Ухвала суду № 70559692, 29.11.2017, Крижопільський районний суд Вінницької області

Крижопільський районний суд Вінницької області

1-кп/134/27/2017

Справа № 126/3446/16-к

УХВАЛА

29 листопада 2017 року Крижопільский районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Зарічанського В.Г.,

з участю секретаря: Баденюк О.І.,

прокурора: Круковської Г.М.,

представника потерпілого: ОСОБА_1

обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Крижопіль в приміщенні суду кримінальне провадження № 1-кп/146/27/2017, що зареєстроване в ЄРДР 05 липня 2013 року за №12013010090000721 по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, пенсіонера, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Крижопільського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.

29 листопада 2017 року обвинувачений ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченого ч.1 ст. 49 КК України, і звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 191 КК України, оскільки з часу вчинення інкримінованого йому злочину минуло 13 років.

В судовому засіданні ОСОБА_2, клопотання підтримав, посилаючись на обставини зазначені в ньому, цивільний позов просив залишити без розгляду.

Прокурор Круковська Г.М. в судовому засіданні не заперечила проти закриття провадження у справі та звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у звязку з закінченням строків давності. Зазначила, що оскільки під час розгляду кримінального провадження в Крижопільському районному суді обвинувачений ОСОБА_2 звернувся з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності в зв"язку з закінченням строку давності, то таке клопотання має бути задоволене, а обвинуваченим підлягає звільненню від кримінальної відповідальності. Цивільний позов поданий для розгляду з кримінальним провадженням має бути залишеий без розгляду.

Представник потерпілого ОСОБА_1 вважає клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності необгрунтованим, думку прокурора про можливість такого звільнення необгрунтованою, а тому просив відмовити в задоволенні даного клопотання. В чому саме полягає необгрунтованість клопотання суду пояснити не зміг.

Розглянувши колопотання, заслухавши думку прокурора, представника потерпілого та обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Крім того, ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_2, працюючи пасічником приватного сільськогосподарського підприємства "Війтівське" (код 03733619), будучи матеріально - відповідальною особою, відповідно до підписаного ним головою ПСП "Війтівське" ОСОБА_1 типового договору "Про повну індивідуальну матеріальну відповідальність" від 01.03.2000 прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за незбереження ввірених йому підприємств матеріальних цінностей та був зобовязаний: бережно відноситись до переданих йому матеріальних цінностей підприємства і приймати міри проти нанесення збитків; своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства про всі обставини загрожуючі забезпеченню ввірених йому матеріальних цінностей; вести облік, своєчасно складати товарно - грошові звіти і інші звіти про рух та залишки ввірених йому матеріальних ціностей; брати участь в інвертаризації ввірених йому матеріальних цінностей.

Однак, в порушення вимог п. б ч. 1 вказаного договору про зобовязання своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства про всі обставини загрожуючі забезпеченню ввірених йому матеріальних цінностей, у 2003 році (точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_2 без повідомлення керівника підприємства ОСОБА_1 та без будь - якої вказівки останнього, з пасіки, розташованої за межами населеного пункту с. Війтівка, Бершадського району, Вінницької області, з умовною назвою "Урочище Кущики", умисно перевіз 17 вуликів, вартість яких згідно довідки від 28.01.2016 становить 400 гривень за одиницю, які перебували на балансі ПСП "Війтківське" та за які він ніс повну матеріальну індивідуальну відповідальність, передавши їх у столярний цех фермерського господарства "Новосулівське", що розташований в с. Війтівка по вул. Леніна, здійснивши у такій спосіб розтрату на користь вказаної юридичної особи, чим заподіяв ПСП "Війтівське" матеріальну шкоду на загальну суму 6 800 гривень.

Стороною обвинувачення вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.1 ст.191 КК України, як розтрата чужого майна, яке було ввірено особі.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло пять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч.1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2- 4 ст. 49 КК України). Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, тобто, згідно обвинувального акту, період 2003 року.

Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 висловив своє чітке бажання про застосування строків давності та закриття кримінального провадження.

Наслідки закриття провадження у справі у звязку із закінченням строків давності обвинуваченому роз"яснено.

У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання, з огляду на те, що злочин за яким обвинувачується ОСОБА_2, є злочином середньої тяжкості, за який передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого, та з моменту скоєння злочину минуло більше пяти років, суд приходить до переконання, що клопотання про звільнення ОСОБА_2, від кримінальної відповідальності слід задовольнити і звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження.

Цивільний позов приватного сільськогосподарського підприємства "Війтівське" до ОСОБА_2 про стягнення збитків залишає без розгляду, що не перешкоджає позивачу в подальшому його пред"явленню в порядку цивільного судочинства.

На підставі ст.ст. 44, 49 КК України, керуючись ст.ст.128,284, 288, 369-372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 191 КК Українина на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №12013010090000721 від 05.07.2013 відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України- закрити.

Цивільний позов приватного сільськогосподарського підприємства "Війтівське" до ОСОБА_2 про стягнення збитків залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом семи днів з дня її оголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Крижопільський районний суд Вінницької області

Суддя: