Постанова № 70560956, 29.11.2017, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

29.11.2017

Справа №489/5168/17

Провадження №2-а/489/423/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,

секретаря - Настенко С.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Юріна А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Миколаєва Миколаївської області про визнання неправомірною відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Миколаєва Миколаївської області та просила суд визнати неправомірною відмову відповідача щодо перерахунку їй пенсії та зобов'язати відповідача перерахувати, нарахувати та виплатити їй пенсію з урахуванням усіх складових заробітної плати, в тому числі і різниці між заробітною платою, встановленою згідно з новими умовами праці, з якої сплачені єдиний внесок на обов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданою Управлінням державної судової адміністрації України в Миколаївській області, починаючи з 01.06.2017 року.

Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги.

Представник відповідача заперечував проти позову.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд дійшов до наступного.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Інгульському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України міста Миколаєва Миколаївської області та з 01.06.2017 року отримує пенсію за віком у відповідності з Законом України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу», свідченням чого є пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с. 10).

27 липня 2017 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з неврахуванням усіх складових заробітної плати, що призвело до невірного обчислення розміру пенсії.

Листом Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Миколаєва Миколаївської області від 09.08.2017 року позивача повідомлено про те, що врахувати довідки від 26.07.2017 року за №7/1-1186/17, за №7/1-1189/17 та за №7/1-1185/17 для перерахунку призначеної пенсії, немає законних підстав. При призначенні пенсії для визначення заробітної плати державного службовця згідно довідок, наданих Державною судовою адміністрацією Миколаївської області від 01.06.2017 року №7/1-894/17 та від 01.06.2017 року №7/1-896/17, використані такі складові: посадовий оклад - 2000,00 грн.; надбавка за ранг - 300,00 грн.; надбавка за вислугу років - 1000,00 грн.; надбавка за інтенсивність праці - 404,73 грн.; щомісячні премії - 1630,19 грн.; матеріальна допомога - 2213,57 грн.; разові премії - 180,62 грн. Заробіток для обчислення пенсії складає 7729,11 грн. Основний розмір пенсії - 7729,11*60% = 4637,47 грн.

Відповідач як на підставу своєї відмови в перерахунку пенсії посилався на постанову Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622, якою затверджено порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, за яким визначено, що для призначення пенсії враховуються посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби) (а.с. 5-6).

Як вбачається із довідок від 26.07.2017 року за №7/1-1186/17, за №7/1-1189/17 та за №7/1-1185/17, заробітна плата станом на 01.05.2016 року становить 5465,20 грн. (посадовий оклад - 4134,00 грн., надбавка за ранг - 70.00 грн., надбавка за вислугу років - 1261,20 грн.), станом на 01.08.2016 року - 2784,50 грн. (посадовий оклад - 1723,00 грн., надбавка за ранг - 200,00 грн., надбавка за вислугу років - 861,50 грн.). На всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 17, 18, 19).

Відповідно до п. 2, 10 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входять: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що різниця між заробітною платою, встановленою згідно з новими умовами праці, входять до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

У відповідності з ч. 1 ст. 66 цього Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Разом з тим, стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 лютого 2012 року, 14 травня, 28 травня та 06 листопада 2013 року, від 03 червня 2014 року (№№ 21-430а11, 21-97а13, 21-125а13, 21-350а13, 21-134а14).

Зокрема, у постанові від 03 червня 2014 року (справа №21-134а14), Верховний Суд України звернув увагу, що перевага у таких випадках має надаватись не положенням законів України "Про державну службу" та «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та стаття 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 2 цього Закону та Наказу Державного комітету статистики України № 5 "Про затвердження інструкції зі статистики заробітної плати" від 13 січня 2004 року визначено структуру заробітної плати, яка складається з:

- основної заробітної плати - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

- додаткової заробітної плати - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

- інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у тому числі компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, суми виплат, пов'язані з індексацією заробітної плати, матеріальна допомога, яка надається всім або більшості працівників, та виплати соціального характеру

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016 року «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмiрi 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всi види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям встановлені Законом України «Про державну службу».

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну службу" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що різниця між заробітною платою, визначеною згідно з попередніми умовами праці, і розміром заробітної плати, встановленої згідно з новими умовами оплати праці та компенсація за невикористану відпустку входить до системи оплати праці державного службовця.

З довідок від 26.07.2017 року за №7/1-1186/17, за №7/1-1189/17 та за №7/1-1185/17 вбачається, що на всі види оплати праці, включені в довідку, нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 17, 18, 19).

Таким чином, суд дійшов висновку, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

А тому, з урахуванням викладеного, суд вважає, що різниця між заробітною платою, визначеною згідно з попередніми умовами праці, і розміром заробітної плати, встановленої згідно з новими умовами оплати праці, на яку нараховувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та яка не включена до складу заробітної плати державного службовця, повинна враховуватись при обчисленні розміру пенсії позивачки, оскільки в даному випадку підлягають застосуванню спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, зокрема, ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", натомість положення Законів України "Про державну службу" є загальними.

З огляду на викладене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В порядку статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Миколаєва Миколаївської області про визнання неправомірною відмову в перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Миколаєва Миколаївської області щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії.

Зобов'язати Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Миколаєва Миколаївської області провести ОСОБА_1 перерахунок, нарахування та виплату пенсії з урахуванням усіх складових заробітної плати та різниці між заробітною платою, встановленою згідно з новими умовами праці, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуючи довідки Управління державної судової адміністрації в Миколаївській області від 26.07.2017 року за №7/1-1186/17, за №7/1-1189/17 та за №7/1-1185/17, починаючи з 01.06.2017 року та з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Миколаєва Миколаївської області, код ЄДРПОУ 41250638, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп. (шістсот сорок гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва