Рішення № 70561255, 23.11.2017, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/918/17

Провадження № 2/486/600/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючої-судді - ОСОБА_1

секретаря - Полуєвої Н.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Южзноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального відділу управління юстиції у Миколаївській області про зняття майна з-під арешту.

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального відділу управління юстиції у Миколаївській області про зняття майна з-під арешту (а.с. 3-5).

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 12.12.2000 року він є власником нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло №8913. У 2017 році йому стало відомо від нотаріуса, що на зазначену квартиру накладено арешт. На його звернення про скасування арешту йому листом №14.21-14/5324 від 12.07.2017 року Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального відділу управління юстиції у Миколаївській області було повідомлено, що на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження про стягнення коштів з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь юридичних осіб та держави на загальну суму 239043,59 грн. та державним виконавцем винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження. У видачі виконавчого документу йому було відмовлено, так як він не є стороною виконавчого провадження та постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження також не отримував. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта за №91370950 від 06.07.2017 року було встановлено, що підставою обтяження є постанова про арешт майна боржника ВП №39017291 від 07.08.2013 року видавник ВДВС Южноукраїнського МУЮ особа, майно якої обтяжується зазначений ОСОБА_3. Але ОСОБА_4 жодного разу не був власником зазначеної квартири та не був зареєстрованим в даній квартирі з 1996 року по теперішній час, що підтверджується випискою з домової книги про склад сімї та реєстрацію від 06.07.2017 року. В звязку з цим він змушений звернутися до суду з вищезазначеним позовом.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити. Окрім того вважає, що постановою державного виконавця помилково було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2, оскільки ОСОБА_2 ніяким чином і ніякими правовідносинами не був пов'язаний із ОСОБА_3 і боргом. Тому просила суд зняти арешт з квартири АДРЕСА_2, який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за №2542269 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис від 18.09.2013 року за №2542269 про арешт всього нерухомого майна, власником якого є ОСОБА_2

Представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що на виконанні Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального відділу управління юстиції у Миколаївській області з 27.04.2012 року перебуває зведене виконавче провадження ВП №34646557 з 9 виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_3 на користь юридичних осіб та держави грошових коштів на загальну суму 239043 грн. 59 коп. Згідно відповіді на запит про місце реєстрації боржника зазначено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований на території АДРЕСА_3. 07 серпня 2013 року постановою старшого державного виконавця. ОСОБА_5 накладено арешт на майно боржника ОСОБА_3 та оголошено заборону його відчуження. Постановою 30 квітня 2012 року виконавчі провадження обєднано у зведене виконавче провадження №32211200. Станом на 07 вересня 2017 року зведене виконавче провадження №39071291 від 18.02.2015 №2/1927 зупинене.

Розгляд справи відбувався протягом тривалого часу через неналежну поведінку представника позивача і представника відповідача, які неодноразово не зявлялися до суду та несвоєчасного надання цивільної справи №486/266/13-ц керівником апарату суду для огляду в судовому засіданні.

У судове засідання 23 листопада 2017 року не зявилися представник позивача та представник відповідача, але скерували до секретаріату суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України, в зв'язку з неявкою учасників процесу в судове засідання, фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд завершив розгляд справи за відсутності позивача, його представника та представника відповідача на підставі наявних документів у справі.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 12.12.2000 року квартира АДРЕСА_4 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (а.с. 30).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна №91370950 від 06.07.2017 року постановою ВДВС Южноукраїнського МУЮ ВП №39017291 від 07.08.2013 року на квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт (а.с. 31).

Згідно довідки №7069 від 11.07.2016 року в.о. начальника Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального відділу управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_6 виконавчі документи про стягнення коштів зі ОСОБА_2 на виконання до відділу не надходили та не перебувають (а.с. 33).

Відповідно до рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10.04.2017 року та виконавчого листа №486/266/13-ц з ОСОБА_3 на користь ПАТ комерційний банк «Правекс-Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором №529-006/11Р від 27.07.2011 року 227048 грн. 59 коп. (а.с. 103, 110).

У судовому засіданні встановлено, що на виконанні Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального відділу управління юстиції у Миколаївській області з 27.04.2012 року перебуває зведене виконавче провадження ВП №34646557 з 9 виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_3 на користь юридичних осіб та держави грошових коштів на загальну суму 239043 грн. 59 коп. до складу якого входять:

Постанова ВДВС ЮУ МУЮ № б/н від 19.04.2014;

Постанова ВДВС ЮУ МУЮ № б/н від 19.04.2012;

Постанова ДАІ №785005 від 06.08.2014;

Постанова ДАІ № АА2 №210225 від 19.12.2013;

Виконавчий лист Южноукраїнського міського суду Миколаївської області №486/266/16-ц від 04.07.2013;

Постанова ВДАІ ЮУ МВ УМВС №048976 від 23.08.2012;

Постанова ВДАІ ЮУ МВ УМВС №048975 від 23.08.2012;

Постанова ДАІ №216657 від 18.06.2012;

Постанова виконкому Южноукраїнської міської ради №227 від 04.10.2011.

Постановою державного виконавця ВДВС ЮУ МУЮ ОСОБА_7 від 18.02.2015 року зведене виконавче провадження зупинено (а.с. 39).

По 8 виконавчим документам строк виконання сплив.

Судом встановлено, що без належних на те правових підстав начальник відділу ДВС затвердила постанову про зупинення виконавчого провадження, яке на даний час зупинено 18.02.2015 року.

В судовому засіданні оглядалася цивільна справа №486/266/13-ц та оригінал зведеного виконавчого провадження до якого входить один виконавчий лист у цивільній справі №486/266/13-ц. В результаті огляду було встановлено, що виконавчому листі №486/266/13-ц не вірно зазначено адресу боржника.

За клопотанням представника ДВС судом було задоволено клопотання та оголошено перерву для надання часу державному виконавцю із зверненням з заявою до суду про виправлення помилки у виконавчому документі. Разом із тим державний виконавець у судовому засіданні пояснила, що начальник відділу їй заборонила звертатися до суду з даною заявою.

З огляду на правосвідомість начальника відділу ДВС та державного виконавця , які свідомо порушують норми закону та зловживають процесуальними правами в рамках зведеного виконавчого провадження, яке безпідставно зупинено 18.02.2015р. та до якого входять виконавчі документи термін яких на час зупинення сплив , вказують на повну бездіяльність начальника відділу ДВС.

Суд враховує пояснення державного виконавця, яка за дорученням начальника відділу ДВС представляла інтереси в суді, а також у якої безпосередньо зведене виконавче провадження знаходиться на виконанні, яка є процесуально незалежною особою, але свідомо нехтує вимоги закону та не вживає заходів щодо виконання рішення суду.

Позивач просить зняти арешт із його квартири так як він не є боржником за виконавчими документами та не має ніяких стосунків із відповідачем. Дані факти сторонами в судовому засіданні визнані.

Разом із тим у відповідача на виконанні знаходиться у зведеному виконавчому проваджені виконавчий документ №486/266/13-ц в якому не вірно зазначено адресу боржника ОСОБА_3, а саме адресу позивача: АДРЕСА_5.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Відповідачеві було добре відомо місце реєстрації боржника ОСОБА_3 з огляду на 8 виконавчих документів в яких було зазначено місце його реєстрації АДРЕСА_6, та фактичного проживання ІНФОРМАЦІЯ_2.

Не зважаючи на те, начальник відділу ДВС та державний виконавець не виходять за адресою позивача та не намагаються виконати рішення суду від 10.04.2013 року, а формально зупиняють зведене виконавче провадження 18.02.2015р..

Разом з тим відповідач свідомо без правових підстав порушує права позивача та не вживає дій які автоматично призведуть до поновлення прав позивача за допомогою виправлення описки у виконавчому листі.

Суд не може не в законний спосіб встановити законність, тобто зняти арешт з квартири позивача, з огляду на те, що державний виконавець діє на підставі виконавчого документу №486/266/13-ц в якому значиться адреса, а саме: АДРЕСА_7 та яка підлягає виправленню судом на підставі ст. 369 ЦПК України.

Державний виконавець, якому стало відомо про не відповідність у виконавчому листі №486/266/13-ц, з огляду на зведене виконавче провадження та часу з 2012 року протягом якого у відділу ДВС знаходяться (9) виконавчих документів стосовно боржника ОСОБА_3 та якому було добре відомо місце проживання такого боржника, відповідно до вимог закону зобов'язаний звернутися до суду для виправлення помилки. Відповідач зобов'язаний був виявити цю невідповідність з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10.04.2013 року при вчиненні виконавчих дій.

Встановлений факт лише підтверджує бездіяльність держаного виконавця, який свідомо зловживає процесуальним правом протягом 5 років, та свідомо порушує права позивача з 07.08.2013 року.

Суд роз'яснює позивачу, що він має право звернутися до суду із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця.

Керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 про зняття майна з-під арешту - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Южноукраїнського

міського суду ОСОБА_1