Постанова № 70578276, 27.11.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2017 р. Справа №805/3832/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11 год. 10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голошивця I.О., при секретарі Зимі М.О.. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Відкритого акціонерного товариства Державне відкрите акціонерне товариство Дочірнє підприємство Шахта №2 “Новогродівська” Державної холдінгової компанії “Селидіввугілля” про стягнення заборгованості за списком № 1 за період з березня по червень 2017 року у сумі 693 664,69 грн.

Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства Державне відкрите акціонерне товариство Дочірнє підприємство Шахта №2 “Новогродівська” Державної холдінгової компанії “Селидіввугілля” про стягнення заборгованості зі сплати пільгових пенсій за списком № 1 за період з березня по червень 2017 року у сумі 693 664,69 грн.

В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач посилається на те, що згідно п. п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” підприємства зобов’язані з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату та доставку пенсій відповідно до п. п. “а” цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку. Сума заборгованості відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1, згідно пред’явлених розрахунків, за період з березня по червень 2017 року склала 693 664,49 грн., у зв’язку з чим позивач просить у судовому порядку стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.

Представник позивача через відділ документообігу та архівної роботи суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника управління.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, письмових заперечень проти позовної заяви не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту – КАС України), неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте, за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

З огляду на наведене, а також з метою дотримання вимог ч. 1 ст. 122 КАС України, суд не вбачає перешкод для розгляду справи по суті у даному судовому засіданні.

За умов ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області є суб’єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом – Положення).

Відповідно до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно з підпунктом 5 п. 4 Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань: організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах, районах у містах, а також управлінь у містах та районах (далі - територіальні органи) щодо: зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; інших платежів, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Як встановлено судом, відповідач – Відкрите акціонерне товариство Державне відкрите акціонерне товариство Дочірнє підприємство Шахта №2 “Новогродівська” Державної холдінгової компанії “Селидіввугілля” зареєстровано в якості юридичної особи, включено до ЄДРПОУ за номером 00175248, місцезнаходження: 85483, Донецька область, м. Новогродівка, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. ( т. 1 а.с. 10-11)

Судом встановлено, що на підприємстві відповідача працювали працівники, які виконували роботу із шкідливими і важкими умовами праці, віднесену до списку № 1 виробництв, робіт, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Вказаним особам органом Пенсійного фонду України призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону №1788-ХІІ, що підтверджується розрахунками, розпорядженнями, розрахунками стажу, довідками про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, протоколами. ( т. 1 а.с. 40-93, 94-250, т. 2 а.с. 1-250, т.3 1-250, т. 4 а.с. 1-20)

Як вбачається з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 по працівникам підприємства відповідача, витрати органів Пенсійного фонду України за період з березня по червень 2017 року склали 693664,69 грн.

Розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку таких пенсій в порядку, встановленому законодавством, надсилалися на адресу відповідача, що підтверджується листами управління, однак витрати відшкодовані не були.( т. 1 а.с. 40-93)

Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком 1 у заявленому розмірі позовних вимог також підтверджується відповідними витягом з картки особового рахунку платника – відповідача. ( т. 4 а.с. 26)

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначено поняття страхових внесків як коштів відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” до страхових внесків (коштів, сплачених на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування) не відносить витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, і, в розумінні цього Закону, це є плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Згідно з пунктом 3 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 затверджено “Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі за текстом - Інструкція № 21-1) набрала чинності 27.01.2004.

Вказана Інструкція № 21-1 визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зокрема, в таких розмірах, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Згідно з п.п. 6.7 п. 6 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в установи Управління Пенсійного фонду України у встановлені строки не вносив, в результаті чого має заборгованість за період з березня по червень 2017 року у сумі 693664,69 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по працівникам підприємства відповідача за період з березня по червень 2017 року відповідачем не оскаржувались.

Враховуючи те, що в результаті несплати фактичних витрат на виплату та доставку сплачених пільгових пенсій відповідач має заборгованість за списком № 1 за період з березня по червень 2017 року у розмірі 693664,69 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі, та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути зазначену суму.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Постанова в повному обсязі виготовлена 29.11.2017.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17-20, 51, 69-72, 86, 94, 112, 121, 136, 158-164, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Відкритого акціонерного товариства Державне відкрите акціонерне товариство Дочірнє підприємство Шахта №2 “Новогродівська” Державної холдінгової компанії “Селидіввугілля” про стягнення заборгованості за списком № 1 за період з березня по червень 2017 року у сумі 693 664,69 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Державного відкритого акціонерного товариства дочірнє підприємство Шахта №2 “Новогродівська” Державної холдінгової компанії “Селидіввугілля” (ЄДРПОУ 00175248, адреса: 85483, Донецька область, м. Новогродівка) на користь Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 41247274, юридична адреса: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6 ) заборгованість із відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 1 за період з березня по червень 2017 року у розмірі 693664 (шістсот дев’яносто три тисячі шістсот шістдесят чотири) гривні 69 копійок.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 27 листопада 2017 року без участі сторін.

Повний текст постанови складається у відповідності до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Голошивець І.О.