Рішення № 70565358, 27.11.2017, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1073/17

Провадження № 2-823/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2017 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Бенчук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус Екстружен» про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в якій зазначає, що 29 липня 2016 року близько 09.30 год. з вини ОСОБА_2, під час виконання службових обов'язків сталася ДТП, внаслідок чого останній керуючи службовим автомобілем НОМЕР_1, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху при цьому - перетнув суцільну дорожню розмітку, що призвело до зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1. За фактом дорожньо-транспортної пригоди позивачем подано заяву про настання страхового випадку щодо пошкодження транспортного засобу до СТ «Перша», звітом від 04.08.2016 року про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу, встановлено, що ринкова вартість автомобіля марки «Ford Mondeo» на момент пошкодження становить 170 468 грн. 48 коп. Так, платіжним дорученням на рахунок позивача страховою компанією «Перша» сплачено страхові виплати у розмірі 100 000 грн., однак існує різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 70 468 грн. 48 коп., яку позивач просить стягнути в судовому порядку з товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус Екстружен» разом з вартістю виготовлення звіту про оцінку вартості збитку нанесеного власнику транспортного засобу в розмірі 990 грн. 00 коп., транспортуванням автомобіля з місця ДТП в розмірі 860 грн. 00 коп., а також за послуги автостоянки в розмірі 100 грн. 00 коп., а всього просить стягнути матеріальну шкоду в розмірі 72 418 грн. 48 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 7102 грн. 40 коп. та судові витрати в розмірі 724 грн. 20 коп.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_3 позов підтримали повністю, посилаючись на заподіяння позивачеві шкоди внаслідок порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_2, звернення до страхової компанії, яка відшкодувала страхові виплати в розмірі 100 000 грн. 00 коп., так як згідно оцінки вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу становить 170 468 грн. 48 коп., різниця відповідачем не була відшкодована.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог, вважала, що стягненню не підлягає ринкова вартість автомобіля, оскільки потрібно враховувати знос транспортного засобу, завищеними є вимоги щодо витрат на правову допомогу.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

29 липня 2016 року близько 09 год. 30 хв. на 44 км. автодороги Київ-Знам'янка, ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_3, порушив вимоги п.п. 10.1, 34.11 Правил дорожнього руху України і вчинив зіткнення із автомобілем НОМЕР_2, внаслідок чого останньому автомобілю було спричинено механічні пошкодження, що підтверджується постановою судді.

Постановою судді апеляційного Київської області від 28.11.2016 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме у зв'язку із скоєнням ним вказаної дорожньо-транспортної пригоди 29.07.2016 року.

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких бере участь та сама особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, вина ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди доведена судом при розгляді адміністративної справи, а тому суд вважає доведеним факт скоєння ДТП та вину в його скоєнні.

Власником (страхувальником) автомобіля НОМЕР_1 є відповідач, ТОВ «Сіріус Екстружен», відповідно полісу №АІ/9457142 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно звіту №63 про оцінку автомобіля НОМЕР_2 від 03.03.2017 року в результаті пошкодження при ДТП станом на 02.08.2016 року матеріальний збиток завданий власникові автомобіля складає 170 468 грн. 48 коп.

Страховою компанією «Перша» на рахунок ОСОБА_1 перераховано кошти в розмірі 100 000 грн. 00 коп., відповідно платіжного доручення №200 від 09.12.2016 року.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-IV).

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Разом із тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.

Потерпілому, як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання завдала особою, яка шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Зазначені положення закріплені в правових висновках суду, викладених в постановах Верховного Суду України від 20.01.2016 року № 6-2808цс15 та 26.10.2016 року,які відповідно до ст. 360-7 ЦПК Україниє обов'язковими для усіх судів України.

Одним із способів захисту цивільних прав, відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України визначено відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушенного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на положення ч. 1 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно п.15 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу із визнанням транспортного засобу фізично знищеним.

Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи вищезазначені норми права, той факт, що відповідно висновку експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи №8572/17-54 від 11.09.2017 року ринкова вартість транспортного засобу марки «Ford Mondeo» державний номерний знак НОМЕР_4 станом на дату ДТП, 29.07.2016 року складає 175 772 грн. 51 коп., вартість матеріального збитку (шкоди), завдана власнику транспортного засобу марки «Ford Mondeo» державний номерний знак НОМЕР_4, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 29.07.2016 року в м. Обухів Київської області складає 175 772 грн. 51 коп., з технічної точки зору, автомобіль «Ford Mondeo», державний номерний знак НОМЕР_4, не можна вважати фізично знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 29.07.2016 року в м. Обухів Київської області, вартість матеріального збитку (шкоди), завдана власнику транспортного засобу марки «Ford Mondeo» державний номерний знак НОМЕР_4, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 29.07.2016 року в м. Обухів Київської області дорівнює ринковій вартості цього транспортного засобу станом на дату ДТП - 29 липня 2016 року, ринкова вартість транспортного засобу марки «Ford Mondeo» державний номерний знак НОМЕР_4, станом на час проведення експертизи складає 171 646 грн. 61 коп.

Керуючись принципом змагальності сторін, виходячи з матеріалів справи та доказів предоставлених учасниками судового розгляду, приходить до висновку про те, що сума матеріальної шкоди, яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивача становить 72418 грн. 48 коп.

Встановлення франшизи за договором страхування цивільно-правової відповідальності передбачено ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». А відповідно до ч.2 цієї статті Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути франшизу у розмірі 100 000 грн. 00 коп.

Як роз'яснено у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», зокрема, слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку з заподіянням шкоди майну.

Постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

У зв'язку з тим, що пошкоджений автомобіль не вважається фізично знищеним, задовольняючи позов шляхом відшкодування збитків, стягуючи з відповідача повністю суму спричиненої шкоди за відрахуванням сплачених страховою компанією коштів у розмірі 100 000 грн. 00 коп.

Згідно ст.88 ЦПК України судові витрати слід стягнути з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто сплачений судовий збір в розмірі 724 грн. 20 коп. При визначенні розміру витрат на правову допомогу, слід врахувати, що відшкодуванню підлягають витрати пропорційно часу, коли адвокат приймав фактичну участь в судових засіданнях, тобто в розмірі 1544 грн. х 40 % х 11,5 год. = 7102 грн. 40 коп. Розрахунок вартості наданих правових послуг виконаний письмово, на його підтвердження надані відповідні докази, тому він ґрунтується на законі та наявних у справі доказах.

Згідно ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Враховуючи викладені вище обставини, вирішуючи спір на підставі наявних у справі доказів, суд вважає, що доводи позову грунтуються на законі та матеріалах справи, позовні вимоги доведені належними і допустимими доказами, в тому числі висновком провеженої у цій справі експертизи, заперечення відповідача виявились непереконливими і недоведеними, відповідач доводи позову і наявні у справі докази не спростував, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 57-61, 88, 209, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1172, 1187, 1188, 1192 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус Екстружен» на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 72 418 грн. 48 коп., судові витрати в розмірі 7 826 грн. 60 коп., а всього 80 245 грн. 08 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення - з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.В. Кравченко