Ухвала суду № 70568035, 23.11.2017, Апеляційний суд Сумської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Левченко Т. А. , Криворотенка В. І.

за участю секретаря - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 вересня 2017 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної фірми «Магазин «Славутич», треті особи: ОСОБА_4, державний реєстратор відділу державної реєстрації Управління Центру надання адміністративних послуг у м. Суми Сумської міської ради Чайка (Грюк) Євгенія Андріївна, про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб про внесення змін, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_6 він має право спадкувати її майно, в тому числі і частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма «Магазин «Славутич» у розмірі 74,24%.

З цією метою, він 12 квітня 2017 року подав відповідачу заяву з проханням прийняти його до товариства або виплатити йому вартість 1/2 частки у статутному капіталі ТОВ Торгівельна фірма «Магазин «Славутич», яка належала за життя його матері.

Проте, як йому стало відомо згодом, того ж дня, тобто 12 квітня 2017 року, відповідач провів загальні збори учасників товариства, на яких питання про його вступ до складу товариства не було розглянуто, натомість, було прийнято рішення про зміну керівника товариства і замість померлої матері керівником було призначено ОСОБА_7, інформація про що була внесена і до відповідного Єдиного державного реєстру.

Посилаючись на неправомочність загальних зборів стосовно вирішення вказаного питання, оскільки не було дотримано кворуму голосів учасників під час прийняття цього рішення, позивач просив суд визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма «Магазин «Славутич» від 12 квітня 2017 року, зафіксоване в протоколі від 12 квітня 2017 року та скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис № 16321070021000066 від 19 квітня 2017 року про внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма «Магазин «Славутич», що не пов'язані зі змінами в установчих документах, а саме: запис про зміну керівника товариства із ОСОБА_6 на ОСОБА_7.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 22 вересня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Вказане рішення суду позивач оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі він, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що без прийняття рішення на підставі його заяви як спадкоємця померлого учасника товариства (тобто, про включення його до складу товариства або про відмову у цьому та про виключення померлого учасника з числа учасників товариства) загальні збори учасників товариства були неправомочні вирішувати інші питання, в тому числі і питання щодо зміни керівника товариства, чого безпідставно не врахував суд першої інстанції.

До того ж, як зауважив позивач, оскаржуване ним рішення було прийнято учасниками, які в сукупності володіли лише 23,81% голосів учасників, у зв'язку з чим таке рішення є недійсним у зв'язку з відсутністю кворуму.

Також позивач вважає, що суд в оскаржуваному рішенні неправильно послався на ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», яка, на його думку, регулює порядок визначення голосів у разі викупу частки учасника самим товариством, однак, насправді, після смерті його матері товариство не набуло жодних прав на її частку, тому за аналогією закону мала застосовуватись норма ст. 64 цього ж Закону щодо виключення учасника з товариства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача ТОВ ТФ «Магазин «Славутич» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про залишення рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 4.6 нині діючої редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма «Магазин «Славутич», затвердженої зборами учасників від 23 грудня 2005 року і зареєстрованої у виконавчому комітеті Сумської міської ради від 29 грудня 2005 року за № 16321050002000066, учасниками товариства було встановлено наступний порядок формування статутного капіталу та розподілу часток: ОСОБА_9 - 0,73% статутного капіталу, що складає 1200 грн., ОСОБА_10 - 0,03% статутного капіталу, що складає 50 грн., ОСОБА_11 - 0,12% статутного капіталу, що складає 200 грн., ОСОБА_12 - 0,06% статутного капіталу, що складає 100 грн., ОСОБА_13 - 2,10% статутного капіталу, що складає 3440 грн., ОСОБА_14 - 1,22% статутного капіталу, що складає 2000 грн., ОСОБА_6 - 74,24% статутного капіталу, що складає 121460 грн. та ОСОБА_15 - 21,5% статутного капіталу, що складає 35150 грн. (т.2, а.с. 57-63).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11 квітня 2017 року керівником ТОВ Торгівельна фірма «Магазин «Славутич» була ОСОБА_6 (т.1, а.с. 8-9), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.3, а.с. 20).

Як вбачається з копії спадкової справи, заведеної 12 квітня 2017 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В., із заявами про прийняття спадщини звернулись діти померлої: дочка ОСОБА_4 та син ОСОБА_3, позивач по справі (т.3, а.с. 13-24).

12 квітня 2017 року позивач звернувся до ТОВ Торгівельна фірма «Магазин «Славутич» із заявою про прийняття його до складу учасників товариства, у зв'язку з чим просив скликати позачергові збори учасників товариства. Також, заявник уточнив, що у разі відмови у прийнятті його до складу учасників товариства, останнє має виплатити йому вартість 1/2 частки, яка належала його матері у статутному капіталі цієї фірми «Магазин «Славутич» (т.1, а.с. 10).

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма «Магазин «Славутич» від 12 квітня 2017 року того ж дня, тобто 12 квітня 2017 року, відбулись чергові збори учасників товариства за участю: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15 та ОСОБА_7 При цьому, як зазначено в протоколі, направлений ОСОБА_14 представник ОСОБА_17 не був допущений до участі у зборах учасників через відсутність у нього документа, який посвідчує особу, а учасники ОСОБА_6 та ОСОБА_9 померли (т.2, а.с. 214-215).

Зборами учасників товариства був затверджений наступний порядок денний: 1) затвердження річного звіту та балансу за 2016 рік; 2) зміна керівника товариства; 3) відчуження часток учасників товариства; 4) затвердження нової редакції статуту; 5) інше.

Проте, із запропонованих на розгляд питань зборами учасників було вирішено лише питання щодо заміни директора товариства ОСОБА_6, яка померла, у зв'язку з чим на посаду директора ТОВ Торгівельна фірма «Магазин «Славутич» внаслідок голосування було призначено ОСОБА_7 Також збори учасників товариства уповноважили ОСОБА_18 провести всі необхідні дії для державної реєстрації змін до ЄДР.

При цьому, як зазначено у протоколі загальних зборів учасників, розгляд інших питань, в тому числі і щодо відчуження частки померлої ОСОБА_6, було відкладено до наступних зборів.

У подальшому, на підставі даних протоколу зборів учасників державним реєстратором були внесені зміни до відомостей про юридичну особу в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внаслідок чого запис про керівника товариства був змінений (т.1, а.с. 11-13, т.2, а.с. 207, 208-209, 210, 211, 212, 213, 214-215).

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що загальні збори учасників товариства були проведені з дотриманням встановленого законом порядку щодо забезпечення кворуму для їх проведення, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову із заявлених позивачем підстав.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з п. а) статті 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Положеннями ч. 1 статті 23 цього ж Закону закріплено, що управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

Статтею 55 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Як передбачено ч. 5 ст. 53 Закону, у разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 4 статті 58 вказаного Закону вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначена у пунктах «а», «б», «г - ж», «и - й» статті 41 та статтею 59 Закону України «Про господарські товариства».

Зокрема, до компетенції загальних зборів належить: утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства (п. «г» ст. 41 Закону).

У ч.ч. 1, 2 статті 60 Закону України «Про господарські товариства» йдеться про те, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 62 цього Закону у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників.

У роз'ясненнях, наданих у п.п. 2.11, 2.12, 2.13, 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» від 25 лютого 2016 року за № 4 вказано, що суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України «Про господарські товариства»);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України «Про акціонерні товариства»);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України «Про господарські товариства»);

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України «Про господарські товариства»);

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

З'ясовуючи питання про правомочність загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичних осіб судам слід виходити з того, що загальні збори є правомочними, якщо на них зареєструвалися учасники (акціонери), які володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів учасників ТОВ чи ТДВ (голосуючих акцій акціонерів АТ) від загальної кількості голосів, якщо на зборах присутні більше половини членів кооперативу.

При цьому, Пленум Вищого господарського суду України у п. 2.30 цієї постанови роз'яснив, що з огляду на положення частини п'ятої статті 53 Закону України «Про господарські товариства» та статті 8 ЦК України (аналогія закону) до вирішення питання про вступ (прийняття) спадкоємців (правонаступників) померлого (ліквідованого) учасника правомочність загальних зборів учасників визначається без урахування частки в статутному капіталі, яка належала померлому (ліквідованому) учаснику. Отже, у такому разі під час встановлення правомочності загальних зборів учасників слід враховувати голоси інших учасників товариства, які без голосів, що припадають на частку померлого (ліквідованого) учасника, становлять у сукупності 100 % голосів, що мають враховуватися під час визначення кворуму.

Також Пленум Вищого господарського суду України у п. 4.7 постанови «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» наголосив на тому, що за змістом статей 130, 147 і 166 ЦК України та статей 55 і 69 Закону України «Про господарські товариства», якими передбачено спадкування саме частки учасника господарського товариства, у разі смерті (ліквідації) учасника ТОВ (ТДВ) спадкоємцем (правонаступником) спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі.

Частиною п'ятою статті 147 ЦК України закріплено право учасників ТОВ або ТДВ передбачити у статуті товариства необхідність отримання згоди інших учасників товариства на перехід частки у статутному капіталі до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи.

Після набуття частки в статутному капіталі у спадкоємців (правонаступників) виникає переважне право вступу до цього товариства, передбачене статтею 55 Закону України «Про господарські товариства», проте у цьому разі не йдеться про автоматичне набуття такими спадкоємцями права участі в товаристві.

Прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) до складу учасників ТОВ (ТДВ) належить до компетенції загальних зборів учасників товариства. Отже, лише після прийняття вищим органом ТОВ (ТДВ) позитивного рішення спадкоємець (правонаступник) частки у статутному капіталі може стати учасником відповідного товариства. У свою чергу, товариство може відмовитися від прийняття спадкоємця (правонаступника) до складу учасників. Чинне законодавство не обмежує ТОВ (ТДВ) у такому праві.

У разі відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до ТОВ (ТДВ) або відмови товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала померлому учаснику, реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Пунктами 6.4.3, 6.6, 6.7, 6.9, 6.18, 6.19 нині діючої редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма «Магазин «Славутич», затвердженого зборами учасників від 23 грудня 2005 року і зареєстрованого у виконавчому комітеті Сумської міської ради від 29 грудня 2005 року за № 16321050002000066, встановлено, що виключною компетенцією загальних зборів учасників є призначення та відкликання виконавчого органу товариства.

Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю, не менш як у 3/4 голосів присутніх на загальних зборах учасників товариства, якщо інше не встановлено законом.

По решті питань рішення приймаються простою більшістю голосів присутніх на загальних зборах учасників товариства.

Загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більше як 60 відсотками голосів.

Виконавчим органом товариства є директор.

Директор обирається загальними зборами учасників на строк, визначений загальними зборами або на невизначений строк. З директором укладається контракт, який з боку учасників товариства підписується головою товариства (т.2, а.с. 57-63).

На підставі наведених норм права та встановлених у справі обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що загальні зборі членів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма «Магазин «Славутич», які відбулись 12 квітня 2017 року, були проведені з дотриманням кворуму для прийняття рішення щодо заміни директора товариства ОСОБА_6, яка померла, на ОСОБА_7, так як голоси померлих учасників товариства ОСОБА_6 та ОСОБА_9 правильно не враховувались ні при визначенні кворуму для проведення загальних зборів, ні під час голосування при вирішенні вказаного питання.

Відтак, приймаючи до уваги, що частка інших учасників товариства, без урахування голосів померлих учасників, становила у сукупності 100 %, а частка голосу ОСОБА_14, яка була відсутньою на загальних зборах учасників товариства і її представник не був допущений до участі у загальних зборах, становила 4,87 % від частки сукупності голосів (1,22% * 100% / 25,03%), тому можна дійти висновку, що кворум для проведення загальних зборів становив 95,13 % (100% - 4,87%), тобто, відповідав як положенням ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», так і статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна фірма «Магазин «Славутич».

При цьому, беручи до уваги обставини того, що за призначення ОСОБА_7 на посаду директора цього товариства проголосували всі присутні учасники товариства, що у сукупності становило 95,115% голосів згідно протоколу загальних зборів учасників, тому є підстави стверджувати, що вказане рішення було прийнято також з дотриманням кворуму щодо необхідної кількості голосів.

У зв'язку із зазначеним, не заслуговують на увагу колегії суддів доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення загальних зборів було прийнято за відсутності кворуму, як такі, що спростовуються вищенаведеними нормами права та встановленими у справі обставинами.

Посилання ж в апеляційній скарзі на те, що до вирішення питання про виведення померлого учасника товариства із його учасників неможливо було розглядати питання щодо заміни керівника внаслідок його смерті також не заслуговує на увагу колегії суддів, оскільки не ґрунтується на вимогах закону, тому є припущенням з боку позивача, ураховуючи і те, що прямої вказівки про це закон не містить.

Що стосується доводів апеляційної скарги на неправильне застосування судом першої інстанції положень ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», яка регулює порядок визначення голосів у разі викупу частки учасника самим товариством, в той час як, на думку позивача, мали б застосовуватись вимоги 64 цього ж Закону щодо виключення учасника з товариства, то до них колегія суддів відноситься критично, ураховуючи, що питання про виключення учасника з товариства не було предметом розгляду загальних зборів учасників товариства. В той же час, стаття 53 Закону України «Про господарські товариства» за аналогією закону була правильно застосована судом першої інстанції до встановлених у справі правовідносин при вирішенні питання про дотримання кворуму, на чому наголосив також і Пленум Вищого господарського суду України у п. 2.30 постанови «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин».

Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду також не спростовують і не містять посилань на такі порушення, які слугували б підставою для зміни чи скасування законного і обґрунтованого рішення суду.

Відповідно до вимог ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин, коли рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підстави для його зміни чи скасування відсутні. Отже, апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1; 308; 314 ч.1 п.1; 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 вересня 2017 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -