Ухвала суду № 70574319, 28.11.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11711/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 листопада 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Деметрадзе Т.Р., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ «Приват Банк», третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду із позовом до ПАТ «Приват Банк», третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору.

Норма статті 119 ЦПК України передбачає вимоги щодо форми і змісту позовної заяви.

Проте, позовна заява подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір».

Такий висновок судом зроблено виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється. Зокрема, позивачем як підставу звільнення від сплати судового збору вказано ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів», що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що повязані з порушенням їх прав.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Пунктом 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Позивач вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 119 ЦПК України, зобовязаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»), про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням, таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

У звязку з цим, застосування Закону № 1023-XII до даних правовідносин можливе лише з перерахованих вище підстав, а позивачем заявлено вимогу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, що не регулюється вищевказаним законом.

Крім того, у п. 3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10, судам надані розяснення: порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

Тому, згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII, з 1 січня 2017 року установлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1600 гривень.

На підтвердження сплати судового збору до Ужгородського міськрайонного суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору.

Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивачів і надає їм строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачами ухвали.

Виходячи з наведеного, приходжу до переконання, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати докази щодо сплати судового збору в розмірі 640 грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів УК у м.Ужгороді/м.Ужгород, МФО 812016, код ЄДРПОУ 38015610, банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, р/р №31216206700002, код бюджетної класифікації 22030101, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ38015610 (суду, де розглядається справа).

Розяснити, що у разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 121, 210 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Приват Банк», третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви у строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Деметрадзе Т.Р.