Постанова № 70578190, 28.11.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1850/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтор", третя особа: Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення коштів з рахунків платника за податковим боргом, -

В С Т А Н О В И В:

19 жовтня 2017 року позивач ОСОБА_1 управління ДФС у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ТОВ "Інтор", третя особа: Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення коштів з рахунків платника за податковим боргом в сумі 47108,10 грн.

Представник позивача та третьої особи в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності /а.с. 41/.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Відповідно до положень частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів, суд, керуючись положеннями частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе розглядати справу без участі відповідача.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів та відсутність потреби допитати свідка чи експерта, суд, зважаючи на положення Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 23 листопада 2017 року перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Зважаючи на неявку в судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, відповідно до приписів частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Інтор" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 30830259, відповідач перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м. Полтаві Головного управління ДФС України в Полтавській області /а.с. 11-12/.

За особовим рахунком ТОВ "Інтор" обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 6710,46 грн. та земельного податку з юридичних осіб у розмірі 40397,62 грн., що виник за наступних обставин.

Відповідачем до податкової інспекції подано податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

- на 2016 рік від 12 лютого 2016 року, в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті в бюджет за IV квартал 2016 року, в розмірі 1189,05 грн. /а.с. 14/;

- на 2017 рік від 08 лютого 2017 року, в якій визначено суму податку, що підлягає щоквартальній сплаті в бюджет, в розмірі 2761,20 грн. /а.с. 15/.

Заборгованість ТОВ "Інтор" з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за IV квартал 2016 року та за І-ІІ квартали 2017 року з урахуванням переплати становить 6710,46 грн.

З приводу утворення податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб, судом встановлено наступне.

Відповідачем до податкової інспекції подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності):

- за 2016 рік від 11 лютого 2016 року, в якій визначено суми податку, що підлягають щомісячній сплаті в бюджет за січень-листопад 2016 року в розмірі 3566,28 грн. та за грудень 2016 року - в розмірі 3566,30 грн. /а.с. 16/.

- за 2017 рік від 08 лютого 2017 року, в якій визначено суми податку, що підлягають щомісячній сплаті в бюджет за січень-листопад 2017 року в розмірі 3780,26 грн. та за грудень 2016 року - в розмірі 3780,24 грн. /а.с. 13/.

Матеріалами справи підтверджено, що заборгованість ТОВ "Інтор" з земельного податку з юридичних осіб за вересень-грудень 2016 року та за січень-липнь 2017 року з урахуванням наявної переплати складає 40103,35 грн.

Крім того, контролюючим органом проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку за серпень 2016 року ТОВ "Інтор", за результатами якої, на підставі відповідного акта перевірки /а.с. 18/, винесено податкове повідомлення-рішення від 27 жовтня 2016 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 294,27 грн. /а.с. 17/.

Вказане податкове повідомлення-рішення вручено платнику податків 28 жовтня 2016 року, що підтверджується підписом його представника.

Сторонами у справі доказів оскарження зазначеного вище податкового повідомлення-рішення у встановленому законом порядку не надано.

Відтак, заборгованість відповідача з земельного податку з юридичних осіб станом на дату розгляду справи судом складає 40397,62 грн.

Оскільки відповідачем грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та земельного податку з юридичних осіб у строки, визначені Податковим кодексом України, не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам контролюючого органа, суд виходить з наступного.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При цьому, підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.

З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податкових деклараціях, не підлягає оскарженню, вважається узгодженим з моменту подання платником податків таких декларацій та має бути самостійно сплачено протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання вказаних податкових декларацій.

Крім того, згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що грошове зобов'язання зі сплати з земельного податку з юридичних осіб, визначене податковим повідомленням-рішенням від 27 жовтня 2016 року № НОМЕР_1, в розмірі 294,27 грн. є узгодженим.

У зв'язку з несплатою відповідачем зазначеного грошового зобов'язання у визначені Податковим кодексом України строки, таке зобов'язання набуло статусу податкового боргу.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 вказаної статті визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючим органом сформовано та 30 червня 2017 року вручено ТОВ "Інтор" податкову вимогу від 21 червня 2017 року № 1818-17 про сплату узгодженої суми грошового зобов'язання в розмірі 33006,12 грн. /а.с. 9/.

Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.

Податковий борг відповідачем не сплачено, що підтверджується даними картки особового рахунку /а.с. 42-43/.

За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу та його збільшенням, нові податкові вимоги на адресу платника податків не надсилались.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Позивачем до матеріалів справи залучено довідку від 07 вересня 2017 року № 14768/10/16-31-17-02-13, зі змісту якої судом встановлено, що відповідач має відкриті розрахункові рахунки в фінансових установах /а.с. 10/.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.

Разом з тим, наявність у ТОВ "Інтор" податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями зі сплати земельного податку з юридичних осіб та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, підтверджується матеріалами справи в їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог.

Отже, позов належить задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтор" (ідентифікаційний код 30830259) заборгованість:

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 6710 (шість тисяч сімсот десять) гривень 46 копійок на р/р 31418513700002, одержувач: УДКС у м. Полтаві Полтавської області, код бюджетної класифікації платежу 18010400, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО: 831019;

- з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 40397 (сорок тисяч триста дев'яносто сім) гривень 62 копійки на р/р 33215811700002, одержувач: УДКС у м. Полтаві Полтавської області, код бюджетної класифікації платежу 18010500, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО: 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяС.С. Бойко