Постанова № 70578294, 21.11.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2017 року м.Житомир справа № 806/1801/17

категорія 6.2

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Алексюк Т.В.,

за участю: позивача, представника позивача,

представників відповідачів,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 районної державної адміністрації про скасування розпоряджень,

встановив:

Позивач звернувся з позовом до адміністративного суду, в якому просить:

- скасувати п.6 розпорядження голови ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 18.02.2016 за №43 у частині доручення ОСОБА_1 районній державній адміністрації розірвати з позивачем договори оренди земельної ділянки водного фонду та водного об’єкту;

- скасувати розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 15.06.2017 №364 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки водного фонду" (з урахуванням заяви від 21.08.2017, а.с.45-49).

В обґрунтування позову зазначає, що договір оренди земельної ділянки водного фонду може бути достроково розірвано в односторонньому порядку лише за умови невиконання однією із сторін взятих на себе зобов’язань. Водночас, жодного звернення від ОСОБА_1 ОДА чи ОСОБА_1 РДА щодо невиконання договірних зобов'язань до позивача не надходило, в судовому порядку питання щодо розірвання даного договору не розглядалось.

Також звертає увагу, що ОСОБА_1 ОДА не мала необхідних повноважень для надання вказівок ОСОБА_1 РДА розірвати договір, укладений між позивачем та ОСОБА_1 РДА.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОДА в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.73-75). Зокрема, зазначив, що згідно чинного законодавства розпорядником земельних ділянок (органом, що реалізує права власника) водного фонду, що перебувають у державній власності є ОСОБА_1 ОДА (щодо використання для риборозведення), а тому має усі законні права на припинення договору оренди. Звернув увагу, що позивачем було допущено порушення умов договору, а тому вирішено було розірвати договір оренди достроково.

Представник відповідача ОСОБА_1 РДА в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.39-40). Зокрема, зазначив, що згідно із ст.6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами, а тому на виконання п.6 розпорядження голови ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 18.02.2016 за №43 було прийнято розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 15.06.2017 №364.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, 19.06.2007 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди водних об'єктів загальнодержавного значення, зокрема оренди водного об'єкта в межах Глибочицької сільської ради Житомирської області загальною площею 8,7765 га, в тому числі під водою 4,9600 га, гідротехнічними спорудами, прибережною захисною смугою 3,8165 га для рибогосподарських потреб. Термін дії договору 5 років (а.с.8-9).

Крім того, 11.10.2007 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб (згідно розпорядження ОСОБА_1 РДА від 13.09.2005 №554 та від 26.04.2007 №421), яка знаходиться на території Глибочицької сільської ради Житомирської області за межами населеного пункту загальною площею 8.7765 га. Строк дії договору 5 років (а.с.10-13).

Розпорядженням ОСОБА_1 РДА №331 від 09.04.2012 погоджено продовжити дію договору оренди землі від 11.10.2007 (а.с.15) та розпорядженням ОСОБА_1 РДА №498 від 12.06.2012 поновлено терміном на 10 років договір оренди землі від 11.10.2007 (а.с.16), про що 12.06.2012 укладено додаткові угоди до договору оренди водних об'єктів загальнодержавного значення від 19.06.2007 та договору оренди земельної ділянки від 11.10.2007 (а.с.17).

Відповідно до п.6 розпорядження ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 18.02.2016 №43 доручено ОСОБА_1 районній державній адміністрації розірвати договори оренди земельних ділянок водного фонду та водних об'єктів з громадянами, підприємцями та підприємствами згідно із додатком 2, в тому числі з ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки водного фонду від 11.10.2007 (п.2 додатку 2, а.с.18-23).

На виконання вказаного розпорядження, відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, п.39 договору оренди земельної ділянки водного фонду від 11.10.2007, керуючись ст.41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ОСОБА_1 РДА прийнято розпорядження від 15.06.2017 №364, яким вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки водного фонду, укладений 11.10.2007 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 (а.с.14).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.116 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Також, згідно із ч.1 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Положеннями статті 122 ЗК України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Відповідно ч.3 ст.122 ЗК України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва.

Згідно ч.5 ст.122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Аналізуючи наведені законодавчі норми, до повноважень районних державних адміністрацій віднесені повноваження щодо передачі земельних ділянок за межами населених пунктів із земель державної власності у власність або у користування для ведення водного господарства, будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті, індивідуального дачного будівництва.

До повноважень обласних державних адміністрацій на їхній території віднесені повноваження щодо передачі земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті

Як встановлено судом, позивачу було передано в користування земельну ділянку водного фонду для рибогосподарських потреб.

Відповідно Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" від 08.07.2011 р. №3677-VI рибне господарство - галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання водних біоресурсів, їх вилучення (добування, вилов, збирання), реалізація та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції, а також забезпечення безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості.

Згідно постанови Верховної Ради України "Про Концепцію розвитку водного господарства України" від 14.01.2000 р. №1390-XIV водне господарство - галузь, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорона та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків.

Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що водні ресурси - це обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території.

Виходячи з наведених законодавчих норм, водне господарство не включає до своєї діяльності рибне господарство, яке має інші цілі і функції ніж водне господарство.

З урахуванням наведеного, слід зазначити, що вирішення питання щодо передачі земельних ділянок із земель державної власності у користування за межами населених пунктів для всіх потреб, в тому числі для рибогосподарських потреб, належить до повноважень обласних державних адміністрацій. Це стосується і питання щодо розірвання договорів оренди таких земельних ділянок.

Разом з тим, як зазначалось, договір оренди від 11.10.2007 укладено між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) (згідно розпорядження ОСОБА_1 РДА від 13.09.2005 №554 та від 26.04.2007 №421) та продовжено його дію відповідно до розпорядження ОСОБА_1 РДА №498 від 12.06.2012 шляхом укладення додаткової угоди до договору від 11.10.2007. Зазначені договори та розпорядження є чинними та не оскаржувались в судовому порядку.

З огляду на те, що ОСОБА_1 ОДА в силу вищенаведених норм законодавства має повноваження щодо розірвання договору оренди земельної ділянки водного фонду, яка перебуває у державній власності та передана для рибогосподарських потреб, але даний суб’єкт владних повноважень не є стороною укладеного договору, суд приходить до висновку, що розпорядження ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 18.02.2016 №43, яким ініційовано питання щодо розірвання з ОСОБА_2 договору оренди земельної ділянки водного фонду від 11.10.2007 шляхом надання доручення ОСОБА_1 районній державній адміністрації на такі дії, прийнято у межах наданих повноважень, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Як зазначалось, розпорядженням ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 18.02.2016 №43 доручено ОСОБА_1 районній державній адміністрації розірвати з ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки водного фонду від 11.10.2007. При цьому, у вказаному розпорядженні не вказано шляхи його реалізації.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 39 договору оренди земельної ділянки водного фонду від 11.10.2007 передбачено, що розірвання договору оренди в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є невиконання однією із сторін взятих на себе зобов’язань, згідно цього договору.

Разом з тим, пунктом 38 вказаного договору встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Проаналізувавши вказані умови договору, суд приходить до висновку, що сторони договору погодили, що у разі невиконання однією із сторін взятих на себе зобов’язань, згідно цього договору, договір може бути розірваний в односторонньому порядку, але за рішенням суду.

Натомість, як зазначалось, на виконання розпорядження ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 18.02.2016 №43, ОСОБА_1 районною державною адміністрацією прийнято розпорядження від 15.06.2017 №364, яким вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки водного фонду, укладений 11.10.2007 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та ОСОБА_2, без вирішення вказаного питання в судовому порядку.

При цьому, ОСОБА_1 районною державною адміністрацією не досліджувалось питання щодо наявності підстав для дострокового розірвання договору оренди в односторонньому порядку, а саме щодо невиконання позивачем взятих на себе зобов’язань, згідно цього договору.

За таких обставин, розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 15.06.2017 №364 прийнято всупереч чинному законодавству та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому його слід визнати протиправним та скасувати.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації №364 від 15.06.2017 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки водного фонду".

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 районної державної адміністрації за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 1600 (тисяча шістсот) грн. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст постанови виготовлено: 27 листопада 2017 р.