Постанова № 70578787, 21.11.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1522/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Гнітько О.О.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

08 вересня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря" (надалі - позивач, ТОВ "Зоря") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 01 серпня 2017 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на незгоду із висновками акту перевірки від 12 липня 2017 року № 955/16-31-14-02-08/02971386 щодо порушення ТОВ "Зоря" вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", у звязку з чим контролюючим органом нараховано пеню за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті в сумі 102 905,78 грн. Зауважував, що ТОВ "Зоря" належним чином виконано умови зовнішньоекономічних контрактів, укладених з нерезидентами Компанією "SR-Service", Норвегія, та Компанією Societe "OLYMPE BOIS", Франція, поставлено вказаним контрагентам продукцію. однак з вини саме нерезидентів виручка не надійшла в повному обсязі, що унеможливило її зарахування на валютний рахунок ТОВ "Зоря" у встановлений Законом строк. За таких обставин вважає, що підстави для покладення на нього відповідальності у вигляді пені в сумі 102 905,78 грн., а також штрафних санкцій за порушення порядку декларування валютних цінностей відсутні.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, просили суд задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.

У наданих до суду письмових запереченнях відповідач посилався на висновки документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Зоря" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні експортних контрактів за період з 01 січня 2017 року по 29 червня 2017 року, оформленої актом від 12 липня 2017 року № 955/16-31-14-02-08/02971386, в якому зафіксовано порушення позивачем статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при виконанні експортного контракту №01-2016 від 05 лютого 2016 року з Компанією Societe "OLYMPE BOIS", Франція, у звязку із несвоєчасним надходженням валютної виручки в сумі 855,00 євро/25148,25 грн на 180 днів - з 01 січня 2017 року по 29 червня 2017 року, та при виконанні експортного контракту №3-2016 від 07 квітня 2016 року з Компанією "SR-Service", Норвегія у звязку із несвоєчасним надходженням валютної виручки у сумі 6347,55 євро/186701,50 грн на 174 дні - з 07 січня 2017 року по 29 червня 2017 року. Зауважував, що в ході проведення перевірки позивачем висновки щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями по вказаним контрактам не надано. Також зазначав, що позивачем порушено статтю 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" в частині перекручення даних у Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межами, поданої до податкового органу 20.01.2017, оскільки станом на 01 січня 2017 року ТОВ "Зоря" задекларовано дебіторську заборгованість у сумі 6347,55 євро/180413,90 грн по експортному контракту №3-2016 від 07 квітня 2016 року з Компанією "SR-Service", Норвегія, натомість перевіркою встановлено, що граничний строк по вказаній дебіторській заборгованості виник 06.01.2017 /а.с. 59-62/.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

У період з 29 червня 2017 року по 05 липня 2017 року головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління аудиту Головного управління ДФС у Полтавській області ОСОБА_4 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Зоря" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні експортних контрактів №01-2016 від 05 лютого 2016 року з Компанією Societe "OLYMPE BOIS", Франція, №3-2016 від 07 квітня 2016 року з Компанією "SR-Service", Норвегія, №8-2015 від 09 липня 2015 року з Компанією "Salix Lignum Kft", Угорщина, за період з 01 січня 2017 року по 29 червня 2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 12 липня 2017 року № 955/16-31-14-02-08/02971386 / а.с. 12-22/.

Підстави та порядок перевірки позивачем не оскаржуються.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Зоря":

- статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" стосовно надходження валютної виручки при виконанні:

1) експортного контракту №01-2016 від 05 лютого 2016 року, укладеного з нерезидентом, компанією Societe "OLYMPE BOIS", Франція, стосовно несвоєчасного надходження валютної виручки у сумі 855,00 євро/25148,25 грн на 180 днів з 01 січня 2017 року по 29 червня 2017 року;

2) експортного контракту №3-2016 від 07 квітня 2016 року, укладеного з нерезидентом, компанією "SR-Service", Норвегія, стосовно несвоєчасного надходження валютної виручки у сумі 6347,55 євро/186701,50 грн на 174 дні з 07 січня 2017 року по 29 червня 2017 року;

- статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" у звязку з тим, що станом на 01 січня 2017 року ТОВ "Зоря" не повинно декларувати валютні цінності у сумі 6347,55 євро/180413,90 грн по експортному контракту №3-2016 від 07 квітня 2016 року, укладеному з нерезидентом, компанією "SR-Service", Норвегія, в розділі 3 пункту 5 Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межами, що призвело до перекручення в даних в поданій Декларації.

На підставі висновків акту перевірки від 12 липня 2017 року № 955/16-31-14-02-08/02971386 Головним управлінням ДФС у Полтавській області прийнято податкові повідомлення-рішення форми "С" від 01 серпня 2017 року:

- №0007561402, яким позивачу визначено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірі 102905,78 грн /а.с. 8/;

- № НОМЕР_2, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340 грн /а.с. 10/.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню Головного управління ДФС у Полтавській області від 01 серпня 2017 року №0007561402, яким позивачу визначено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірі 102905,78 грн, суд виходить з наступного.

Із розрахунку пені у сфері ЗЕД за порушення статті 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" /а.с. 9/, а також додатку № 1 до акту перевірки від 12 липня 2017 року № 955/16-31-14-02-08/02971386 /а.с. 21/ вбачається, що контролюючим органом нараховано пеню за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті у загальній сумі 102905,78 грн, в тому числі:

- у сумі 91 462,63 грн. - за експортним контрактом №3-2016 від 07 квітня 2016 року, укладеного з нерезидентом, компанією "SR-Service", Норвегія, (граничний термін надходження виручки 06.01.2017, сума заборгованості в іноземній валюті 6347,55 євро, кількість днів прострочення 174 дні за період з 07.01.2017 по 29.06.2017);

- у сумі 11 443,15 грн - за експортним контрактом №01-2016 від 05 лютого 2016 року, укладеного з нерезидентом, компанією Societe "OLYMPE BOIS", Франція (граничний термін надходження виручки 13.07.2016, сума заборгованості в іноземній валюті 855 євро, кількість днів прострочення 180 днів за період з 01.01.2017 по 29.06.2017).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" /у редакції, чинній на час спірних правовідносин, до 03.01.2017/ виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг" від 03.11.2016, № 1724-VIII (який набрав чинності 03.12.2016 та введений в дію 03.01.2017) перше речення частини першої статті 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" викладено в такій редакції: "Виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг"

Статтею 1 Закону також передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Пунктом 1 постанов Правління Національного банку України "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 03 березня 2016 року N 140 (діяла у період з 05 березня 2016 року по 08 червня 2016 року включно), від 07 червня 2016 року N 342 (діяла у період з 09 червня 2016 року по 14 вересня 2016 року включно /в редакції до 28.07.2016/) встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2016 року № 361 (набрала чинності 29.07.2016) внесено зміни до постанови Правління Національного банку України від 07 червня 2016 року № 342 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", зокрема, у пункті 1 цифри "90" замінено цифрами "120".

Таким чином з 29 липня 2016 року граничний строк для розрахунків за операціями з експорту товарів подовжено з 90 днів до 120 днів.

Надалі пунктом 1 постанов Правління Національного банку України "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 14 вересня 2016 року № 386 (діяла у період з 15 вересня 2016 року до 15 грудня 2016 року включно) та від 13 грудня 2016 року № 410 (набрала чинності з 16 грудня 2016 року і діяла на час спірних правовідносин) було встановлено також, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Таким чином, розрахунки за операціями з експорту у спірний період мали здійснюватись у строки, визначені вказаними постановами Національного банку України. Перевищення зазначених строків потребувало висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, яке є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Так, за змістом частин 1, 2, 3 статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п'яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про видачу такого висновку.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "Зоря" (постачальник) та Компанією Societe "OLYMPE BOIS", Франція (покупець) укладено контракт №01-2016 від 05 лютого 2016 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати товар - пиломатеріали хвойних порід (надалі - Товар), у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених у Контракті /а.с. 172-178/.

В ході виконання умов вказаного контракту позивачем на адресу нерезидента Компанії Societe "OLYMPE BOIS", Франція, експортовано лісоматеріали обрізані, розпиляні уздовж, стругані, які не мають торцеві з'єднання, з сосни, завтовшки 22 мм на загальну суму 7287,39 євро, що підтверджується вантажною митною декларацією від 14 квітня 2016 року № 806010001/2016/003950 /а.с. 213-215/.

За таких обставин в силу вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", з урахуванням положень пункту 1 постанов Правління Національного банку України "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 03 березня 2016 року N 140, від 07 червня 2016 року N 342, строк розрахунків за вказаною експортною операцією становив 90 календарних днів, у звязку з чим граничний строк надходження виручки в іноземній валюті припадав на 13 липня 2016 року.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на 14 липня 2016 року за експортною операцією позивача на підставі контракту №01-2016 від 05 лютого 2016 року рахувалася дебіторська заборгованість у сумі 855 євро, яка не погашена станом на 12.07.2017, про що свідчить картка рахунку № 362 по контрагенту Societe "OLYMPE BOIS" /а.с.179-180/ та не заперечувалося представниками позивача в ході розгляду справи.

Таким чином сума валютної виручки в розмірі 855 євро не була зарахована на рахунок позивача від нерезидента компанії Societe "OLYMPE BOIS" в межах граничного 90-денного строку.

За таких обставин висновок контролюючого органу про порушення позивачем статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при виконанні експортного контракту №01-2016 від 05 лютого 2016 року, укладеного з нерезидентом, компанією Societe "OLYMPE BOIS", Франція, у звязку із несвоєчасним надходженням валютної виручки у сумі 855,00 євро/25148,25 грн, а саме, порушенням строку на 180 днів з 01 січня 2017 року по 29 червня 2017 року (в межах перевіряємого періоду) є обґрунтованим. Період прострочення здійснення розрахунків з 14 липня 2016 року по 31 грудня 2016 року охоплено перевіркою, оформленою актом № 949/16-31-14-01-10/02971386 від 11.07.2017, за результатами якої нараховано пеню в сумі 12 054,07 грн.

Також судом встановлено, що між ТОВ "Зоря" (продавець) та Компанією "SR-Service", Норвегія (покупець) укладено контракт №3-2016 від 07 квітня 2016 року, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує на умовах поставки DAP (поставка в пункт призначення), Svaleveien 5/ 1890 Rakkestad, Norway (incoterms 2010), автомобільним транспортом, товари лісопереробки, надалі іменовані Товар, у кількості відповідно до специфікацій, обумовлених у Додатках до даного Контракту, що є невід'ємною його частиною /а.с. 168-171/.

В ході виконання умов вказаного контракту позивачем на адресу нерезидента Компанії "SR-Service", Норвегія, експортовано панелі, що складаються з рейок начорно розпиленої деревини, з'єднаних за допомогою клею для подальшої обробки, на загальну суму 10530,11 євро, що підтверджується вантажною митною декларацією від 08 вересня 2016 року № 806010001/2016/009413 /а.с. 210-212/.

За таких обставин в силу вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", з урахуванням положень пункту 1 постанов Правління Національного банку України від 07 червня 2016 року N 342 (із змінами), від 14 вересня 2016 року № 386 та від 13 грудня 2016 року № 410, строк розрахунків за вказаною експортною операцією становив 120 календарних днів, у звязку з чим граничний строк надходження виручки в іноземній валюті припадав на 06 січня 2017 року.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на 07 січня 2017 року за експортною операцією позивача на підставі контракту №3-2016 від 07 квітня 2016 року рахувалася дебіторська заборгованість у сумі 6347,55 євро, яка не погашена станом на 12.07.2017, про що свідчить картка рахунку № 362 по контрагенту "SR-Service Woodtrade as", Норвегія, /а.с.181-183/ та не заперечувалося представниками позивача в ході розгляду справи.

Таким чином сума валютної виручки в розмірі 6347,55 євро не була зарахована на рахунок позивача від нерезидента компанії "SR-Service Woodtrade as", Норвегія, в межах граничного 120-денного строку.

За таких обставин висновок контролюючого органу про порушення позивачем статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при виконанні експортного контракту №3-2016 від 07 квітня 2016 року, укладеного з нерезидентом, компанією Компанією "SR-Service", Норвегія, у звязку із несвоєчасним надходженням валютної виручки у сумі 6347,55 євро /186701,50 грн, а саме, порушення строку на 174 дні з 07 січня 2017 року по 29 червня 2017 року (в межах перевіряємого періоду) є обґрунтованим.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 185/94 порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Враховуючи наведене, а також те, що в ході розгляду справи підтверджено порушення позивачем статті 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за експортним контрактом №3-2016 від 07 квітня 2016 року, укладеного з нерезидентом, компанією "SR-Service", Норвегія, та експортним контрактом №01-2016 від 05 лютого 2016 року, укладеного з нерезидентом, компанією Societe "OLYMPE BOIS", Франція, контролюючим органом правомірно визначено пеню у відповідності до статті 4 Закону у розмірі 102905,78 грн.

Загальний розмір нарахованої пені не перевищує суми неодержаної виручки.

Суд також бере до уваги, що позивачем зауважень до розрахунку пені не наведено.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про відсутність підстав для нарахування йому пені, у звязку з тим, що виручка не надійшла на його рахунок у повному обсязі з вини контрагентів нерезидентів. Суд зазначає, що згідно із положеннями Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР вказані обставини не звільняють від відповідальності резидента у разі порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Натомість частинами 2, 4 статті 4 Закону № 185/94 визначено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Водночас доказів звернення до суду чи іншої установи, передбаченої статтею 4 Закону, щодо стягнення заборгованості з контрагентів - нерезидентів, позивачем не надано.

Також суд враховує, що позивачем ані під час перевірки, ані в ході розгляду справи не надано доказів отримання позитивного висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків у сфері ЗЕД за контрактами №01-2016 від 05 лютого 2016 року з Компанією Societe "OLYMPE BOIS", Франція, №3-2016 від 07 квітня 2016 року з Компанією "SR-Service", Норвегія.

Крім того, за приписами частин шостої та сьомої статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Позивачем не надано до суду документів, передбачених наведеними положеннями статті 6 Закону.

Згідно із частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 01 серпня 2017 року №0007561402, яким позивачу визначено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірі 102905,78 грн, прийнято Головним управлінням ДФС у Полтавській області на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені законодавством, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які мали значення для його прийняття.

Отже, позовні вимоги ТОВ "Зоря" в частині скасування вказаного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню Головного управління ДФС у Полтавській області від 01 серпня 2017 року № НОМЕР_2, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340 грн, суд виходить з наступного.

Перевіркою порядку та термінів декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, згідно вимог указу Президента України від 19.06.94 №319/94 "Про невідкладні заходи, щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що станом на 01.01.2017 ТОВ «Зоря» задекларувало в розділі 3 пункт 5 Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, поданої до податкового органу 20.01.2017, дебіторську заборгованість в сумі 6347,55 євро/ 180413,90 грн по експортному контракту № 03-2016 від 07.04.2016, укладеному з нерезидентом компанією SR-Service, Норвегія. При цьому в ході перевірки встановлено, що граничний строк по даній дебіторській заборгованості виникає 06.01.2017, тому підприємство не повинно декларувати заборгованість станом на 01.01.2017, що призвело до перекручення даних в поданій Декларації, чим порушено ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993 № 15-93 щодо порядку декларування валютних цінностей.

Відповідно до положень статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993 № 15-93 (надалі Декрет 15-93) валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Національний банк України гарантує таємницю інформації, зазначеної в пункті 1 цієї статті, відповідно до положень статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Пунктом 2 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" №319/94 від 18.06.1994 постановлено, що суб'єктам підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, у десятиденний строк:

продекларувати у Національному банку України наявність (або відсутність) з визначенням сум усіх належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, в тому числі одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України;

подати Головній державній податковій інспекції України декларацію щодо сум на їх рахунках у банках та інших іноземних фінансових установах, а також щодо сум надходжень валютних цінностей у вигляді доходів (дивідендів), одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України.

Надалі декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, здійснюється щоквартально.

Судом встановлено, що у січні 2017 року позивачем подано до податкового органу декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2017 (надалі Декларація) /а.с.196-199/.

У пункті 5 розділу ІІІ «Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку» Декларації позивачем відображено, крім іншого, дані щодо заборгованості в сумі 6347,55 євро/ 180413,90 грн по експортному контракту № 03-2016 від 07.04.2016, укладеному з нерезидентом компанією SR-Service, Норвегія.

У свою чергу перевіркою встановлено та підтверджено в ході розгляду справи, що граничний термін надходження валютної виручки за вказаною експортною операцією, припадає на 06.01.2017, відтак Декларація позивача, яка подана "станом на 01.01.2017", містить посилкові відомості, що свідчить про перекручування звітності про валютні операції.

Відповідно до частини 2 статті 10 Декрету 15-93 несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 16 цього Декрету.

За приписами пункту 2 статті 16 Декрету до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції) : за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку.

Згідно пункту 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про валютний контроль" від 8 лютого 2000 року N 49, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2000 року за N 209/4430 (надалі Положення), невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність:

- порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період;

- порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

Пунктом 3.1 вказаного Положення визначено, що санкції, передбачені статтею 2 Указу Президента України від 27 червня 1999 року N 734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства", пунктом 2 статті 16 Декрету, застосовуються Національним банком до банків, інших фінансових установ та національного оператора поштового зв'язку, органами державної податкової служби - до інших резидентів і нерезидентів України.

Зазначені норма кореспондується з положеннями пункту 3 Указу Президента України "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" № 734/99 від 27.06.1999, відповідно до якого санкції, передбачені статтею 2 цього Указу та пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", застосовуються Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ, органами державної податкової служби - до інших резидентів і нерезидентів України. Оскарження рішень про застосування фінансових санкцій здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до пп. 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Згідно із підпунктом 19-1.1.34 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 58.2 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи наведене, а також те, що позивачем допущено перекручення звітності про валютні операції у декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2017, контролюючий орган мав правові підстави для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340 грн (20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Факт зазначеного порушення позивачем в ході розгляду справи не спростовано.

Отже, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 01 серпня 2017 року № НОМЕР_2, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340 грн, прийнято Головним управлінням ДФС у Полтавській області на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені законодавством, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які мали значення для його прийняття.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Зоря" в частині скасування вказаного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Отже, позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 27 листопада 2017 року.

СуддяМ.В. Довгопол