Рішення № 70577831, 27.11.2017, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/596/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2017 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді – Горщар А.Г.

з участю секретарів Калінки А.А., Будника Д.О., Салюк Т.М.

відповідачки та її представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі Банк) звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідачки 18668 грн. 02 коп. заборгованості по кредиту, яка складається з: 9312 грн. 05 коп. – заборгованість за кредитом, 7190 грн. 83 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 800 грн. – заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 865грн. 14 коп. – штраф (процента складова), а також судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1378 грн.

В обґрунтування вимог представник позивача вказував, що відповідачка 26.11.2013 року уклала з Банком договір, згідно якого отримала кредит у розмірі 10000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ОСОБА_2 не виконала свій обов`язок щодо своєчасного повернення кредиту, тому з неї підлягають стягненню зазначені вище складові кредитної заборгованості та судові витрати.

В судове засідання представник Банку не з`явився, разом з позовною заявою подав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Відповідачка та її представник позов не визнали, пояснили, що дійсно з 2013 року користується кредитною карткою. 24.01.2015 року доручила дочці ОСОБА_3 погасити кредит на суму 300 грн., після погашення кредиту на мобільний телефон ОСОБА_2 було здійснено телефонний дзвінок особою, яка представилася працівником Банку та повідомила, що ліміт на її кредитній картці знято. Через деякий час прийшло смс повідомлення проте, що з рахунку було знято кошти в сумі 9780 грн. Про дану подію того ж дня вона повідомила у відділення Банку і просила відмінити трансакції, та про вказаний факт шахрайського заволодіння коштами вона заявила до Полонського відділення поліції.

За таких обставин, ОСОБА_2 вважає, що оскільки вона картку не втрачала, ПІН-код та будь-які особисті дані до неї не розголошувала та своєчасно повідомила Банк про несанкціоноване зняття коштів з її рахунку та просила їх відмінити трансакції, тому позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення відповідачки та її представника, дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що ОСОБА_2, шляхом підписання нею заяви від 26.11.2013 року, у якій вказала про ознайомлення та надання згоди з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, що датовано нею 26.11.2013 року, уклала із ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» договір, за яким їй було надано кредит у розмірі 10000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,6 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Разом із кредитною карткою для ОСОБА_2 було надано ПІН-код до неї.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Підставою звернення Банку до суду з позовом до відповідача є наявність боргу який станом на 17.02.2016 року складає 18668,02 грн. та складається із заборгованості за кредитом – 9312,05 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом – 7190,83 грн., заборгованості за пенею та комісією – 800 грн., а також штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 865 грн. 14 коп.

Згідно розрахунку заборгованості по кредитній картці ОСОБА_2 вбачається, що 24.01.2015 року з її картки було знято 8085 гривень призначення платежу переказ з картки. В цей же день відповідачка звернулась до банку та повідомила про те, що з її картки були зняті кошти та просила відмінити трансакцію.

Також судом встановлено, що в банку відсутня будь-яка інформація щодо особи, яка здійснила даний переказ, оскільки він був здійснений за допомогою стороннього еквайзеру, тобто без використання картки.

Відповідач 24.01.2015 року звернулася письмово до банку із заявою про відміну трансакції, оскільки вона не знімала коштів, на яку отримувала щомісячно починаючи з лютого по червень 2015 року однотипні відповіді банку про те, що по її заяві проводиться перевірка.

Цього ж дня Полонським відділенням поліції (бувшим Полонським районним відділом УМВС України в Хмельницькій області) внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015240200000042 за ч.1 ст.190 КК України по вказаному факту шахрайства.

За правилами статей 10,60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, який затверджено Постановою Правління Національного банку України 05.11.2014 № 705 еквайр зобов'язаний забезпечувати проведення платіжних операцій найбільш безпечним способом для відповідного електронного платіжного засобу. Користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем. Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Торговець зобов'язаний здійснювати операції з використанням електронного платіжного засобу лише в присутності користувача, якщо інше не узгоджено з користувачем або не передбачено правилами платіжної системи для окремих видів операцій.

Еквайр не має права зобов'язувати торговця, а торговець не має права вимагати від користувача введення ПІНу як засобу його ідентифікації, якщо це не передбачено правилами платіжної системи та/або умовами використання електронного платіжного засобу, установленими емітентом.

Торговець не має права вимагати від користувача підписання квитанції платіжного термінала або інших первинних документів, що підтверджують здійснення платіжної операції, якщо користувач увів ПІН у процесі здійснення операції та інше не встановлено правилами платіжної системи.

Торговець зобов'язаний:

1) дотримуватися правил здійснення платіжної операції з використанням електронного платіжного засобу та процедур безпеки, установлених договором з еквайром;

2) не надавати даних про користувача особам, які не мають на це законного права або повноважень, і не дозволяти їм використовувати за призначенням електронний платіжний засіб;

3) не копіювати електронного платіжного засобу чи його реквізитів та не вносити повного номера електронного платіжного засобу до облікових книг та/або до електронних баз даних комп'ютерних програм торговця тощо.

Еквайр зобов'язаний розглядати скарги щодо платіжних операцій, які опротестовуються користувачем, емітентом або платіжною організацією платіжної системи, у спосіб і строки, передбачені законодавством України та правилами платіжної системи. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Банк зобов'язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого Законом України «Про звернення громадян».

Банк не надав ОСОБА_2 відповіді про результати розгляду її заяви та не повідомив про прийняте рішення.

За таких обставини, оскільки відповідачка ОСОБА_2 не отримувала кошти від банку в сумі 8085 гривень та в той же день повідомила банк про зняття коштів з її картки, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов’язковою для всіх судів України.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі судові витрати не підлягають до відшкодування.

Керуючись ст.ст.10, 60, ст.ст.212-215, 294 ЦПК України суд, -

ухвалив:

В задоволенні позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подачі до суду першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а учасниками, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення – протягом цього ж строку з дня отримання його копії.

Головуючий: