Рішення № 70568892, 24.11.2017, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/4811/17

Провадження №2/592/1441/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2017 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі: головуючого - судді Котенко О.А., за участю секретаря судового засідання - Мазіної К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, третя особа - Друга Сумська державна нотаріальна контора про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом (а.с.28-29) і свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний дядько - ОСОБА_3. За життя ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 07.05.1967 року належало 53/100 частини будинку АДРЕСА_2. На момент смерті ОСОБА_3 з ним проживала його дружина ОСОБА_4, яка фактично прийняла спадщину, як спадкоємець першої черги за законом. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 Після смерті ОСОБА_4 залишилось майно, а саме 53/100 частини будинку АДРЕСА_2, право власності на яку за життя не було зареєстроване. Він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Проте, протягом більше семи років, після смерті ОСОБА_3 він проживав із ОСОБА_4, надавав їй матеріальну допомогу, утримував у належному стані житло, придбавав необхідні речі. Також, він здійснював витрати на лікування та поховання померлої. До членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п. Таким чином, від встановлення факту спільного проживання залежить виникнення його права на спадкування за законом у четверту чергу після смерті ОСОБА_4, оскільки він проживав із спадкодавцем однією сім'єю, починаючи з 2008 року. Позивач просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 однією сім'єю, починаючи з 2008 року, визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 53/100 частини будинку АДРЕСА_2 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з зазначених в позові підстав та просив їх задовольнити. Позивач ОСОБА_1, приймаючи участь в судовому засіданні, пояснив, що він постійно проживає в м.Харкові, де і працює. Він приїздив до ОСОБА_4 на 2-3 дні в м.Суми, провів реконструкцію системи опалення, придбав газовий котел. В 2008 році протягом одного місяця ОСОБА_4 проживала у нього в квартирі в м.Харків.

В судове засідання представник відповідача Сумської міської ради не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заперечення на позов, зазначивши, що зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю (п.21 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7).Тобто на момент смерті, ОСОБА_4, позивач вже повинен був проживати разом з померлою однією сім'єю п'ять років. Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист. Довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи. В матеріалах справи доданих до позовної заяви наявна копія паспорту позивача, з якої вбачається, що з 11 червня 2008 року зареєстрованим місцем його проживання є -АДРЕСА_1. Оскільки в розумінні статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», паспорт громадянина України - це документ в який вносяться відомості місце проживання, то вданому випадку потрібно стверджувати про те, що позивачем не доведено факту проживання з померлою, ОСОБА_4, однією сім'єю з 2008 року, адже останнім місцем проживання спадкодавця є - будинок АДРЕСА_4. Відповідно до договору купівлі - продажу №1-1523 від 07.05.1967 року, ОСОБА_3 - чоловіку ОСОБА_4, належало 53/100 частини одноповерхового цегляного будинку за адресою: АДРЕСА_2. До матеріалів позовної заяви додано копію технічного паспорту від 04.04.1985 року, в якому адреса житлового будинку зазначена: АДРЕСА_3, що в свою чергу суперечить вищезазначеному договору. Також в матеріалах справи наявна копія будинкової книги, в якій адреса будинку зазначена, АДРЕСА_4. Розбіжності в документах доданих до позовної заяви дають підстави стверджувати, що позивач надає неналежні докази, як підставу своїх вимог щодо визнання за ним право власності в порядку спадкування на 53/100 частину будинку за адресою: АДРЕСА_2. З огляду на викладене, Сумська міська рада заперечує проти задоволення позовних вимог і просить суд відмовити позивачу у їх задоволенні за необґрунтованістю.

Представник третьої особи - Другої Сумської державної нотаріальної контори в Судове засідання не з`явився, надали до суду заяву згідно якої просили справу розглядати без участі представника нотаріальної контори.

Свідок ОСОБА_6, яка є співвласником 47/100 часток будинку по АДРЕСА_2 і проживає в ньому, пояснила, що ОСОБА_1 постійно провідував ОСОБА_4, допомагав їй, придбав газовий котел. ОСОБА_1 привозив ОСОБА_4 продукти, копав город, допомагав сплачувати за житлово-комунальні послуги. Приїздив ОСОБА_1 до ОСОБА_4 один раз на місяць. Після смерті поховав ОСОБА_4 Вважали його членом родини ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_7, яка проживає в АДРЕСА_5, пояснила, що ОСОБА_1 проживає в м.Харкові. ОСОБА_1 вів спільне господарство з ОСОБА_4, оскільки він провів для ОСОБА_4 газ, придбав газовий котел, спилював дерева у саду, матеріально допомагав, привозив ОСОБА_4 продукти. Також ОСОБА_1 забирав ОСОБА_4 до себе в м.Харків, де вона жила протягом місяця. Поховання здійснив ОСОБА_1, оскільки інших родичів у ОСОБА_4 не було.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, показання свідків, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з таких підстав:

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с.3). Його дружиною була ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.15). ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали в АДРЕСА_2, що підтверджується копією будинкової книги (а.с.13-14).

Співвласником 53/100 частин будинку по АДРЕСА_2 був ОСОБА_3, що підтверджується договором купівлі-продажу (а.с.4-5), матеріалами інвентаризаційної справи.

На час смерті ОСОБА_3 в будинку проживала і була зареєстрована його дружина ОСОБА_4 (а.с.97).

ОСОБА_4 не зверталася до нотаріальної контори та не отримувала свідоцтво про право на спадщину на 53/100 частин будинку після смерті чоловіка ОСОБА_3, що підтверджується відсутністю заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_3 (а.с.67). Судовим рішенням не встановлений факт належності на праві власності за ОСОБА_4 53/100 часток будинку по АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_3

Позивач надав до суду копію заповіту від 03.08.2007 року (а.с.86), відповідно до якого ОСОБА_3 заповідав йому все своє майно. Але позивач ОСОБА_1 не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 Пропустивши строк для прийняття спадщини, позивач ОСОБА_1 не звертався до суду з позовом про визначення додатковому строку для прийняття спадщини.

Викладені обставини підтверджуються тим, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася (а.с.67).

Позивач ОСОБА_1 стверджує, що ОСОБА_3 був його рідним дядьком. З копії свідоцтва про народження «ОСОБА_3» (а.с. 83) вбачається, що його батьками були «ОСОБА_9» та «ОСОБА_10». З архівного витягу запису про народження «ОСОБА_11» - батька позивача вбачається, що його батьком був «ОСОБА_9», матір'ю "ОСОБА_10» (а.с.82).

Враховуючи різницю в написаннях прізвищ позивача «ОСОБА_1» та прізвища ОСОБА_3, позивач в судовому порядку не встановлював факт, що ОСОБА_3 був його рідним дядьком.

Згідно з ст..ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини

Позивач ОСОБА_1 відносить себе до четвертої черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_4

З матеріалів спадкової справи (а.с.54-68 ) вбачається, що позивач в установлений законом строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4

Згідно з ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої ст.3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спакодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.

Позивач ОСОБА_1 зареєстрований та постійно проживає в м.Харкові з 1988 року і по цей час, що підтверджується витягом з паспорту позивача (а.с.20-21). В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтвердив, що він працює і постійно проживає в м.Харкові.

Показаннями свідків підтверджено, що позивач ОСОБА_1 приїздив до ОСОБА_4, провідував її, надавав їй допомогу, придбавав продукти харчування, придбав газовий котел для будинку, допомагав в обробітку городу. Свідок ОСОБА_6 підтвердила, що ОСОБА_1 приїздив до ОСОБА_4 один раз на місяць.

Досліджені докази підтверджують ті обставини, що позивач ОСОБА_1 надавав допомогу ОСОБА_4 як дружині свого померлого дядька ОСОБА_3, провідував її.

Така підтримка зі сторони ОСОБА_1 не свідчить про те, що позивач спільно проживав з ОСОБА_4, був пов'язаний з нею спільним побутом.

Рахунки ПАТ «Сумигаз» за користування газом в будинку АДРЕСА_2, які позивач додав до позову, виписувалися на ОСОБА_1 (а.с.16-18 ). Згідно з інформацією ПАТ «Сумигаз» з 01.09.2009 року споживачем по особовому рахунку НОМЕР_1 є ОСОБА_1 (а.с. ).

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що особовий рахунок був оформлений на позивача, оскільки позивач надав в ПАТ «Сумигаз» копію заповіту, відповідно до якого ОСОБА_3 заповідав йому все своє майно на випадок смерті, а також позивач пояснив працівникам ПАТ «Сумигаз», що він буде спадкувати майно після смерті ОСОБА_3 Для оформлення особового рахунку по платежам за газ на ОСОБА_1 у ПАТ «Сумигаз» підстав не було, оскільки позивач не успадкував частину будинку після смерті ОСОБА_3, в будинку по АДРЕСА_2 позивач також не проживав і не був зареєстрований.

Оплата позивачем послуг за газ згідно з квитанціями від 19.05.2010 року (а.с.17), від 20.12.2012 року (а.с.18), від 19.04.2012 року, 14.05.2012 року, 14.06.2012 року (а.с.19) не може бути доказом проживання позивача з ОСОБА_4 однією сім'єю. Ці обставини повинні враховуватися в сукупності з іншими доказами в підтвердження спільного побуту та спільного бюджету позивача і ОСОБА_4

Але позивачем не надані докази, що він та ОСОБА_4 мали спільні витрати, спільний бюджет, спільно харчувалися чи придбавали майно для спільного користування протягом не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Отже, позивачем не доведено, що він проживав з ОСОБА_4 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, починаючи з 2008 року. Відповідно позивач ОСОБА_3 не є спадкоємцем четвертої черги, який має право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4

З врахуванням викладеного, вимоги позивача ОСОБА_1 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст..ст.1216, 1218, 1264 ЦК України, ст.3 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 , ст.ст. 10,11, 57-60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Сумської міської ради, третя особа - Друга Сумська державна нотаріальна контора про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, визнання права власності в порядку спадкування за законом, за необґрунтованістю.

На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м.Суми. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під чає проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А. Котенко