Ухвала суду № 70568763, 28.11.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

У Х В А Л А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 та ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_9, на ухвалу судді Новозаводського районного суду м.Чернігова від 23 жовтня 2017 року про відмову у відкритті провадження у справі за зустрічною позовною заявою ОСОБА_8, ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_9, до ОСОБА_5, що діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_10, про виселення,

треті особи - КП «Новозаводське», орган опіки та піклування Новозаводської у м. Чернігові районної ради,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 та ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_9, просять ухвалу судді Новозаводського районного суду м.Чернігова від 23 жовтня 2017 року про відмову у відкритті провадження у справі за зустрічною позовною заявою ОСОБА_8, ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_9 до ОСОБА_5, що діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_10, про виселення скасувати.

Ухвалою судді Новозаводського районного суду м.Чернігова від 23 жовтня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі за зустрічною позовною заявою ОСОБА_8, ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_9 до ОСОБА_5, що діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_10 про виселення.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала судді постановлена без врахування вимог ЦПК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України з питань підсудності цивільних справ.

Так, апелянти зазначають, що суд не звернув увагу на той факт, що раніше вони звертались з позовом в порядку ст. 71, 72 ЖК УРСР і просили визнати ОСОБА_5 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а в зустрічному позові вони просили виселити ОСОБА_5 без надання іншого жилого приміщення на підставі ст.116 ЖК УРСР.

Крім того, судом в порушення положень п.4 ч.1 ст.293 ЦПК України зазначено, що «Ухвала не підлягає оскарженню», чим фактично позбавлено апелянтів законного права на апеляційне оскарження, що надано ст.129 Конституції України та п.4 ст.293 ЦПК України.

В судовому засіданні ОСОБА_7 підтримала доводи апеляційної скарги і просила її задовольнити.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_5 та його представник послалися на безпідставність апеляційної скарги, просили в її задоволенні відмовити.

Апелянт ОСОБА_8 та треті особи належним чином були повідомлені про час розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення 21.11.2017 поштових відправлень, проте своїх представників до суду не направили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Відмовляючи у відкритті провадження за зустрічною позовною заявою ОСОБА_8, ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_9, суд першої інстанції керувався п.2 ч.2 ст.122 ЦПК України.

Проте, даний висновок суду не відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Судом встановлено, що рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 14.12.2016 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_8, ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_9, до ОСОБА_5 та малолітнього ОСОБА_10 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Дане рішення набрало законної сили.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Проте, звертаючись до суду із зустрічною позовною заявою, ОСОБА_8, ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_9, просили виселити ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_11 із спірної квартири, посилаючись на ст.116 ЖК УРСР.

Посилання суду в оскаржуваній ухвалі на наявність зазначеного вище рішення суду від 14.12.2016, як на підставу для відмови у відкритті провадження , є незаконним, оскільки нові позовні вимоги - про виселення ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_11, не є тотожними вимогам про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, щодо яких ухвалено судове рішення. Це різнотипні вимоги, кожна з яких регулюється окремими статтями Житлового кодексу УРСР.

На вказані вимоги закону суд першої інстанції не звернув уваги та дійшов помилково висновку у зв'язку з чим постановив незаконну ухвалу, яка підлягає скасуванню з передачею даного питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 303, 307, 312 ч.1 п.3, ст. 313, 315, 317, 319 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 та ОСОБА_7, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_9, - задовольнити.

Ухвалу судді Новозаводського районного суду м.Чернігова від 23 жовтня 2017 року скасувати з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає