Постанова № 70560643, 29.11.2017, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа №468/1407/17-п

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2017 року суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Муругов В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого в локомотивному ДЕПО м. Миколаєва,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 130 ч. 1, 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

09.10.2017 року о 02.40 годин в м. Миколаєві по вул. Херсонське шосе, в районі буд. № 96, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в порушення вимог п.п. 2.3.б, 12.1, 12.3 ПДР України, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого допустив зіткнення зі стоячим автомобілем НОМЕР_2, водій якого знаходився поза транспортним засобом. В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

ОСОБА_1 також інкримінується, що він 09.10.2017 року о 02.40 годин в м. Миколаєві по вул. Херсонське шосе, в районі буд. № 96, водій, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2108» (н.з.СА2657ВВ) з ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода), в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку.

До суду ОСОБА_1 неодноразово не з’явився, про час та місце судових розглядів повідомлений вчасно та належним чином, від нього надійшли письмові пояснення, в яких він заперечив наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та вказав, що допустив порушення, передбачене ст. 124 КУпАП в стані крайньої необхідності, оскільки намагався уникнути наїзду на кішку, яка раптово вискочила на проїзну частину, та допустив зіткнення зі стоячим в попутному напрямку транспортним засобом.

При розгляді справи в суді захисник ОСОБА_1 вважав, що ОСОБА_1 допустив порушення ст. 124 КУпАП через крайню необхідність, а склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП належними доказами не підтверджений.

Вислухавши пояснення захисника ОСОБА_1, свідка ОСОБА_2, дослідивши матеріали, що знаходяться в справі (протоколи про адміністративне правопорушення; письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4; схему місця ДТП від 09.10.2017 року; письмові пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_1; відеозаписи з нагрудної камери інспектора патрульної поліції), суддя приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та відсутність складу інкримінованого правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення ряду альтернативних діянь, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Нормами КУпАП визначено форму й передбачені основні вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому, зокрема, необхідно викласти всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів і обґрунтувати наявність складу правопорушення та його кваліфікацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, про місце, час вчинення та суть правопорушення, спричинену матеріальну шкоду, а також про свідків і потерпілих.

Таким чином, предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.

Згідно з вимогами п. 2, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, - огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ та МВС. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до п. 7 Р. І, п.2 Р.ІІ Iнструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України N 1452/735 від 09.11.2015 р., за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення, яким ОСОБА_1 інкримінується вчинення порушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується відмова від огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку при наявності ознак такого сп’яніння. При цьому, викладена в протоколі суть порушення викладена загальними фразами та, в порушення вимог вказаних нормативних актів, якими встановлено порядок огляду особи на стан сп’яніння, протокол не містить викладу обставин щодо відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп’яніння на місці зупинки з допомогою спеціального технічного засобу та/або в медичному закладі.

Крім того, свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП працівниками поліції не залучалися сторонні особи в якості свідків під час пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки та в медичному закладі, натомість свідок вказав, що ОСОБА_1 пройшов огляд на місці зупинки з допомогою спеціального технічного засобу, який не виявив в крові останнього алкоголь, після чого ОСОБА_1 пропонував працівникам поліції проїхати для огляду до медичного закладу, на що отримав відмову.

Також досліджені в судовому засіданні відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції не містять жодних відомостей того, що під час оформлення матеріалів відносно ОСОБА_1 працівники поліції залучали свідків та в присутності вказаних свідків пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп’яніння на місці зупинки та в медичному закладі. Вказане, у свою чергу, викликає у судді обґрунтовані сумніви щодо дійсного залучення працівниками поліції свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та пропозиції ними ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп’яніння у встановленому законом порядку, що вказує на відсутність підстав для врахування письмових пояснень вказаних осіб як доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні порушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а на виклик суду для їх безпосереднього допиту вказані свідки не з’явились.

Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, відповідно до наведених вище норм пропозиція поліцейського про проходження водієм огляду на стан сп’яніння є складною юридичною сукупністю та має складатись з такої послідовності: виявлення у водія ознак сп’яніння, пропозиція пройти огляд на місці зупинки та в разі незгоди водія з результатами такого огляду чи відмови від такого огляду на місці зупинки – пропозиція на проходження огляду на стан сп’яніння в медичній установі, яка є обов’язковою для складання відносно особи протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від огляду з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння.

З відеозапису працівників поліції вбачається, що під час спілкування та складення відповідних матеріалів ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп’яніння (млява мова), тому працівник поліції мав підстави запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп’яніння з дотриманням при цьому вказаної вище послідовності дій, проте у випадку, що є предметом судового дослідження така сукупність та послідовність поліцейським не була дотримана.

Таким чином, на підставі досліджених судом доказів (протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП, пояснень свідка ОСОБА_2, диску з відеозаписами) в суді не встановлено, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 з дотриманням передбаченої процедури та послідовності пройти огляд на стан сп’яніння на місці зупинки та/або в медичному закладі, що вказує на порушення процедури огляду особи на стан сп’яніння.

За таких обставин, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не є допустимим доказом вчинення особою правопорушення та не може бути підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП, оскільки викладена в протоколі суть інкримінованого особі порушення не містить зазначення щодо пропозиції працівниками поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп’яніння саме на місці зупинки з допомогою спеціального технічного засобу та/або в медичному закладі, та які саме дії останнього вказували на відмову від огляду на стан сп’яніння.

Відповідно до конституційного принципу, закріпленого в ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП підлягає закриттю через недоведеність належними достатніми та допустимими доказами в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладення на нього відповідного адміністративного стягнення, суддя виходить з того, що ОСОБА_1 було грубо порушено вимоги цілого ряду пунктів ПДР України (п.п.2.3.б, 12.1, 12.3).

Надані до суду письмові пояснення ОСОБА_1 про те, що ним було скоєно дорожньо-транспортну пригоду в умовах крайньої необхідності з метою об’їзду кішки, суддя оцінює критично, оскільки вказані пояснення спростовуються письмовими поясненнями ОСОБА_1, відібраними в останнього на місці пригоди, та відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, де відсутні будь-які посилання ОСОБА_1 на його дії в умовах крайньої необхідності під час об’їзду перешкоди чи уникнення небезпеки для руху. Таким чином, матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що порушення допущене ОСОБА_1 в умовах крайньої необхідності, тому суддя приходить до висновку, що вказані пояснення є намаганням ОСОБА_1 уникнути відповідальності за скоєну дорожньо-транспортну пригоду, й тому не можуть бути враховані суддею як докази відсутності вини особи в інкримінованому їй порушенні.

Таким чином, в судовому засіданні достеменно встановлено, що своїми діями особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Враховуючи особу ОСОБА_1, який працює, обставини вчинення адміністративного правопорушення, а саме те, що ОСОБА_1 було грубо порушено вимоги ряду пунктів ПДР України (пп. 2.3.б, 12.1, 12.3 ПДР України), відсутність критичної оцінки своїх дій ОСОБА_1 та навпаки намагання уникнути відповідальності за скоєне порушення, вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в межах мінімальної межі для даного виду стягнення, визначеної в санкції ст. 124 КУпАП, оскільки застосування більш м’якого виду стягнення, на переконання судді, буде недостатнім для його виховання в дусі додержання законів, поваги до правил співжиття, відповідальності перед суспільством та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 320 грн.

На підставі викладеного та ст. 130 ч. 1, 124 КУпАП, керуючись ст.ст. 247, 252,280,283,284,285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити, в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і накласти стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 320 (триста двадцять) гривень 00 копійок (отримувач Державний Баштанський район 22030101, код отримувача 37893760, банк отримувача ГУДКСУ в Миколаївській області, код банку отримувача МФО 826013, р\р 31211206700026, код класифікації доходів бюджету 22030101, судовий збір код ЄДРПОУ Баштанського районного суду Миколаївської області 02892497, пункт 5).

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Суддя: