Ухвала суду № 70561543, 16.11.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10858/17

Провадження № 4-с/161/161/17

У Х В А Л А

16 листопада 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої – судді Плахтій І.Б.,

з участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку скаргу Кредитної спілки «Єдність» в особі ліквідатора ОСОБА_2 на дії Першого відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області,

В С Т А Н О В И В :

Заявник КС «Єдність» в особі ліквідатора ОСОБА_2 звернувся суд із скаргою на дії Першого відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області.

Скаргу мотивував тим, що 23.03.2015 Луцьким міськрайонним судом було ухвалено рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в користь КС «Єдність» заборгованості за кредитним договором в сумі 24 360 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат. У даній справі було отримано виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_4 та пред’явленого його до виконання в Перший ВДВС м. Луцьк. 27.06.2017 державним виконавцем Першого ВДВС м. Луцьк ГТУЮ ОСОБА_8 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві керуючись п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». З постановою стягувач не погоджується, вважає її незаконною, оскільки державний виконавець поверхово підійшов до виконання своїх обов’язків, не в повному обсязі виконав роботу щодо виявлення майна та коштів боржника.

На підставі викладеного, просив визнати бездіяльність державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу – неправомірною; зобов’язати Перший ВДВС м. Луцьк ГТУЮ відновити виконавче провадження № 49965721 при примусовому виконанні виконавчого листа №161/2338/15-ц від 16.11.2015.

Представник заявника подав заяву про розгляд справи у його відсутності, вимоги підтримав з підстав викладених в скарзі, просив визнати дії державного виконавця неправомірними та скасувати постанову про повернення виконавчого документа.

Представник суб’єкта, дії якого оскаржуються – заступник начальника Першого ВДВС м. Луцьк ОСОБА_9 подала заяву про розгляд скарги у її відсутності, просила відмовити в задоволенні скарги. Подала копію матеріалів виконавчого провадження.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали скарги, суд дійшов висновку, що скарга до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що на виконанні у Першому ВДВС міста ОСОБА_9 ГТУЮ у Волинській області перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонний судом 16.11.2015, про солідарне стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в користь кредитної спілки «Єдність» заборгованості за кредитним договором №634-к від 06.03.2007 станом на 01.01.2015 в розмірі 24 360 грн. Окрім того, з ОСОБА_4 підлягає до стягнення 60,90 грн. судового збору.

Скаржник в обґрунтування вимог скарги зазначає, що державним виконавцем було передчасно винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, оскільки державним виконавцем не виконано всі дії стосовно примусового виконання рішення суду.

Відповідно до ст.10 Закону Укрїни «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень, які вчиняє державний виконавець, є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду державним виконавцем було перевірено майновий стан боржника, шляхом направлення відповідних запитів щодо наявності банківських рахунків, рухомого та нерухомого майна, доходів.

Перевіркою не було виявлено відкритих рахунків у банках, цінних паперів. Боржник не зареєстрована як фізична особа-підприємець.

З Інформаційних довідок з реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек в порядку доступу державних виконавців, повідомлення ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Волинській області вбачається, що зареєстроване на праві власності нерухоме майно та земельні ділянки у боржника ОСОБА_4 відсутні.

З повідомлення територіального сервісного центру вбачається, що транспортні засоби за боржником не зареєстровані.

Тобто, державним виконавцем при примусовому виконанні рішення суду не було встановлено майна, на яке можна звернути стягнення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Постановою державного виконавця Першого ВДВС міста ОСОБА_3 ГТУЮ від 27.06.2017 виконавчий лист було повернуто стягувачу на підставі п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Судом встановлено, що державним виконавцем було вчинено усі заходи для розшуку майна боржника, майна не виявлено, що унеможливлює вжиття інших передбачених ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» обов’язкових заходів примусового виконання рішення, відтак, виконавчий лист повернуто стягувачу.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Скаржником у скарзі не визначено, яких саме заходів примусового виконання рішення суду не було вжито державним виконавцем, та в цілому, не доведено обставин порушення суб’єктом оскарження вимог закону при ухваленні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві. З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість скарги, у зв’язку з чим у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 386-387 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги Кредитної спілки «Єдність» в особі ліквідатора ОСОБА_2 на дії Першого відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги в п’ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій