Рішення № 70573642, 23.11.2017, Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

Справа № 300/788/17

Провадження № 2/300/263/2017

23.11.2017 року смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі: головуючого: Вотьканича В.А., з участю: секретаря Іванової Н.Я., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представників третьої особи ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 сільської ради Воловецького району Закарпатської області (далі – ОСОБА_5 сільська рада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_6 обласний центр з гідрометеорології про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 сільської ради, в якому просив визнати незаконним і скасувати рішення ОСОБА_5 сільської ради від 07 липня 2016 року № 61 «Про встановлення пішохідної доріжки», яким вирішено встановити пішохідну доріжку шириною один метр між земельною ділянкою ОСОБА_7 та квартирним будинком ОСОБА_1 в с. Нижні Ворота по пл. Народній, Воловецького району Закарпатської області та зобов’язано ОСОБА_1 забезпечити безперешкодний прохід працівникам ОСОБА_5 метеостанції.

В обґрунтування позову зазначав, що 11 грудня 1997 року рішенням ОСОБА_5 сільської ради йому було передано у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку за адресою: с. Нижні Ворота, пл. Народна, 11 площею 0,07 га та для ведення особистого підсобного господарства площею 0,20 га в урочищі «Гуланова загорода» в с. Нижні Ворота.

Позивач стверджував, що оскаржуваним рішенням ОСОБА_5 сільської ради від 07 липня 2016 року № 61 порушено його право власності на земельну ділянку, оскільки виділена частина земельної ділянки для пішохідної доріжки шириною один метр проходить через його земельну ділянку, рішення прийняте без його згоди, на нього також покладено обов’язки забезпечити безперешкодний прохід працівників метеостанції, що не передбачено чинним законодавством, та з врахуванням того, що відповідачем перевищено повноваження при прийнятті рішення та допущено істотні порушення вимог ст. 14 Конституції України, ст. 321 ЦК України, просив визнати це рішення незаконним та скасувати його.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов посилаючись на обставини викладені позовній заяві, просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 сільська рада не забезпечила явку свого представника в судове засідання, хоч була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, а тому, на підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України, суд провів заочний розгляд справи.

За письмовим клопотанням ОСОБА_5 сільської ради до участі в справі було залучено ОСОБА_6 обласний центр з гідрометеорології як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

Представники ОСОБА_6 обласного центру з гідрометеорології в судовому засіданні проти позову заперечили, вважаючи, що оскаржуване рішення ОСОБА_5 сільської ради прийнято в межах його компетенції на підставі ретельно перевірених обставин, з урахуванням інтересів всіх землекористувачів. Просили у позові відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, їх представників, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ч. 2 статті 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 142 - 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування належить, зокрема, земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Судом встановлено, що на підставі рішення ОСОБА_5 сільської ради від 07 липня 2016 року № 61 «Про встановлення пішохідної доріжки по пл. Народній» було встановлено пішохідну доріжку шириною один метр між земельною ОСОБА_7 та квартирним будинком ОСОБА_1 і зобов’язано ОСОБА_1 забезпечити безперешкодний прохід працівникам ОСОБА_5 метеостанції (а.с.7).

На підтвердження позову щодо порушення права власності на землю позивач покликається на рішення ОСОБА_5 сільської ради від 11 грудня 1997 року «Про передачу у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства», згідно з яким йому було передано у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку за адресою: с. Нижні Ворота, пл. Народна, 11 площею 0,07 га та для ведення особистого підсобного господарства площею 0,20 га в урочищі «Гуланова загорода» в с. Нижні Ворота, яку подав у копії, що завірена сільським головою, який не обіймав посаду голови на час ухвалення рішення (а.с. 6).

Згідно з листом архівного сектору Воловецької районної державної адміністрації від 13.07.2016 року № 84/07-03 в документах архівного фонду № 21 «ОСОБА_5 сільська рада» відсутнє рішення ОСОБА_5 сільської ради від 11.12.1997 року «Про передачу у приватну власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства гр. ОСОБА_1Ю.» (а.с. 54).

Згідно з ч.1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Письмові докази, як правило подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу (ч.2 ст. 64 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Враховуючи, що позивач не підтвердив походження копії рішення ОСОБА_5 сільської ради, на яке покликається в позові як на підставу своїх вимог, суд визнав, що рішення ОСОБА_5 сільської ради від 11.12.1997 року «Про передачу у приватну власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства гр. ОСОБА_1Ю.» є неналежним доказом.

Відповідно до ч.1 ст. 23 Земельного кодексу України (1990 року), право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

На підставі встановлених судом обставин справи суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 не підтвердив свого права власності на земельну ділянку за адресою с. Нижні Ворота, пл. Народна, 11.

Згідно з рішенням виконавчого комітету ОСОБА_5 сільської ради № 11 від 13.04.2017 року «Про присвоєння адресного номеру», за заявою позивача, який мешкає в АДРЕСА_1, зазначеному будинку присвоєно адресний номер 11.

Вирішуючи позов суд виходить з того, що оскаржуване рішення ОСОБА_5 сільської ради від 07 липня 2016 року № 61 «Про встановлення пішохідної доріжки по пл. Народній», яким було встановлено пішохідну доріжку шириною один метр між земельною ОСОБА_7 та квартирним будинком ОСОБА_1 для працівників ОСОБА_5 метеостанції прийняте органом місцевого самоврядування в межах його компетенції і не суперечить закону, а тому не порушує права позивача ОСОБА_1 на користування прибудинковою територією і підстав для скасування зазначеного рішення немає.

Керуючись статтями 9, 10, 11, 208, 209, 212, 214-215, 218, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_5 сільської ради Воловецького району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_6 обласний центр з гідрометеорології про визнання незаконним та скасування рішення, відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий В.А. Вотьканич