Рішення № 70565825, 15.11.2017, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/6384/15-ц

Провадження №2/524/51/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2017 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді Кривич Ж.О.,

секретаря судового засідання Коваль Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк»,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк».

Позивач свій позов обґрунтовує тим, що 23.11.2006 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №07/42/06-НВклн, згідно з умовами якого Банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 44000,00 доларів США з розрахунку 13,5% річних в іноземній валюті; 24,0% річних – в національній валюті за користування кредитом, а позичальник зобов’язався повернути кошти не пізніше 22.11.2026 року. Банк свої зобов’язання за кредитним договором виконав.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором №07/42/06-НВклн від 23.11.2006 року іпотекодавець ОСОБА_1 за договором іпотеки №07/42/І01/06-НВклн від 23.11.2006 року передала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру № 14 загальною площею 62,71 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леніна, буд. 6/7.

26.06.2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до умов якого ПАТ «Кредитпромбанк» передало (відступило) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся, в тому числі й шляхом направлення письмових вимог про виконання зобов'язань. Однак зобов'язання не виконані, у зв'язку з чим, станом на 10.07.2015 року за відповідачем наявна заборгованість у сумі 750899,88 грн., з яких тіло кредиту – 588771,12 грн., відсотки – 109786,63 грн., пеня – 30077,87 грн., сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по тілу – 1668,63 грн., сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по процентам – 1673,36 грн., штраф згідно умов кредитного договору – 18922,27 грн.

Посилаючись на обставини і підстави, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях від 29.11.2016 року, позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання права власності на нього за ПАТ «Дельта-Банк».

Представники відповідача ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 та адвокат ОСОБА_3 Якелін проти позову заперечували, вказували на те, що позов не підлягає задоволенню, надали суду пояснення щодо обґрунтування своєї позиції, вказували на відсутність у матеріалах справи первинних бухгалтерських документів щодо підтвердження розрахунку заборгованості, просили суд врахувати, що ціна іпотечного майна визначена позивачем не вірно, зауважили, що відсутні підстави для застосування обраного позивачем способу захисту прав.

Під час розгляду справи судом було задоволено клопотання представника відповідача про призначення судової оціночно-будівельної експертизи та судової економічної експертизи.

Позивач в судове засідання не прибув, попередньо надавши до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Представник відповідача адвокат ОСОБА_3, надала суду заяву, якою просила розглянути справу без її участі та участі відповідача, та просила в задоволенні позову відмовити.

За таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі сторін на підставі наявних в справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив такі фактичні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2006 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №07/42/06-НВклн, згідно з умовами якого Банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 44000,00 доларів США з розрахунку 13,5% річних в іноземній валюті; 24,0% річних – в національній валюті за користування кредитом, а позичальник зобов’язався повернути кошти не пізніше 22.11.2026 року. Банк свої зобов’язання за кредитним договором виконав.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором №07/42/06-НВклн від 23.11.2006 року іпотекодавець ОСОБА_1 за договором іпотеки №07/42/І01/06-НВклн від 23.11.2006 року передала в іпотеку нерухоме майно: квартиру № 14 загальною площею 62,71 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леніна, буд. 6/7, яка належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 23.11.2006 р. з ОСОБА_4, посвідченого 23.11.2006 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером № 20401.

26 червня 2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Кредитпромбанк» як кредитора у зазначених зобов’язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Кредитпромбанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ПАТ «Кредитпромбанк») від боржників повного, належного та реального виконання зобов’язань за кредитними та забезпечувальними договорами.

Пунктом 2.3. договору купівлі-продажу прав вимоги від 26 червня 2013 року, укладеного між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк», передбачено, що права вимоги переходять від продавця до покупця, та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем ОСОБА_6 приймання-передачі Прав вимоги.

ОСОБА_6 приймання-передачі Прав вимоги до Договору купівлі-продажу прав вимоги від 26 червня 2013 року до ПАТ «Дельта банк» передані права вимоги за кредитним договором №07/42/06-НВклн від 23.11.2006 р. в наступному обсязі: загальний розмір грошового зобов’язання за кредитним договором у валюті кредиту (сума за договором) – 44000,00 доларів США; фактичний розмір заборгованості за кредитним договором у валюті кредиту станом на 26.06.2013 р. (строкова заборгованість за тілом) – 26833,87 доларів США; фактичний розмір заборгованості за кредитним договором у валюті кредиту станом на 26.06.2013 р. (прострочена заборгованість за тілом) – 1002,0 доларів США; нараховані несплачені відсотки у валюті кредиту (строкові) станом на 26.06.2013 р. – 260,95 доларів США; нараховані несплачені відсотки у валюті кредиту (прострочені) станом на 26.06.2013 р. – 1902,90 доларів США.

Позивачем не надано документального підтвердження про державну реєстрацію відступлення прав вимоги за договором іпотеки №07/42/І01/06-НВклн від 23.11.2006 року, укладеного між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1.

ОСОБА_6 квитанцій, які були надані ОСОБА_1 до суду, відповідач частково виконувала умови кредитного договору №07/42/06-НВклн від 23.11.2006 року, у зв’язку з чим у ОСОБА_1 виникла прострочена заборгованість по кредитному договору.

Зі змісту розрахунку заборгованості за кредитним договором №07/42/06-НВклн від 23.11.2006 р., наданого представником позивача під час судового розгляду справи, вбачається, що станом на 10.07.2015 р. заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору №07/42/06-НВклн від 23.11.2006 року становить: 747557,88 грн., з яких: тіло кредиту в розмірі 26948,30 доларів США, що згідно курсу НБУ (100 доларів США – 2184,8173грн.) складає 588771,12 грн.; відсотки в розмірі 5024,98 доларів США, що згідно курсу НБУ (100 доларів США-2184,8173 грн.) складає 109786,63 грн.; пеня в розмірі 30077,87 грн.; штраф згідно умов кредитного договору – 18922,27 грн.

ОСОБА_6 звіту про оцінку від 27.04.2016 року складеного ТОВ «Експертна компанія «Професіонал» на запит ПАТ «Дельта банк», ринкова вартість чотирикімнатної квартири на п’ятому поверсі 5 поверхового будинку, загальною площею 62,71 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 становить 575970,00 грн.

З метою встановлення ринкової вартості предмета іпотеки на момент розгляду цивільної справи та дійсного розміру заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 07/42/06-НВклн від 23.11.2006 р., згідно клопотань представника відповідача, судом були призначені судова оціночно-будівельна та судова економічна експертизи.

Відповідно до Висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 9/9-16 від 12.10.2016 року, складеного судовим експертом ОСОБА_7, ринкова вартість квартири № 14 загальною площею 62,71 кв.м., за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леніна, 6/7, становить 923 320 грн.

У Висновку судової економічної експертизи № 48/49 від 24.04.2017 р., складеному судовим експертом ОСОБА_8, зазначено, що розрахунок заборгованості (по основному кредиту та по процентам) ОСОБА_1 по кредитному договору № 07/42/06-НВклн від 23.11.2006 р., складений ПАТ «Дельта Банк» станом на 10.07.2015 р. відповідає умовам кредитного договору та чинному законодавству, але не відповідає фактичному руху коштів, відображеному у банківських виписках по рахунку № 29092251506421 за період з 28.06.2013 по 12.05.2016р.р. В зв`язку з ненаданням банківських виписок та первинних документів (меморіальних ордерів, квитанцій) по обліку нарахування заборгованості по пені та штрафам по кредитному договору № 07/42/06-НВклн від 23.11.2006 р. документально підтвердити розмір заборгованості по пені та штрафам, викладений в розрахунку заборгованості за договором кредиту № 07/42/06-НВклн від 23.11.2006 р. станом на 10.07.2015, наданому ПАТ «Дельта Банк», не представляється можливим.

Розмір заборгованості за умовами договору № 07/42/06-НВклн від 23.11.2006 р., укладеного між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 станом на 10.07.2015 року в частині непогашеного тіла кредиту, з урахуванням сплачених коштів становить 23217,37 доларів США.

Розмір заборгованості за умовами договору № 07/42/06-НВклн від 23.11.2006 р., укладеного між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 станом на 10.07.2015 року в частині несплачених відсотків (первинні облікові документи, на підставі яких була складена дана виписка для дослідження не надавались), з урахуванням сплачених коштів становить 8006,60 доларів США.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

ОСОБА_6 ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У відповідності до вимог ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 цього Закону.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване ст. 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону (тобто продаж предмета іпотеки).

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у ст. 335 та ст. 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Отже, аналіз положень статей 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», статей 328, 335, 376, 392 ЦК України дає підстави для висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя). У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (ч.1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку»).

Такі ж правові позиції були сформульовані Верховним Судом України та викладені у постановах від 30 березня 2016 року в справі № 6-1851цс15, від 28 вересня 2016 року в справі № 6-1243цс16, та від 22 березня 2017 року в справі № 6-2967цс16. Суд не вбачає підстав відходити від зазначених правових позицій Верховного Суду України.

Як вбачається зі змісту іпотечного договору №07/42/І01/06-НВклн від 23.11.2006 року, укладеного між сторонами, сторони врегулювали питання позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки. Пунктом 4.3. іпотечного договору передбачено, що звернення стягнення на майно здійснюється іпотекодержателем шляхом позасудового врегулювання, згідно з яким іпотекодержатель набуває право від свого імені продати майно, або прийняти його у власність в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у порядку, визначеному Законом України «Про іпотеку». В договорі зазначено, що положення цього пункту є застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя і мають силу договору про задоволення вимог.

Таким чином, згідно п. 4.3. укладеного сторонами іпотечного договору, зміст якого відповідає змісту ст. 39 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки за судовим рішенням можливий лише шляхом його продажу. У зв’язку з цим спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, який просить застосувати позивач, визнання за ним права власності на предмет іпотеки, не може бути застосований судом.

ОСОБА_6 приписів ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає спір в межах пред’явлених вимог і не може вийти за їх межі, а тому в задоволенні позову про звернення стягнення кредитної заборгованості на предмет іпотеки шляхом визнання за позивачем права власності на нього належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 16, 57, 60, 88, 209, 212-215, 217, 224-226 ЦПК України; ст.ст. 525, 526, 527, 530, 546, 549, 551, 575, 585, 589, 1046-1050, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 33, 36, 37, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк» - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: