивачем в матеріалах справи відсутні.

09.06.2017 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив продовжити шестимісячний термін для сплати розрахункової суми для викупу автомобіля моделі ЗАЗ-110307-42 2008 року (номер двигуна НОМЕР_1, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_3), зареєстрованого на батька позивача - ОСОБА_3, який помер 02.04.2015 року.

З відповіді Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації від 09.6.2017 №10-4590 вбачається, що у зв’язку з перевищенням 6-місячного терміну з моменту смерті інваліда (02.04.2015), комісія не може розглянути звернення позивача щодо переоформлення автомобіля.

Не погоджуючись з вказаною відповіддю Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації позивач звернувся до суду з вимогою про зобов’язання позивача до вчинення дій.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України від 06.10.2005 №2961-IV «Про реабілітацію інвалідів в Україні» (далі - Закон України №2961-IV) держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення та забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування інвалідів, дітей-інвалідів, поширює інформацію про таку продукцію.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Технічні та інші засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлого інваліда, дитини-інваліда в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правила забезпечення легковими автомобілями інвалідів, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах врегульовано Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженим 19.07.2006 №999 (далі - Порядок №999).

Абзацом шостим пункту 16 Порядку №999 передбачено, що іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.

Абзацом сьомим пункту 16 Порядку №999 встановлено, що розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики.

Відповідно до абз.8 п.16 Порядку №999 в іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, повертається (вилучається) головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті.

Суд встановив, що ОСОБА_3 помер 02.04.2015, тобто шестимісячний строк закінчувався 03.10.2012. З матеріалів справи вбачається, що протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_3 позивач до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, не сплатив кошти за переоформлення автомобіля.

Позивач вказує, що звернувся до відповідача з заявою лише 09.06.2017, тобто після спливу більше, ніж двох років з моменту смерті ОСОБА_3

Таким чином, суд встановив, що позивач пропустив встановлений п.16 Порядку №999 строк для вчинення дій, спрямованих на переоформлення автомобіля померлого інваліда.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що він не знав про можливість викупу автомобіля та необхідність його повернути відповідачу. Крім того, він сам є інвалідом та тривалий час після смерті батька хворів, а тому, не отримував листа відповідача від 14.07.2015 №10-6602.

Суд бере до уваги, що Порядком №999 не передбачено обов'язку органу соціального захисту населення інформувати членів сім'ї померлого інваліда про можливість викупу автомобіля.

Так, право членів сім'ї померлого інваліда, який безоплатно забезпечений автомобілем, на отримання такого автомобіля у власність відповідно до Порядку №999, встановлене законом. Юридична необізнаність у строках реалізації такого права не перериває перебіг вказаного строку.

Суд враховує, що Порядком №999 не передбачено можливості продовження 6-місячного строку, встановленого для викупу автомобіля, або визнання поважними причин його пропуску. Навіть, за умови наявності відповідних поважних причин.

Правова позиція з приводу того, що пропуск членом сім'ї померлого інваліда встановленого п.16 Порядку №999 строку сплати коштів за переоформлення автомобіля є законною підставою для відмови у відповідному переоформленні вказаного автомобіля відповідає позиції Вищого адміністративного суду України (ухвала від 11.12.2013 (касаційне провадження №К/9991/42589/12) та ухвала від 29.10.2014 (касаційне провадження № К/800/39269/13)).

Відтак, позивач, на час звернення до відповідача із заявою щодо надання дозволу на сплату залишкової вартості отриманого його батьком автомобіля та на переоформлення вказаного автомобіля у його власність, втратив відповідне право.

Суд вважає, що відмовляючи у задоволенні вимог позивача, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством. З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач правомірно відмовив позивачу в наданні розрахунку з розрахунковою сумою для викупу автомобіля НОМЕР_4.

Суд зазначає, що він не може втручатися у відносини, що склалися між позивачем та відповідачем і, які чітко регламентовані Порядком №999. Крім того, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

З огляду на наведене, суд вважає, що він не наділений повноваженнями для зобов’язання відповідача надати позивачу розрахунок з розрахунковою сумою для викупу автомобіля моделі ЗАЗ-110307-42, 2008 року (номер двигуна НОМЕР_1, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_3), зареєстрованого на батька позивача - ОСОБА_3, який помер 02.04.2015 року, та надати позивачу дозвіл на перереєстрацію вказаного автомобіля на ім’я позивача з сплатою його залишкової вартості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації є безпідставними та задоволенню не підлягають, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації про зобов’язання вчинити дії відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Г.Гулик