Рішення № 7056313, 20.11.2009, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 2-1809 / 2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2009 року Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Яркіної С.В.

при секретарі Соколовській Т.В.

за участю представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія» в особі Запорізької територіальної філії про захист прав споживача, спонукання до повернення грошових коштів за договором банківського вкладу та виконання зобовязань в натурі, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2009 р. ОСОБА_2 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ВАТ Банк «БІГ Енергія» в особі Запорізької територіальної філії про захист прав споживача, спонукання до повернення грошових коштів за договором банківського вкладу та виконання зобовязань в натурі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_2 зазначив, що між ним та Запорізькою територіальною філією ВАТ «Банк «БІГ Енергія» 20 травня 2008 року було укладено договір про «Особливий» банківський вклад (депозит) № НОМЕР_1 у національній валюті з виплатою процентів щомісяця, згідно якого він вніс готівкою грошові кошти в сумі 60000,00 грн. на відкритий відповідачем вкладний (депозитний) рахунок, а відповідач прийняв зазначені грошові кошти на умовах повернення та щомісячній сплаті відсотків. Умовами договору визначено дату повернення банківського вкладу, а саме 27 травня 2009 року. Факт отримання відповідачем грошових коштів підтверджується виданою квитанцією № 24803 від 20 травня 2008 року. Відповідно до умов договору, відповідач сплачує вкладнику проценти на суму банківського вкладу із розрахунку процентної ставки 17,0% річних щомісяця та в кінці строку, визначеного договором. Окрім цього, відповідач зобовязався по закінченню строку дії договору видати вкладнику банківський вклад та сплатити проценти за ним відповідно до умов договору.

В позовній заяві позивач ОСОБА_2 також зазначає, що всупереч умовам договору відповідач, починаючи з березня місяця 2009 року припинив виплату процентів за договором та не повернув суму вкладу після збігу терміну дії договору. 28 травня 2009 року він звернувся до відповідача із заявою про повернення суми вкладу у звязку зі збігом терміну дії договору та невиплачених процентів, на що отримав негативну відповідь та пропозицію переоформити депозитний договір на новий строк. Таким чином, на сьогоднішній день відповідачем не виконані умови укладеного 20 травня 2008 року договору, умовами якого передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобовязань за договором сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України. Внаслідок того, що відповідач своєчасно не виконав зобовязання щодо повернення суми вкладу, він зобовязаний сплатити грошову суму з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми. Окрім цього, у звязку з невиконанням відповідачем зобовязань за договором йому завдана моральна шкода, яка полягає у моральних переживаннях у звязку із порушенням його прав, наданих йому як споживачу, а також у звязку з обмеженням його права розпоряджатися своєю власністю, яку він оцінює у 2000,00 грн.

Посилаючись на вищевикладене, позивач ОСОБА_2 просить суд стягнути з відповідача Запорізької територіальної філії ВАТ «Банк «БІГ Енергія» на його, позивача користь 63125,05 грн., яка складається з суми вкладу 60000,00 грн., суми невиплачених відсотків за договором 2089,55 грн., втрат від інфляції (за період з 27 травня 2009 року по 24 липня 2009 року включно) 745,07 грн., три проценти річних (починаючи з 27 травня 2009 року по 24 липня 2009 року включно) 290,89 грн., моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн., а також витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в суді в розмірі 252,00 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 серпня 2009 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Банк «БІГ Енергія» в особі Запорізької територіальної філії про захист прав споживача, спонукання до повернення грошових коштів за договором банківського вкладу та виконання зобовязання направлено для розгляду за підсудністю до Запорізького районного суду Запорізької області.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача ВАТ «Банк «БІГ Енергія» заперечувала проти заявлених позивачем ОСОБА_2 позовних вимог та зазначила, що у відповідності з постановою Правління Національного банку України від 13 березня 2009 року № 134 у ВАТ Банку «БІГ Енергія» призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік та відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» № 2121 з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку уведений мораторій на задоволення вимог кредиторів на шість місяців з 16 березня 2009 року до 15 вересня 2009 року. Постановою НБУ від 10 вересня 2009 року № 540 строк дії мораторію продовжено до 15 березня 2009 року, крім договорів банківського вкладу (депозитів) у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку та погоджених Національним банком України. На цей час тимчасовим адміністратором встановлені ліміти на виплату коштів за договорами банківського вкладу 300,00 грн. на місяць. Отже на суму, що перевищує вказаний ліміт поширюється дія мораторію. Окрім цього, норма ст. 625 ЦК України, на яку посилається позивач як на підставу для стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції, зазначає цей вид платежу саме як відповідальність боржника за прострочення виконання зобовязання. Законом України «Про банки та банківську діяльність» встановлено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобовязань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тому вважають, що банк звільняється від відповідальності у разі введення мораторію, законодавчі підстави для застосування ч. 1 ст. 614 ЦК України після введення мораторію відсутні. Також вважають, що оскільки штрафні (економічні) санкції 3% річних у сумі 290,89 грн. та витрати від інфляції у сумі 745,07 грн. за неналежне виконання договору банківського вкладу обчислені ОСОБА_2 у період дії мораторію, їх нарахування є неправомірним та таким, що суперечить ст. ст. 58, 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Крім того, позивачем не додано розрахунку санкцій, що унеможливлює перевірення правильності їх обчислення.

Окрім цього, представник відповідача також зазначила, що заявлене ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у сумі 2000,00 грн. є законодавчо не обґрунтованим, оскільки нормами Конституції не передбачено право на відшкодування моральної шкоди у випадку неповернення банківських вкладів, як і не передбачено такого відшкодування законодавством, що регламентує правовідносини банківського вкладу.

Посилаючись на вищевикладене, представник відповідача ВАТ Банку «БІГ Енергія» просить суд позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково у сумі 62089,55 грн. щодо стягнення банківського вкладу та нарахованих процентів, в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, а також поясненнями позивача ОСОБА_2, та не заперечувалося представником відповідача ВАТ Банку «БІГ Енергія» в судовому засіданні, що 20 травня 2008 року між ВАТ Банку «БІГ Енергія» Запорізька територіальна філія та ОСОБА_2 був укладений договір про «Особливий» банківський вклад (депозит) № НОМЕР_1 у національній валюті з виплатою процентів щомісяця.

Відповідно до п.п. 1.1. договору, вкладник ОСОБА_2 вносить готівкою або переказує з власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку, а ВАТ Банк «БІГ Енергія» Запорізька територіальна філія приймає грошові кошти (банківський вклад) на відкритий вкладнику ОСОБА_2 вкладний (депозитний) рахунок з правом його поповнення протягом перших 2 календарних днів строку дії цього договору. Сума першого внеску становить 60000,00 грн.

Відповідно до п.п. 1.2. договору, вкладник ОСОБА_2 розміщує банківський вклад на строк з 20 травня 2008 року по 27 травня 2009 року. День повернення банківського вкладу 27 травня 2009 року.

Відповідно до п.п. 1.3. укладеного між сторонами договору, ВАТ Банку «БІГ Енергія» сплачує вкладнику ОСОБА_2 проценти на суму банківського вкладу із розрахунку процентної ставки 17,0 процентів річних щомісяця та в кінці строку, зазначеному в п. 1.2. укладеного договору.

Відповідно до п.п. 2.1. договору, ВАТ Банку «БІГ Енергія» зобовязується відкрити вкладнику ОСОБА_2 вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 для зарахування суми банківського вкладу на строк дії договору. Прийняти грошові кошти вкладника ОСОБА_2 та забезпечити їх повне збереження.

Відповідно до пп. 2.1.5. договору, ВАТ Банк «БІГ Енергія» зобовязаний про закінченні строку дії договору, а також у випадку дострокового припинення його дії, видати вкладнику ОСОБА_2 банківський вклад та сплатити проценти по ньому відповідно до умов договору.

Відповідно до пп. 2.3.1. договору, вкладник ОСОБА_2 зобовязаний протягом одного банківського дня з моменту укладення договору внести готівкою або переказати з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку на вкладний (депозитний) рахунок суму банківського вкладу, визначену у п.п. 1.1. даного договору.

Відповідно до пп. 2.4.3. договору вкладник ОСОБА_2 має право отримати суму банківського вкладу та нараховані на неї проценти згідно з умовами договору.

Відповідно до п.п. 3.1. ВАТ Банк «БІГ Енергія» з урахуванням пп. 1.3.2. щомісяця нараховує вкладнику ОСОБА_2 за користування грошовими коштами дохід у вигляді процентів, які сплачуються вкладнику ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з дня, який відповідає даті укладення договору та по закінченні строку дії договору.

Відповідно до п.п. 4.1. договору, за невиконання або неналежне виконання зобовязань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п.п. 4.2. договору ВАТ Банк «БІГ Енергія» звільняється від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобовязань за цим договором, якщо невиконання відбулося внаслідок дії обставин непереборної сили, які банк не міг ні передбачити, ні запобігти розумними заходами (форс-мажор) на час дії цих обставин, до яких, зокрема, належать обставини, які виникли внаслідок прийняття правових актів Верховною Радою, Національним банком України, які спричинили неможливість виконання банком своїх зобовязань.

Всі умови договору в повному обсязі доведені до сторін договору до його підписання та 20 травня 2008 року договір належним чином був оформлений та підписаний сторонами, а тому вважається укладеним.

Згідно квитанції № 24803 від 20 травня 2008 року вкладником ОСОБА_2 внесено на депозитний (вкладний) рахунок за договором банківського вкладу до ВАТ Банку «БІГ Енергія» грошову суму 60000,00 грн.

Як вбачається із пояснень позивача ОСОБА_2, наданих ним у судовому засіданні, починаючи з березня 2009 року банк припинив виплату процентів за договором, а після спливу строку дії договору, а саме 27 травня 2009 року, не повернув суму вкладу. 28 травня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до Запорізької територіальної філії ВАТ Банку «БІГ Енергія» із відповідною заявою щодо причин невиконання банком умов договору, на що 28 травня 2009 року ОСОБА_2 отримав від банку відповідь, відповідно до якої ОСОБА_2 повідомлено, що Постановою Правління Національного банку України від 13 березня 2009 року № 134 «Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві Банку «БІГ Енергія» прийнято рішення щодо призначення з 16 березня 2009 року у ВАТ Банку «БІГ Енергія» тимчасової адміністрації строком на один рік. З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану ВАТ Банку «БІГ Енергія» п. 3 постанови Правління НБУ введений мораторій на задоволення вимог кредиторів ВАТ Банку «БІГ Енергія» строком на шість місяців з 16 березня 2009 року до 15 вересня 2009 року. Задоволення вимог, строк виконання за якими настав після введення тимчасової адміністрації залежить від наявності коштів на кореспондентському рахунку банку. ОСОБА_2 зазначеним листом також банком запропоновано, з метою збереження його доходів, переоформлення депозитного договору на новий строк на умовах, встановлених тимчасовою адміністрацією, яка робить все можливе для покращення фінансової ситуації в банку та найскорішого задоволення його, ОСОБА_2, вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1061 ЦК України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Таким чином, оскільки між сторонами був укладений договір банківського вкладу на суму 60000,00 грн., нарахування та сплата процентів передбачені його умовами, строк дії договору банківського вкладу сплив 27 травня 2009 року, то позовні вимоги позивача ОСОБА_2 щодо стягнення з ВАТ Банку «БІГ Енергія» Запорізької територіальної філії суми вкладу в розмірі 60000,00 грн. та нарахованих та невиплачених ОСОБА_2 процентів в розмірі 2089,55 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобовязань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахункам, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади. Власники істотної участі зобовязані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності (банкрутства) банку.

Відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Національний банк України під час здійснення тимчасової адміністрації має право повністю або частково на строк не більше ніж три місяці ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів банку. Протягом дії мораторію, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання або неналежне виконання зобовязань перед кредиторами та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів). З моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк зобовязаний відшкодувати кредиторам за грошовими зобовязаннями, можуть бути заявлені до сплати в розмірах, що існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом; нарахування неустойки (штрафу, пені), інших економічних санкцій поновлюється (а щодо зобовязань, які виникли під час дії мораторію розпочинається) за невиконання чи неналежне виконання зобовязань перед кредиторами.

Постановою Правління Національного банку України № 134 від 13 березня 2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації ВАТ Банку «БІГ Енергія», призначено у ВАТ Банку «БІГ Енергія» тимчасову адміністрацію строком на один рік з 16 березня 2009 року до 15 березня 2010 року. Окрім цього зазначеною Постановою, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану ВАТ Банку «БІГ Енергія» уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 16 березня 2009 року по 15 вересня 2009 року.

Постановою Правління Національного банку України № 540 від 10 вересня 2009 року «Про продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів ВАТ Банку «БІГ Енергія», продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів ВАТ Банку «БІГ Енергія» шляхом уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 16 вересня 2009 року до 15 березня 2010 року, крім зобовязань банку за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобовязаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку та погоджених НБУ.

Як вбачається з пояснень представника відповідача Запорізької територіальної філії ВАТ Банку «БІГ Енергія», на цей час тимчасовим адміністратором встановлені ліміти на виплату коштів за договорами банківського вкладу 300,00 грн. на місяць. На суму, що перевищує вказаний ліміт поширюється дія мораторію.

Окрім цього, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач ОСОБА_2 посилається на норми ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Застосування зазначеної норми цивільного законодавства до правовідносин, які виникли між сторонами, є неможливим та суперечить діючому законодавству, оскільки, як вже було зазначено, статтею 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобовязань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Також, оскільки штрафні (економічні) санкції 3% річних у сумі 290,89 грн. та втрати від інфляції у сумі 745,07 грн. за неналежне виконання договору банківського вкладу обчислені ОСОБА_2 у період дії мораторію, суд приходить до висновку про те, що їх нарахування є неправомірним та таким, що суперечить ст. ст. 58, 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 611 ЦК України, одним із правових наслідків порушення зобовязання є відшкодування моральної шкоди.

Статтею 23 ЦК України також визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Як впливає з Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди моральна шкода може полягати, зокрема, у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у звязку із ушкодженням здоровя, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав.

Відповідно до п. 2 зазначеної вище Постанови, право на відшкодування такої шкоди виникає зокрема, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених ЦК України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобовязань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобовязання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до положення п. 5 вказаної Постанови при вирішенні питання про задоволення розміру відшкодування моральної шкоди, слід зясовувати підтвердження факту заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що нормами Конституції, цивільним законодавством, яке регулює правовідносини банківського вкладу не передбачено право на відшкодування моральної шкоди у випадку неповернення банківських вкладів, тому заявлені позивачем ОСОБА_2 вимоги щодо відшкодування моральної шкоди у сумі 2000,00 грн. є законодавчо необґрунтованими. При цьому позивачем ОСОБА_2 не було надано суду жодного доказу на підтвердження факту заподіяння йому банком будь-яких моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, не зазначено, з чого виходить позивач ОСОБА_2, оцінюючи розмір завданої, на його думку, шкоди.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність у відмові в задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідача ВАТ Банку «БІГ Енергія» втрат від інфляції в сумі 745,07 грн. та трьох відсотків річних в сумі 290,89 грн., а також в задоволенні вимог щодо стягнення з банку на користь позивача ОСОБА_2 суми моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 84, 130, 174, 215, 294, 367 ЦПК України, ст. ст. 58, 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. ст. 1058, 1060, 1061, 1067 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія» в особі Запорізької територіальної філії, код ЄДРПОУ 24519557 на користь ОСОБА_2 суму заборгованості та суму невиплачених відсотків за договором банківського вкладу (депозиту) в розмірі 62089 (шістдесят дві тисячі вісімдесят девять) гривень 55 копійок.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія» в особі Запорізької територіальної філії, код ЄДРПОУ 24519557 на користь ОСОБА_2 суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді в розмірі 252 (двісті пятдесят дві) гривні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути надана в 10 денний строк з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в 20 денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення в апеляційний суд Запорізької області.

Суддя С.В. Яркіна